Рішення № 21202164, 19.01.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2012 р. Справа 9/1/2012/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (пров. Щорса, б. 24, м. Вінниця, 21012)

до:Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції, код ЄДРПОУ 00497638 (вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський район, Вінницька область)

про стягнення 111 189,11 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством по газифікації та газопостачанню "Вінницягаз" заявлено позов про стягнення з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції 111189,11 грн., з яких 105 229,94 грн. - основного боргу, 795,71 грн. - 3% річних, 1052,29 грн. - індексу інфляції, 4 111,18 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.01.12р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/1/2012/5003 та призначено її до слухання в судовому засіданні на 19.01.12 р.

19.01.12р. безпосередньо перед судовим засіданням представник позивача через канцелярію суду подав клопотання № б/н від 19.01.12р. (вх.№ 08-46/785/12 від 19.01.12р.), в якому просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення суми пені з 4 111,18 грн. до 2725,89 грн. та 3% річних з 795,71 грн. до 527,59 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

На визначену дату до суду з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

Разом з тим, суд в судовому засіданні зауважив, що зважаючи на приписи статті 22 ГПК України дане клопотання прийнято судом до розгляду та задоволено.

В свою чергу, відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів та письмових пояснень з обгрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 350 від 16.01.12р.

Розглянувши подані документи і матеріали справи №9/1/2012/5003, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.01.11р. між Калинівським управлінням газового господарства, яке є філією Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Вінницягаз" (Постачальник) та Уладово-Люлинецькою дослідно-селекційною станцією (Споживач) укладено договір № КЛ 11-12 на постачання та транспортування природного газу.

Відповідно до п.п. 1.1. договору Постачальник зобов"язався поставити Споживачу в 2011 році природний газ, а Споживач зобов"язався прийняти та оплатити вартість газу, послуг по постачанню, транспортуванню та збору у вигляді цільової надбавки на умовах даного договору. У п.1.2. договору сторони передбачили об"єм газу та місяці, в які останній має бути поставлений Споживачу.

Вказаним договором (п.п 4.1., 5.1., 5.3.) визначено, що ціна на природний газ становить 2282,0 грн. за 1000 куб. м. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання. Всього до сплати за 1000 куб. м. природного газу 2596,64 грн., крім того ПДВ 519,52 грн., разом з ПДВ 3115,96 грн. Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює згідно виставленого рахунку попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості послуг з газопостачання у відповідності до запланованих у п.1.2. договору об"ємів та діючих у даному місяці цін та тарифів, зазначених у п. 4.1. договору. В разі споживання обсягів газу понад попередньо оплачені, що відображено в актах прийому-передачі газу, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Невід"ємними частинами основного договору є Додаткові угоди № 3 від 01.04.11р. та 5 від 01.07.11р. в яких у новій редакції викладено ціну на природний газ за 1000 куб.м. Так, в Додаткових угодах № 3 від 01.04.11р. вона становить - 3 486,7968 грн., а в № 5 від 01.07.11р. - 4 092,8040 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач на виконання умов договору протягом квітня - липня 2011 р. поставив відповідачу природного газу в об"ємі 26,346 тис.м. куб. на суму 107 541,16 грн., з яких:

По ціні встановленій у Додатковій угоді № 3 від 01.04.11р.

- 200 м. куб. * 3 486,7968 грн. - 697,36 грн. (квітень 2011р.);

- 80 м. куб. * 3 486,7968 грн. - 278,94 грн. (травень 2011р.);

- 195 м. куб. * 3 486,7968 грн. - 679,92 грн. (червень 2011р.);

По ціні встановленій у Додатковій угоді № 5 від 01.07.11р.

- 25,871 тис. м. куб. * 4 092,8040 грн. - 105 884,93 грн. (липень 2011р.).

Наведене підтверджується двосторонніми актами подачі-прийняття та реалізації природного газу, наявними в матеріалах справи (а.с. 16 - 20).

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору оплату за поставлений природний газ здійснив лише частково у розмірі 2 311,23 грн., що випливає із доданих до матеріалів справи банківських виписок.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з письмовою претензією № 470 від 23.09.11р. погасити решту боргу за спожитий природний газ та послуги по транспортуванню у розмірі 105 229,94 грн. Однак, Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція на дану претензію не відреагувала, борг не погасила.

В результаті чого, станом на день пред"явлення позову до суду за відповідачем утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 105 229,94 грн. (107 541,16 - 2 311,23).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений газ згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці газу належним чином. Однак, відповідач не виконав свого обовязку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що вимога позивача про стягнення основного боргу за договором № КЛ 11-12 на постачання та транспортування природного газу від 01.01.11р. в розмірі 105 229,94 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 2 725,89 грн. за період з 01.08.2011 р. по 31.09.2011р., 3% річних у розмірі 527,59 грн. за період з 01.08.11р. по 31.09.11р. та індексу інфляції у розмірі 1 052,30 грн. за період з 01.08.11р. по 31.09.11р.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Однак, згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

В силу п.6 ч.2 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.1. договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг з газопостачання, зазначених у п. 4.1. договору у строки, визначені у п.5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перевірку нарахування пені, 3% річних з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог та індексу інфляції судом встановлено, що вказані вимоги є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову із стягненням з відповідача судового збору за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції, код ЄДРПОУ 00497638 (вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський район, Вінницька область) на користь Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (пров. Щорса, б. 24, м. Вінниця, 21012) 105 229,94 грн. - основного боргу; 2 725,89 грн. - пені; 527,59 грн. - 3% річних; 1 052,30 грн. - індексу інфляції; 2190,71 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 січня 2012 р.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський район, Вінницька область)