Рішення № 21202146, 24.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2012Справа №5002-24/3975-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (01403, м. Київ, вул.Артема, 60)

в особі Філії "Кримське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (95011, АР Крим, м. Сімферополь, пров.Піонерський, 3)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лакшмі-Ко" (95000, АР Крим, м.Сімферополь, пров.Сімферопольський, буд.1)

Про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 000 146,37 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю від 28.09.2011р., паспорт ЕЕ 747292, виданий 02.04.2003р

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лакшмі-Ко" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 000 146,37 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 21.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 89-01-08 з договорами про внесення змін від 20.06.2008р. та від 10.10.2008р.

Станом на 11.07.2011р. заборгованість за кредитом складає 2000146,37 грн.

В якості забезпечення виконання зобовязань позичальника між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір від 27.03.2008р. зареєстрований за номером 1247.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля, розташована за адресою АР Крим, Красногвардійський район, смт.Красногвардійське, вул.Матросова, буд.№76 в комплексі з усіма комунікаціями та обладнанням автозаправочної станції.

На підставі викладеного, позивач просить суд звернути стягнення на нежитлову будівлю, розташовану за адресою АР Крим, Красногвардійський район, смт.Красногвардійське, вул.Матросова, буд.№76 в комплексі з усіма комунікаціями та обладнанням автозаправочної станції шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1533390,00 грн., а також та передати вказане майно в управління позивача на строк до реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Суд зауважує на тому, що у прохальної частині позовної заяви позивачем вказана загальна сума заборгованості у розмірі 2000146,37 грн., однак не конкретизовано суми, з яких складається дана заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача по справі. Однак суд зазначає, що вказані суми входять до складу загальної суми заборгованості у розмірі 2000146,37 грн., оскільки вони конкретизовані у мотивувальної частині позовної заяви та підтримані позивачем у судових засіданнях, то суд розглядає заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2000146,37 грн., що складається з заборгованість за відсотками за користування кредитом - 764 399,14 гривень; за кредитом - 1 150 000,00 гривень; за комісією 8145,83 грн., за пенею - 8601,40 грн., за штрафом 69000 грн.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що рішенням ГС АР Крим від 18.03.2011 р. по справі №5002-34/433-2011 вже було стягнено з ТОВ «Фірма «Лакшмі і Ко» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» 1804867,90 грн. Також рішенням Центрального районного суду м. Сімферополь від 18.06.2010 р. по справі №2-983/10 була стягнута заборгованість по кредитному договору з поручителя гр. ОСОБА_2 Відповідач зазначає, що на даний час вказані судові рішення вступили в законну силу і передані на виконання в ВДВС Київського району м. Сімферополя.

Відповідач вказує на те, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, приховав факт існування вищевказаних судових рішень та про те, що же відкрите виконавче провадження у виконання вказаних рішень та за клопотанням позивача по справі передане в іпотеку майно, що є предметом спору по даній справі вже передане на примусову реалізацію.

На підставі вказаного позивач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у поясненнях від 19.10.2011 р. на відзив відповідача повідомив про те, що сам по собі факт наявності рішень про стягнення заборгованості не означає погашення боргу відповідача перед позивачем. Крім того позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором, тобто в рахунок заборгованості, яка була стягнута за вищевказаними судовими рішеннями, що, за думкою позивача, унеможливлює подвійне стягнення.

У судовому засіданні представником позивача надане письмове клопотання про призначення у справі експертизи для визначення початкової вартості продажу предмета іпотеки.

Відповідно до іпотечного договору від 27.03.2008р., який зареєстровано у реєстрі за номером № 1247, сторони узгодили вартість предмета іпотеки у розмірі 1533390,00 грн.

Саме цю вартість предмету іпотеки вказав у позовній заяві позивач у якості початкової ціни продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою АР Крим, Красногвардійський район, смт.Красногвардійське, вул.Матросова, буд.№76 в комплексі з усіма комунікаціями та обладнанням автозаправочної станції.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.10.2011р. представник відповідача заперечував проти встановленої вартості, у звязку із зміною обставин на теперішній час у порівнянні із моментом укладання договору.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що на час розгляду справи Київський ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим провів експертну оцінку, в результаті якої встановлена ринкова вартість предмета іпотеки у розмірі 191000,00 грн. Документів, які б підтверджували даний факт, до матеріалів справи не надано.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо факту існування оцінки, яка відрізняється від вартості предмету іпотеки, що встановлена договором.

