Рішення № 21196749, 30.01.2012, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2-26/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року. смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Діоба Г.О.,

при секретарі Цукановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня народження дитини і до її повноліття, та стягнути з нього на своє утримання аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку, починаючи з дня народження дочки ОСОБА_3 і до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 06 лютого 1999 року вона уклала шлюб з відповідачем, в якому у них народились ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_3. В 2011 році шлюб між ними був розірваний. Після його розірвання діти постійно проживають з нею. ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання молодшої дитини не надає. Рішенням Приазовського районного суду від 20.06.2011 року з відповідача на утримання сина стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. З моменту народження дочки вона постійно проживала з нею та займалась доглядом за новонародженою. У зв'язку з цим не мала можливості звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів, а на її неодноразові усні вимоги відповідач не реагував і жодної допомоги не надавав. Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи працює вона, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги за обставинами викладеними в позові, просить їх задовольнити, пояснивши при цьому, що фактично до січня 2012 року вона не вживала заходів щодо одержання з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки та своє утримання.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що він згодний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 загальним розміром 30% від отриманих доходів, на утримання позивачки сплачувати аліменти до досягнення дитиною трьох років не згодний, оскільки не працює. На теперішній час нікому аліменти не платить, крім виплати позивачці аліментів в розмірі 1/4 частини доходу на утримання сина за рішенням суду.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. В силу ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або визначаються судом.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Згідно зі ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди,заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Положення цієї статті застосовуються також у разі звернення стягнення на належні боржникові стипендію та інші доходи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з моменту народження проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. На підставі рішення Приазовського районного суду від 20 червня 2011 року на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач сплачує позивачці аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Інших утримань з ОСОБА_2 за виконавчими документами на момент розгляду справи не здійснюється. Ці обставини відповідачем в судовому засіданні визнані і не заперечуються.

В процесі розгляду справи позивачкою не надано доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача з моменту народження дочки і до звернення з позовом до суду, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від їх сплати. Більш того, в судовому засіданні ОСОБА_1 особисто повідомила, що таких заходів вона фактично не вживала. Наведене свідчить про відсутність підстав для стягнення аліментів на користь позивачки з дня народження ОСОБА_3, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи обставини передбачені ст. 182 СК України, а також те, що діючим законодавством при вирішені спірних правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі, передбачена можливість звернення стягнення на доходи особи в розмірі не більшому ніж 50 %, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог щодо розміру частини заробітку відповідача, яка підлягає стягненню як аліменти на користь позивачки на її утримання та на утримання дочки ОСОБА_3.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судові витрати, що складаються з судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 88, 209, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився і проживає в АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше на одну дитину 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 січня 2012 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився і проживає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10 січня 2012 року і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок на рахунок 31216206700250 (отримувач: державний бюджет Приазовського району, 22030001, код за ЄДРПОУ 38042754, МФО 813015, банк отримувача: ГУДКСУ в Запорізькій області).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Г.О. Діоба