Рішення № 21202243, 19.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.12р.Справа № 15/5005/17241/2011 За позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в собі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від прокуратури: Сухова М.П., посвідчення № 310

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 7/11-2521 від 23.12.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 05.01.2012р.

від третьої особи: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 56186/9/10-014від

15.12.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" (далі-відповідач), у якому просить внести зміни до пункту 4.1. розділу 4 договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем 23.07.07р., виклавши його в наступній редакції:

“п. 4.1. розділу 4 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України.”

Позовні вимоги мотивовані необхідністю приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України договору оренди землі від 23.07.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом внесення змін стосовно розміру орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 19.12.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 19.01.12р.

19.01.12р. у судовому засіданні прокурором було заявлено уточнення до позовної заяви, відповідно якого прокурор просив суд внести зміни до пункту 4.1. розділу 4 договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем 23.07.07р., виклавши його в наступній редакції:

“п. 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Повноважний представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Повноважний представник третьої особи у судовому засіданні також уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки сторони не вирішували питання зміни умов договору в добровільному порядку.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши прокурора та повноважних представників сторін, 19.01.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 19.01.12р. до 12:30.

Після перерви повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи копію рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.11р. та копію газети "Наше місто" від 22.02.11р. № 26(3306), у якій міститься обява про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Крім того, повноважний представник третьої особи надав для долучення до матеріалів справи конверт, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".

При розкритті даного конверту у судовому засіданні було встановлено, що у ньому знаходиться лист за № 33089/10/15-335 від 01.08.2011р., згідно якого третя особа повідомляла відповідача про необхідність звернення до позивача з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договору оренди землі від 23.07.2007р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди землі (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Космічна, 27А (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:067:0040.

Відповідно до п. 1.3 Договору, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 07.02.2007р. № 82/10 ті від 27.06.07. №219/16.

Згідно п.2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0346 га.

Як зазначено в п. 3.1 Договору, договір укладено на 10 років.

Відповідно п.4.1 Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), 2,5 відсотка її нормативної грошової оцінки.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.4.2 Договору).

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України (п. 4.3 Договору).

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально;

- в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.12.1 Договору).

Як зазначено у п. 12.2 Договору, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.14.1 Договору).

Як зазначає прокурор, 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, п.5 ст. 288 цього кодексу встановлює, що розмір орендної плати встановлюється у Договорі оренди, а річна сума платежу згідно підпункту 288.5.1. не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Прокурор зазначає, що таким чином у відповідності до Податкового кодексу України, розмір річної орендної плати за земельну ділянку надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, а спірний Договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Також прокурор зазначає, що після набрання чинності Податкового кодексу України, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.11р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", відповідно якого встановлено мінімальний розмір річної орендної плати у відповідності до Податкового кодексу України, незалежно від мети використання.

Пунктом 4 зазначеного рішення встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення.

Повноважним представником позивача надано для долучення до матеріалів справи копію газети "Наше місто" від 22.02.11р. № 26 (3306), у якій міститься обява про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист третьої особи № 33089/10/15-335 від 01.08.2011р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання". У зазначеному листі третя особа інформує відповідача про необхідність звернення до позивача з метою приведення Договору у відповідність до вимог чинного законодавства.

Таким чином, як вважає прокурор та позивач, відповідач ухиляється від приведення договору орендної ділянки у відповідність до ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначає повноважний представник відповідача для внесення змін до укладеного Договору необхідна була згода позивача. Відповідне рішення було прийнято позивачем лише 02.02.2011 року за № 216/8. Однак, як стверджує відповідач, жодного листа від позивача про зміну умов договору не отримував. Крім того, про зазначене рішення відповідач довідався лише з позовної заяви.

Таким чином, відповідач вважає, що у прокурора були відсутні правові підстави для подання позову, оскільки сторони могли вирішити це питання у добровільному порядку.

При викладених обставинах вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України" внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме у частині другій слова "до Закону України "Про плату за землю" замінено словами "до Податкового кодексу України", а частину четверту, пяту та сьому виключено. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

02.12.2010 року прийнято Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 Податкового кодексу України).

Проведений господарським судом детальний аналіз умов укладеного між сторонами у справі спірного договору оренди землі на їх відповідність Податковому кодексу України відображає, що Договір в частині встановленої річної орендної плати суперечить (не відповідає) вимогам чинного законодавства, оскільки розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

В той же час, прокурор вважає, що прийняття нового законодавства, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки, що є причиною спору.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, як зазначено у ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Таким чином, з огляду на обяву у газеті "Наше місто" від 22.02.11р. № 26(3306) про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства та листа третьої особи за № 33089/10/15-335 від 01.08.2011р., який направлявся на адресу відповідача та повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання", господарський суд приходить до висновку про те, що позивач та третя особа приклали усі зусилля для повідомлення відповідача про необхідність внесення змін до Договору.

Між тим, господарський суд вважає за необхідне вказати на те, що укладений між позивачем та відповідачем спірний договір оренди земельних ділянок передбачає можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування відповідних норм матеріального права у подібних правовідносинах, наведеною в постанові ВСУ від 27.12.10р., винесеній за заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.06.10р. у справі № 27/15-10, яка в силу ст. 11128 ГПК України є обовязковою для господарського суду.

Враховуючи, що відбулась зміна законодавства України, зокрема, щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, отже і позовні вимоги щодо внесення змін у спірний Договір підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовну.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 509, 632, 651, 653, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оренду землі", ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Внести зміни, з дня набрання рішенням законної сили, до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпропетровською міською радою (49011, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 5, код ЄДРПОУ 31305004), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетрвоського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 4837 від 20.09.2007р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.09.2007р. за № 040710400538, та викласти у наступній редакції:

"п. 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 5, кд ЄДРПОУ 31305004 ) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31219206700005 в відділенні банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012. КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.2") судовий збір у розмірі 941,00 грн. (дев'ятсот сорок одна грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 20.01.12р.