Тобто, на час розгляду справи сторони не дійшли згоди, щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки.

В звязку з вказаним ухвалою Господарського суду АРК від 02.11.2011р. провадження у справі було зупинено та призначена судова експертиза, проведення якої доручено Українській універсальній біржі (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52).

22.12.2011р. до канцелярії суду із супровідним листом надійшов висновок експерта Черкун В.Б. Нв 12/15 від 19.12.2011р. у справі з доданими матеріалами контрольної справи.

У висновку експерта зазначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки нежитлової будівлі, розташованої за адресою АР Крим, Красногвардійський район, смт.Красногвардійське, вул.Матросова, буд.№76 в комплексі з усіма комунікаціями та обладнанням автозаправочної станції на час проведення оцінки становить 1 533 210, 00 грн.

У звязку з надходженням до Господарського суду АР Крим висновку судового експерта Черкун В.Б. Нв 12/15 від 19.12.2011р., суд ухвалою від 05.01.2012 р. провадження по справі поновив.

У судовому засіданні 16.01.2012 р. представником позивача було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи у зв`язку з необхідністю надати докази оплати експертизи.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 16.01.2012 р. строк розгляду справи було продовжено до 02.02.2012 р.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та представив докази сплати проведеної експертизи у розмірі 10000 грн.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

21.03.2008 р. між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", назва якого змінена на ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", в особі керуючого філією “Кримське регіональне управління ( Банк ) та ТОВ Фірма "Лакшмі-ко" ( позичальник ) було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 89-01-08. ( т. 1, а. с. 10 14 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму у розмірі 1150000 грн., а позичальник зобовязався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку зниження ліміту з закінченням строку погашення до 18.03.2011 р. включно і сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 18,0% ( а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в п.п. «б», «в» п. 3.1 даного договору, сплатити проценти у підвищенному розмірі ).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору видача кредитних коштів в рамках кредитної лінії проводиться траншами в строк з 21.03.2008 р. по 17.03.2011 р. за письмовими заявками позичальника зі згодою банку шляхом перерахування їх з позичальницького на поточний рахунок позичальника, якщо інше не вказане в письмовій заявці.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору позичальник зобовязується повернути кредитні кошти банку до 18.03.2011 р. включно, шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок відповідно до графіку зниження ліміту.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту по процентним ставкам:

-18,0% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту. вказаного у п. 2.4 даного договору;

-У разі порушення позичальником строків погашення, відповідно до графіку, 19,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання по кредиту відповідно до вищевказаного графіку, за період часу з моменту непогашення суми кредиту ( частини кредиту ) до дня фактичного погашення цієї ( основної ) заборгованості;

- 27,0% річних за період з 18.03.2001 р. до дня фактичного погашення основної заборгованості;

- У разі невиконання позичальником умов. встановлених в п. п. 5.1, 6.6, 8.3 процентна винагорода збільшується до 19,0% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного у п. 2.4 договору.

Судом встановлено, що в подальшому договором про внесення змін від 20.06.2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 89-01-08 від 21.03.2008р. було змінено розмір процентів, а саме збільшено їх до 20,0 % річних, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного у підпунктах „б”, „в” (тобто при порушенні строку виконання зобовязання) п. 3.1 даного договору. ( т. 1, а. с. 16 )

Також, зазначеним договором внесено зміни, згідно яких п. 3.1 договору викладено у новій редакції, відповідно до якої встановлено наступні процентні ставки:

-20,0% річних (у розмірі, зазначеному у п. 1.1. даного договору) за період з 20 червня 2008 року до строку повернення кредиту, зазначеного у п. 2.4. даного договору;

-у випадку порушення позичальником строків погашення згідно графіку - 30,0% річних від суми не виконаного своєчасно зобовязання по кредиту згідно вищезазначеного графіку, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позикової (основної) заборгованості;

-30,0 % річних за період з 18 березня 2011 року до дня фактичного погашення позикової (основної) заборгованості.

