Рішення № 21196036, 16.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р. Справа № 5023/10133/11

вх. № 10133/11

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. дов. від. 14.06.11 р.

відповідача - ОСОБА_2. дов. від 16.12.11 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "ТЕЛКО Україна", м. Київ 3-я особа <Текст >

до ТОВ НВП "Пакс", м. Дергачі 3-я особа <Текст >

про стягнення 174250,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 146886,96 грн. боргу за поставлений товар, 14688,70 грн. штрафу та 12674,88 грн. пені мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 369-02/0111 від 03 січня 2011 року. До стягнення також заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/10133/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 19 грудня 2011 року.

В призначене судове засідання 19 грудня 2011 року позивач та відповідач з'явились, позивач позовні вимоги підтримує повністю, відповідач проти позову заперечує.

В засіданні суд 19 грудня 2011 року було оголошено перерву до 16 січня 2012 року, відповідно ст. 77 ГПК України.

16 січня 2012 року після перерви судове засідання було продовжено.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач заперечує в часині пені та штрафу, проти суми основного боргу не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 369-02/0111 за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач зобовязався прийняти й оплатити відповідно до рахунків-фактур, що являють собою невід'ємну частину договору, та товаросупроводжувальних документів поліетилен та інші продукти нафтохімічної промисловості (надалі - товар), якість, кількість, строки поставки й ціна якого визначені договором. Згідно п. 6.1, 6.2 договору розрахунки за товар проводяться на підставі виставлених рахунків-фактур протягом 30 днів з дати поставки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір № 369-02/0111 від 03 січня 2011 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000606 від 15 березня 2011 р. (рахунок-фактура №і СФ-0000635 від 14 березня 2011 р.) позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 76725,00 грн. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000672 від 22 березня 2011 р. (рахунок-фактура СФ-0000698 від 21 березня 2011 р.) позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 82912,5 грн. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000927 від 14 квітня 2011 р. (рахунок-фактура № СФ-00001061 від 13 квітня 2011 р.) позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 40974,46 грн. Загальна вартість поставленого товару становить 200611,96 грн.

Відповідачем товар одержано на підставі доручень, які містяться в матеріалах справи, та проведено часткову оплату товару у загальному розмірі 53725 грн., чим порушено умови договору щодо проведення розрахунку. Несплаченим лишився товар загальною вартістю 146886,96 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 146886,96 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 146886,96 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем предявлено до стягнення 14688,70 грн. штрафу та 12674,88 грн. пені, які нараховані ним з посилання на пункт 10.3 договору.

При розгляді цієї частини позовних вимог суд виходить з наступного: стаття 546 ЦК України визначає види забезпечення виконання зобов'язання - неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, та завдаток.

У розумінні статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.3. договору сторони передбачили відповідальність: так, за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує на користь позивача неустойку у вигляді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару.

Таким чином, умовами п. 10.3 договору, сторонами передбачена відповідальність відповідача перед позивачем за прострочення оплати товару саме у вигляді неустойки - пені, а за прострочення більш 30 календарних днів - в вигляді штрафу, що передбачено ст. 549 ЦК України.

Приймаючи до уваги викладене вище та наявність порушення умов договору з боку відповідача щодо проведення розрахунку за товар, суд визнав позовні вимоги позивача в частині 14688,70 грн. штрафу та 12674,88 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3485,01 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ НВП "ПАКС", 62300, Харківська обл. Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Садова, 135 (в тому числі з р/р 26009000120756 в ХФ ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЗКПО 22629742) на користь ТОВ "ТЕЛКО Україна", 04128, м. Київ, вул. Стеценко 19, буд. 68 (р/р 26001001326397 в АТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528, код ЗКПО 32856918) 146886,96 грн. боргу, 14688,70 грн. штрафу, 12674,88 грн. пені та 3485,01 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/10133/11 підписано 19 січня 2012 року.