Рішення № 21196097, 17.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р. Справа № 5023/9151/11

вх. № 9151/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 4412/02-13 від 21.07.2011р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 1 від 08.12.2011 р.)

3-ої особи - ОСОБА_3 (дов. № 13-14-34/5969 від 22.06.2011 р.)

розглянувши матеріали справи за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі арківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків

до Комунального підприємства "Соломахи", с. Стрілеча

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держкомзему в Харківській області, м. Харків

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення 21 929,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про: - зобов'язання Комунальне підприємство "Соломахи" (надалі - Відповідач) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею орієнтовано 22,8 га, розташовану на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів та повернути її Харківській районній державній адміністрації Харківської області (надалі - Позивач) з приведенням у придатний для подальшого використання стан; - стягнення з Відповідача шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки площею орієнтовно 22,8 га, розташовану на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів у розмірі 21 929,45 грн.

Прокурор у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Позивача у судовому засіданні повністю підтримує заявлені прокурором позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні та у наданому відзиві проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Перевіркою, проведеною Головним управлінням Держкомзему у Харківській області встановлено, що КП «Соломахи» самовільно зайнято та фактично використовується земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею орієнтовно 22,8 га, яка розташована на території

Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів, для вирощування сільськогосподарських культур.

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області Горшковим С.В. за результатом проведеної перевірки був складений протокол про адміністративне правопорушення № 001326 від 11.08.2011, за результатом розгляду якого була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 000454 від 11.08.2011 та припис з вимогою усунути порушення в місячний термін №002548 від 11.08.2011.

У зв'язку з тим, що станом на 23.09.2011 шкода, заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у добровільному порядку не сплачена, матеріали перевірки, для відповідного реагування, були направлені до Харківської міжрайонної прокуратури.

Харківською міжрайонною прокуратурою Харківської області проведено перевірку діяльності КП «Соломахи» з питань додержання вимог земельного законодавства, за результатом проведення якої встановлено факт самовільного зайняття та використання Відповідачем земельної ділянки площею 22,8 га, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Документи, що посвідчують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою у Відповідача відсутні.

Самовільне зайняття КП «Соломахи» земельної ділянки площею орієнтовно 22, 8 га, розташованої на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів, обмежує законного власника, а саме: Харківську районну державну адміністрацію Харківської області, в праві розпоряджатися нею та використовувати її за своїм призначенням у відповідності зі ст. 90 Земельного Кодексу України, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Головним управлінням Держкомзему у Харківській області у відповідності до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної Відповідачем внаслідок самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

Станом на 25.10.2011 шкода, заподіяна державі самовільним зайняттям Відповідачем земельної ділянки площею орієнтовно 22,8 га, розташованої на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів, у розмірі 21 929, 45 грн. Відповідачем не сплачена.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з вимогами ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст.2 ГПК України (п.2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійснення своєї діяльності принципом териториальності.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації є місцевим органом виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 119 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.

У відповідності до вимог ст. 17 Земельного кодексу України Харківська районна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у вказаних спірних відносинах, та якій делеговано функції розпорядника землями державної власності.

Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено перелік документів, якими посвідчується право на земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Порядок набуття земельних ділянок у власність та у користування встановлюється главою 19 Земельного кодексу України.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.1-2 ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Суд вважає, що Позивачем доведено порушення Відповідачем норм чинного законодавства в межах виниклих правопорушень.

За таких підстав, позовні вимоги заявлені Прокурором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 119, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17, 116, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, керуючись статтями 1, 2, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати КП «Соломахи» (62411, Харківська область, с. Стрілеча, код 01973785) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею орієнтовно 22,8 га, розташовану на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів, та повернути її Харківській районній державній адміністрації Харківської області з приведенням у придатний для подальшого використання стан.

Стягнути з КП «Соломахи» (62411, Харківська область, с. Стрілеча, код 01973785) (шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки площею орієнтовно 22,8 га, розташованої на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів, у розмірі 21 929,45 грн. на р/р 33114331700447, одержувач: УДК у Харківському районі, код ЄДРОПУ 24134461 банк ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код платежу 24062100.

Стягнути з КП «Соломахи» (62411, Харківська область, с. Стрілеча, код 01973785) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 1 411,50 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 20 січня 2012 року

по справі № 5023/9151/11.