В подальшому договором про внесення змін від 10.10.2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 89-01-08 від 21.03.2008 р. сторонами змінено розмір процентів, а саме збільшено їх до 23,0 % річних (без зміни розміру кредиту та строку його повернення), а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного у підпунктах „б”, „в” (тобто при порушенні строку виконання зобовязання) п. 3.1 даного договору, - у підвищеному розмірі. ( т. 1, а. с. 17 ).

Зазначеним договором також внесено зміни, згідно яких п. 3.1 договору викладено у новій редакції, відповідно до якої проценти за користування кредитними коштами сплачуються за наступними процентними ставками:

-23,0% річних (у розмірі, зазначеному у п. 1.1. даного договору) за період з 10 жовтня 2008 року до строку повернення кредиту, зазначеного у п. 2.4. даного договору;

-у випадку порушення відповідачем строків погашення згідно графіку (Додаток 1) - 34,5% річних від суми не виконаного своєчасно зобовязання по кредиту згідно вищезазначеного графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позикової (основної) заборгованості;

-34,5 % річних за період з 19 березня 2011 року до дня фактичного погашення позикової (основної) заборгованості.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується те, що за відповідачем значиться заборгованість по кредиту у розмірі 1150000 грн., яку він відмовляється сплачувати в добровільному порядку.

Відповідно до п. п. «б» п. 6.1 вищевказаного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту у разі порушення умов договору та відповідач зобовязаний достроково повернути кредит.

Виходячи з положень вищенаведених норм, у позичальника, який не виконав в установлений договором строк зобовязання щодо повернення частини позики (кредиту), не виникає нового зобовязання, а лише змінюється строк виконання зобовязання з повернення кредиту.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 1150000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також є мотивованими вимоги позивача в частині стягнення процентів у сумі 764399,14 грн., оскільки встановлено і не спростовано відповідачем шляхом подання відповідних доказів, що він порушив взяті на себе зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитом у встановлені п.3 договору строк та розмірі.

Крім того, відповідно до п. 2.5 вищевказаного договору про відновлювальну кредитну лінію №89 01 08 від 21.03.2008 р. відповідач взяв на себе зобовязання сплачувати банку комісійну винагороду за управління кредитною лінією у розмірі 0,025% від суми ліміту кредитної лінії, встановленого в п.1.1 даного договору, щомісячно, за цілий календарний місяць строку дії договору в строк до 26 числа останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця укладення договору

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на порушення відповідних зобовязань відповідачем та наявність у нього заборгованості по відповідному платежу у розмірі 8145,83 грн.

Відповідач не спростував наявність у нього заборгованості за відповідним платежем у розмірі 8145,83 грн., у звязку з чим заявлені вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8601,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 7.1 вищевказаного договору про поновлювальну кредитну лінію сторони дійшли згоди про те, що за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником строків платежів, передбачених п. п. 2.4, 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 даного договору, а також будь яких інших платежів. передбачених даним договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованим та вважає за необхідне вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 8601,40 грн. за період з 02.02.2009р. по 31.07.2009 р. задовольнити.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 7.3 вищевказаного договору про відновлювальну кредитну лінію сторонами встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3% фактичної заборгованості у разі не надання відповідачем позивачу у встановлений договором строк документів, зобовязання з надання яких встановлено договором (у т.ч. п.5.3, 5.4 договору).

Так відповідно до п. 5.4 вказаного договору визначено зобовязання відповідача на вимогу позивача протягом 3 днів надати банку бухгалтерські баланси, звіти та інші документи, які містять відомості, які можна використати для оцінки фінансового стану відповідача.

Пунктом 5.3 договору, визначено обовязок відповідача з надання квартальної та річної бухгалтерської та статистичної звітності у встановлений таким пунктом строк.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на не виконання відповідних вимог щодо надання передбачених п.5.4. документів на його вимогу та не надання документів, передбачених п.5.3 договору, у встановлений таким договором строк, між тим, відповідач не спростував вказаних тверджень позивача та не надав доказів виконання ним зобовязань, передбачених зазначеними пунктами договору у встановлений ними строк.

