Рішення № 21196085, 16.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р. Справа № 5023/9608/11

вх. № 9608/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 06/5451 від 30.12.2011 року

відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства"Харківміськгаз", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 47739,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків про стягнення 47739,10 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором купівлі-продажу природного газу № 20505газ від 01 лютого 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 47016,46 грн., 3 % річних в розмірі 722,64 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/9608/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 12 грудня 2011 року о 14:10.

В призначене судове засідання 12 грудня 2011 року позивач з'явився.

В призначене судове засідання 12 грудня 2011 року відповідач з'явився та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою звіряння взаємних розрахунків між сторонами.

Розглянувши усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вислухавши думку позивача, який не заперечував проти його задоволення, суд вважає за доцільне усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задовольнити шляхом оголошення перерви в судовому засіданні.

В судовому засіданні 12 грудня 2011 року оголошено перерву до 21 грудня 2011 року, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

21 грудня 2011 року після перерви розгляд справи було продовжено.

В призначене судове засідання 21 грудня 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, до матеріалів справи, через канцелярію суду, супровідним листом (вх. № 37195) надав копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 27.10.2011 року, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 21 грудня 2011 року відповідач не з'явився, проте до матеріалів справи, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх. № 25689) з додатковими документами. Позовні вимоги визнає частково, заперечує проти нарахування 3% річних від простроченої суми і інфляційних нарахувань. Посилається на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.05.2011 року по справі №5023/3233/11 про порушення провадження у справі щодо визнання ДП "Завод ім. Малишева" банкрутом та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Надані відповідачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21 грудня 2011 року розгляд справи відкладено на 16 січня 2012 року о 12:30.

В призначене судове засідання 16 січня 2012 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

В призначене судове засідання 16 січня 2012 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (29 грудня 2011 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 21 грудня 2011 року.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 лютого 2011 року між позивачем - ПАТ "Харківміськгаз" та відповідачем - Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишев" було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 20505газ (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передавати відповідачу природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених вищезазначеним договором.

Згідно п.7.1 та п.7.2 спірного договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування 100% оплати вартості планового місячного обсягу газу. Остаточний розрахунок за газ між сторонами здійснюється на підставі двосторонніх актів приймання-передачі природного газу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у термін 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 12.1 вищезазначеного договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє в частині зобов'язань по постачанню газу до 31.12.2011 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного завершення розрахунків.

На виконання умов спірного договору у березні-квітень 2011 року позивачем були надано відповідачу послуги з постачання природного газу на загальну суму 83120,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу: № 20505газ від 31.03.2011р., № 20505газ від 30.04.2011р.

Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками позивача та відповідача. В вищенаведених актах приймання-передачі природного газу чітко зазначений договір № 20505газ від 01.02.2011р., що свідчить про те, що послуги надавались саме на виконання спірного договору.

Як було зазначено вище, сторони умовами спірного договору від 01.02.2011 року узгодили остаточний строк оплати - не пізніше 10 числа наступного за звітним.

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання виконав неналежним чином, за отримані від позивача послуги розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 36104,39 грн., внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 47016,46 грн., яка залишилась непогашеною, що змусило позивача звернутись з даним позовом до господарського суду.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 47016,46 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем також пред'явлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 722,64 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Посилання відповідача на мораторій, що введений ухвалою господарського суду Харківської області від 04.05.2011 року у справі №5023/3233/11 про визнання ДП "Завод ім. Малишева" банкрутом, не відповідають дійсності. Так, ухвалою зазначеного суду від 30 червня 2011 року за справою №5023/3233/11 скасовано раніш введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. До того ж, суд зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 15 від 18.12.2009 року (пункт 50), на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство.

Перевіривши нарахування надані позивачем, 3% річних у розмірі 722,64 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева, (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р № 26002000113470 у філії ПАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, КОД 14315629) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р № 26005301021364 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767, код 03359552) - 47016,46 грн. основного боргу, 722,64 грн. 3% річних, 1411,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/9608/11 підписаний 20 січня 2012 року.