Рішення № 21195808, 23.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.12 Справа № 9пн/5014/89/2012

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про зобов'язання виконати певні дії

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1, дов. № Н-01/345 від 31.01.11,

від відповідача ОСОБА_2, дов. № 03/5-531 від 30.12.11, ОСОБА_3, дов. № 03/5-545 від 30.12.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобовязати відповідача надати чотирьохвісні напіввагони у справному та придатному до експлуатації стані замість пошкоджених, які повинні бути за роками випуску не раніше самих пошкоджених вагонів, балансова вартість яких на момент передачі має бути не меншою за балансову вартість пошкоджених вагонів до моменту пошкоджених.

До початку судового засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позову, якою фактично змінено предмет позову, позовна вимога викладена наступним чином:

- зобовязати відповідача відшкодувати завдану шкоду в натурі шляхом надання відповідних вагонів.

Оскільки заява про зміну предмету позову подана у відповідності до вимог процесуального закону, суд розглядає спір з урахуванням зміненого предмету позову.

Відповідач, ДП "Луганськвугілля", відзивом на позовну заяву зазначив, що подія щодо сходу спірних вагонів дійсно відбулася.

Разом з тим, постановою слідчого Луганської транспортної прокуратури від 27.09.11 по карній справі № 02/5665 винною особою у скоєнні шкоди визнано субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_4, наймана локомотивна бригада якого здійснила схід вагонів через несправність тепловоза, який за договором оренди знаходився у ДП "Луганськвугілля".

Відповідач підписав акти форми ВУ-25 про пошкодження вагонів, оскільки згідно зі ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" відповідальність за пошкодження транспортних засобів на власних підїзних коліях несе власник цих колій, тобто відповідач.

Відповідач наполягає на тому, що згоден здійснити обмін належних вагонів замість пошкоджених, однак внаслідок неврегульованості порядку такого обміну чинним законодавством питання обміну не було вирішене.

Позовну вимогу позивач обґрунтовує наступним.

21 липня 2011 року о 4 год. 30 хв. на підїзних коліях відповідача відбувся схід 3-х навантажених вагонів з пошкодженням вагонів до стану списання та виключення з інвентарного парку.

Ці вагони перебувають на балансі позивача, що підтверджується первинними обліковими документами, та знаходяться на праві господарського відання залізниці.

Залишкова вартість спірних вагонів на момент пошкодження складає 114306,32 грн.

Відповідач визнав свою вину у пошкодженні вагонів, а відповідно до п. 24 Правил користування вагонами та контейнерами, затв. наказом Мінтрансу України від 25.02.99 № 113, у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобовязана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобовязана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою КМУвіж 22.01.96 № 116 Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Оскільки відповідач має можливість здійснити заміну пошкоджених вагонів на якісні, а позивач має намір отримати ці вагони, однак нормативно це питання чітко не врегульовано, останній звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відповідності за завдану майнову шкоду містяться у параграфі 1 глави 82 ЦК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

·наявність шкоди;

·протиправна поведінка заподіювача шкоди;

·причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

·вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що 21 липня 2011 року о 4 год. 30 хв. на підїзних коліях ВП "Луганськвантажтранс" ДП "Луганськвугілля", що примикають до станції Словяносербськ Донецької залізниці, відбувся схід 3-х навантажених вагонів № 67168377 1982 року випуску, № 66119264 1992 року випуску, № 67666206 1990 року випуску, з пошкодженням вагонів до стану списання та виключення з інвентарного парку.

Ці вагони перебувають на балансі позивача, що підтверджується первинними обліковими документами, та знаходяться на праві господарського відання залізниці.

Залишкова вартість спірних вагонів на момент пошкодження складає 114306,32 грн.

Постановою слідчого Луганської транспортної прокуратури від 27.09.11 по карній справі № 02/5665 винною особою у скоєнні шкоди визнано субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_4, наймана локомотивна бригада якого здійснила схід вагонів через несправність тепловоза, який за договором оренди знаходився у ДП "Луганськвугілля".

Відповідач визнав свою вину у пошкодженні вагонів, а відповідно до п. 24 Правил користування вагонами та контейнерами, затв. наказом Мінтрансу України від 25.02.99 № 113, у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобовязана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобовязана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою КМУ від 22.01.96 № 116 Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Відповідач має можливість здійснити заміну пошкоджених вагонів на якісні, а позивач має намір отримати ці вагони, однак сторони вважають, що нормативно питання визначення порядку заміни пошкоджених вагонів чітко не врегульовано.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

Винна особа має відшкодувати майнову шкоду в силу п. 1 ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до положення ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі.

Суд враховує, що позивач має намір отримати замість пошкоджених вагонів аналогічні вагони належної якості, разом з тим, відповідач згоден здійснити заміну пошкоджених вагонів вагонами належної якості.

Суд звертає увагу сторін, що у спірних правовідносинах не може йтися про укладення будь-якої угоди міни, оскільки це лежить поза межами положень ст.ст. 1166, 11721192 ЦК України та іншого законодавства, яке регулює відносини з відшкодування шкоди.

На підставі викладеного, зважаючи на доведеність належними доказами цивільного правопорушення з боку відповідача, керуючись ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобовязати відповідача, ДП "Луганськвугілля", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код 32473323, відшкодувати позивачу, ДП "Донецька залізниця", 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код 01076100, завдану шкоду в натурі шляхом надання чотирьохвісних напіввагонів у справному та придатному до експлуатації стані замість пошкоджених 21 липня 2011 року вагонів № 67168377 1982 року випуску, № 66119264 1992 року випуску, № 67666206 1990 року випуску.

3. Стягнути з відповідача, ДП "Луганськвугілля", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код 32473323, на користь позивача, ДП "Донецька залізниця", 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код 01076100, витрати зі сплати судового збору в сумі 2286,13 грн.

4. Повернути позивачу, ДП "Донецька залізниця", 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код 01076100,з державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 0,01 коп.

Підставою повернення зайво сплаченого судового збору є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду, оскільки оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 24.01.12.

Суддя Ворожцов А.Г.