За таких обставин, є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 69000грн., враховуючи розмір заборгованості, момент отримання відповідних вимог та строк їх виконання, встановлений п. п. 5.3, 5.4 договору.

Позивач просить суд стягнути наявну заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З вказаного приводу зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 33 вказаного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

27.03.2008 р. між позивачем по справі ( іпотекодержатель ) та відповідачем по справі ( іпотекодавець ) було укладено іпотечний договір ( т. 1, а. с. 24 28 ).

Вказаний договір був посвідчений 27.03.2008 р. приватним нотаріусом Красногвардійського районного нотаріального округу гр. ОСОБА_3

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлову будівлю, що розташоване за адресою: АР Крим, Красногвардійський район, с. м. т. Красногвардійське, вул. Матросова, б. 76, в комплексі зі всіма комунікаціями та обладнанням автозаправочної станції.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору предмет іпотеки складається з будівель та споруд: автозаправочна станція, визначена літ. «А», основною площею 15,8 кв. м., загальною 17,2 кв. м., склад літ. «Б» основною площею 15,7 кв. м., загальною 15,7 кв. м.; вбиральня літ. «Г», намет літ. «З», пожежний водойом літ. «И», споруди літ. «1 6».

Відповідно до п. 2 вказаного договору предмет іпотеки передається в іпотеку як забезпечення всіх зобовязань іпотекодавця та вимог іпотекодержателя за договором про відновлювальну кредитну лінію №89 01 -08 від 21.03.2008 р.

Відповідно до п. 4 вказаного договору предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що пітверджується договором купівлі продажу нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Красногвардійського районного нотаріального округу АР Крим гр. ОСОБА_4

Відповідно до п. 9 вказаного договору у разі порушення основного зобовязання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання в тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 10 вказаного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому витрати іпотекодержателя, повязані з предявленням вимоги за основним зобовязанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечується цією іпотекою в повному обсязі.

Відповідно до п. 13 вказаного договору реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, якщо інше не передбачено рішенням суду здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

В матеріалах справи наявна вимога про усунення порушень ( повідомлення про порушення основного зобовязання та іпотечного договору ) №0991н від 20.07.2011 р.. відповідно до якого позивач повідомляв відповідачу про те, що станом на 11.07.2011 р. заборгованість за договором про відновлювальну кредитну лінію №89 01 08 від 21.03.2008 р. дорівнює 2000146,37 грн., з яких:

-За відсотками 764399,14 грн.;

-За комісією 8145,83 грн.;

-За кредитом 1150000,00 грн.;

-За пенею 8601,40 грн.;

-Штраф у розмірі 69000 грн.

На підставі вказаного позивач вимагав виконання порушеного зобовязання протягом 31 ого дня з моменту отримання вказаної вимоги.

При цьому відповідача було попереджено про те, що у разі невиконання цієї вимоги позивачем буде здійснено стягнення на предмет іпотеки. ( т. 1, а. с. 30 ).

Вказана вимога була отримана відповідачем 25.07.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 32 ).

Однак відповідачем вищевказана заборгованість по кредиту погашена не була.

Відповідно до експертного висновку Нв 12/15 від 09.12.2011 р. початкова вартість нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АР Крим, Красногвардійський район, с. м. т. Красногвардійське, вул. Матросова, б. 76, в комплексі з усіма комунікаціями та обладнання автозаправної станції складає 1533210 грн.

У судовому засіданні позивач пояснив, що підтримує саме таку початкову ціну вважає необхідним встановити позивач при реалізації майна шляхом проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про Іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив на тому, що рішенням ГС АР Крим від 18.03.2011 р. по справі №5002-34/433-2011 вже було стягнено з ТОВ «Фірма «Лакшмі і Ко» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» 1804867,90 грн. Також рішенням Центрального районного суду м. Сімферополь від 18.06.2010 р. по справі №2-983/10 була стягнено заборгованість по кредитному договору з гр. ОСОБА_2, який є поручителем по зобовязанням ТОВ «Фірма «Лакшмі і Ко» по договору про відновлювальну кредитну лінію №89 01 08 від 21.03.2008 р.

Відповідач зазначає, що на даний час вказані судові рішення вступили в законну силу і передані на виконання в ВДВС Київського району м. Сімферополя.

Однак суд з даного приводу зазначає, що відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В силу ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Під час розгляду даної справи, відповідачем не надано доказів виконання судових рішень по цивільній справі №2-983/10 та господарській справі №5002-34/433-2011 повністю або в частині, у звязку з чим зобовязання за кредитним договором, виконання яких є предметом розгляду у даній справі, не можна вважати припиненими внаслідок виконання, в тому числі і поручителем.

Вищевказані рішення, що були прийняті по цивільній та господарської справах, не є підставою припинення відповідних зобовязань; вказаними рішеннями судових інстанцій лише підтверджено факт виникнення відповідних зобовязань, наявність у позивача права вимагати їх виконання від відповідача та застосовано такий спосіб захисту відповідного права позивача як присудження до виконання у натурі.

Також суд вважає за необхідне зауважити на тому, що відповідно до п. 7.4.15 іпотечного договору від 27.03.2008 р. іпотекодержатель ( позивач по справі ) має право самостійно обирати порядок звернення на предмет іпотеки.

Таким чином, оскільки вищевказаними судовими рішеннями по цивільній та господарської справам з ТОВ Фірма "Лакшмі-Ко" було стягнено відповідні суми, позивач не позбавлений права звертатися до суду з вимогами про звернення стягнення усієї суми заборгованості на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже підстав для визнання відповідних вимог позивача необґрунтованими на даний час не існує.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що по справі була призначена судова експертиза, проведення якої було доручено Українській універсальній біржі, експертом якої було проведено відповідне дослідження по результатам якого було складено експертний висновок Нв 12/15 від 09.12.2011 р.

Вартість експертизи склала 10000 грн., що пітверджується наявним в матеріалах справи рахунком №Нв11/15 від 30.11.2011 р.

Позивачем вартість експертизи була сплачена у повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №12/21 від 30.11.2011 р.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27.01.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Звернути стягнення на нерухоме майно нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АР Крим, Красногвардійський район, с. м. т. Красногвардійське, вул.. Матросова, б. №76, в комплексі з всіма комунікаціями та обладнанням автозаправочної станції і складаються з наступних споруд та будівель: автозаправочна станція літ. «А» - загальною площею 17,2 кв. м., склад літ. «Б» - загальною площею 15,7 кв. м, вбиральня літ „Г", намет літ. „З", пожежний водойом літ. „И", споруди літ. «1-6» та належить товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакшмі-Ко" (код ЄДРПОУ 20716574) на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1 533210,00 грн., з метою погашення заборгованості перед публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 89-01-08 від 21.03.2008 р. у розмірі 2000 146,37 грн., з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом - 764 399,14 гривень; за кредитом - 1 150 000,00 гривень; за комісією 8145,83 грн., за пенею - 8601,40 грн., за штрафом 69000 грн.

3.Передати нерухоме майно - нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АР Крим, Красногвардійський район, с. м. т. Красногвардійське, вул. Матросова, б. №76, в комплексі з усіма комунікаціями та обладнанням автозаправочної станції і складаються з наступних споруд та будівель: автозаправочна станція літ. „А" - загальною площею 17,2 кв. м, склад літ. „Б" - загальною площею 15,7 кв. м, вбиральня літ „Г", намет літ. „З", пожежний водойом літ. „И", споруди літ. «1-6» та належить товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакшмі-Ко" ( код ЄДРПОУ 20716574 ) на праві власності, в управління публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" на строк до реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" на умовах безоплатності послуг управителя.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лакшмі-Ко" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Сімферопольський, буд.1 ЄДРПОУ 20716574 ) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (01403, м. Київ, вул. Артема, 60, ЄДРПОУ 09807856 ) в особі Філії "Кримське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (95011, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Піонерський, 3 ) державне мито у розмірі 20001,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 10000 грн.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.