Рішення № 21195645, 18.01.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.2012 Справа № 5008/1564/2011

2/5008/1564/2011 608/2012

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

ДО відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м. Київ в особі Закарпатської обласної дирекції НАСК „Оранта”, м. Ужгород

ПРО стягнення суми 337805грн. страхового відшкодування

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю від 28.11.2011р.

від відповідача ОСОБА_3 представник за довіреністю від 02.08.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2011р. порушено провадження у справі №5008/1564/2011 та призначено справу до розгляду на 14.11.2011р.

Ухвалою суду від 14.11.2011р. розгляд справи відкладено на 02.12.2011р. у звязку з неявкою представника позивача.

02.12.2011р. в засіданні суду за письмовою згодою представників сторін в засіданні суду оголошено перерву до 14.12.2011р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

Позивач на день судового засідання подав суду клопотання з проханням розгляд справи відкласти з підстав, наведених в ньому.

Представник відповідача заперечує з підстав обґрунтованості заявлених позовних вимог в повному обсязі з мотивів, наведених у поданому суду письмовому поясненні та вказує на те, що позивачем не було надано відповідачу жодних документів, які б підтверджували походження товару та його вартісні показники, а акт інвентаризації майна станом на 03.03.2010р. на думку відповідача є сумнівним з огляду на його відмінності від такого ж акту станом на 01.03.2010р.

Ухвалою суду від 14.12.2011р. розгляд справи було відкладено на 27.12.2011р.

На день судового засідання позивачем подано суду письмове пояснення по суті заперечень відповідача, викладених ним у поданому суду письмовому поясненні по суті заявлених позовних вимог, а також відповідні документи у підтвердження походження товару та його вартісних показників.

Представник відповідача у звязку з поданням позивачем таких документів просить суд розгляд справи відкласти та продовжити строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.12.2011р. продовжено строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України та призначено справу до розгляду на 11.01.2012р.

В засіданні суду 11.01.2012р. судом, за письмовою згодою сторін, у

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 року по справі № 5008/1564/2011

відповідності до вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву в судовому засіданні до 18.01.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові документи в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

В засіданні суду 18.01.2012р. після закінчення розгляду справи судом, у відповідності до вимог статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород та Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі начальника Ужгородського відділення Закарпатської обласної дирекції ВАТ HACK «Оранта»Селменської Г.М.„ 02.07.2009р. був укладений договір добровільного страхування майна за № УБ 426918 (надалі-Договір страхування) зі строком дії до 04.07.2010р. (пункт 1.10.3 договору).

За змістом п. 1.1. цього Договору застрахованим майном являлись товари в магазині - шуби згідно накладних №1 від 11.05.2009р.,№2 від 11.05.2009р. та №3 від 26.06.2009р., а також ті шуби, що будуть поступати до магазину на протязі страхового періоду і відображатимуться в прибуткових накладних.

Пунктом 1.5 Договору визначене місцезнаходження застрахованого майна - АДРЕСА_1 - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Серед страхових ризиків, визначених умовами Договору (п.п. 1.6.4 п. 1.6) передбачено „викрадення”.

Загальна страхова сума, що була передбачена в п. 1.7. Договору, становила 635280.00 грн.

Страховий період становив з 04 липня 2009р. до 03 липня 2010р. (п.1.10).

Позивачка добросовісно виконувала зобовязання, передбачені умовами договору. Крім іншого, про факт поступлення до магазину нових шуб повідомлялось страховика та надавалась останньому примірник накладної в якій містились дані про кількість надходжень до магазину для продажі шуб та їх вартість.

02.03.2010р. біля 04 год. невстановлені особи шляхом пошкодження замка вхідних дверей проникли в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»по АДРЕСА_1, звідки викрали застраховане майно - жіночі хутряні шуби в кількості 23 штуки. На місце події були викликані негайно працівники міліції та в той же день про факт настання страхового випадку повідомлено відповідача. Заява зареєстрована в журналі реєстрації за №26.

По факту вчинення злочину - таємного викрадення хутряних шуб в кількості 23 штук із магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»постановою дізнавача ВД Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області, ст. лейтенанта міліції Вовканич А.В., від 05.03.2010р. порушена кримінальна - справа за ознаками злочину, передбаченого ст.. 185 ч.3 КК України.Загальна вартість викрадених шуб становить суму 337805.00 грн.

В магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»проводилось відео спостереження, яким зафіксовано факт крадіжки шуб.

Страховий акт про вказаний страховий випадок був складений 25.03.2010р. за №3.

На вимогу відповідача, як страховика, позивачка надала останньому в березні 2010р. пакет затребуваних документів - копію договору страхування майна від 02.07.2009р., список викрадених шуб з визначенням їх вартості, акти інвентаризації, запис відео спостереження про факт вчинення крадіжки.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 року по справі № 5008/1564/2011

Сформований пакет документів 29 березня 2010р. був надісланий до Головного офісу HACK «Оранта», в департамент врегулювання збитків, для визначення розміру страхового відшкодування.

Положеннями п. 2.5.3. Договору страхування встановлено, що страховик має право перевіряти стан майна на відповідність умовам, зазначеним у заяві на страхування або на відповідність іншим чином наданої страхувальником інформації (п.2.5.3.1); перевіряти виконання страхувальником (вигодонабувачем) вимог правил і договору (п.2.5.3.2.); у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, провести огляд місця події та скласти акт огляду (п. 2.5.3.3); надсилати запити до компетентних органів з питань, повязаних із розслідуванням причин і визначенням розміру заподіяного збитку, або самостійно проводити розслідування з метою зясування причин та обставин страхового випадку (п. 2.5.3.4); брати участь у зберіганні і рятуванні майна, а також давати інструкції, спрямовані на зменшення збитку, виконання яких є обовязковим для страхування (вигодонабувача) (п. 2.5.3.5); робити огляди місця настання події, в тому числі фото - та відео зйомку (п. 2.5.3.6); за власною ініціативою та за власні кошти розпочати розслідування обставин настання події, що може бути визнана страховими випадком, залучати експертів до розслідування обставин настання такої події та її наслідків. Зазначені дії Страховика не є підставою для визнання Страховиком страхового випадку (п. 2.5.3.7); відстрочити здійснення страхової виплати (п. 2.5.3.8); відмовити у виплаті страхового відшкодування або зменшити його розмір у випадках, передбачених п.2.10 договору тат іншими положеннями договору (п. 2.5.3.9), тощо.

Згідно із п. 2.5.4 Договору страхування страховик зобовязаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування (п. 2.5.4.2); при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та строки передбачені п. 2.9 Договору (п. 2.5.4.3).

Відповідно до п. 2.5.1.3 Договору страхування страхувальник має право при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку та в строк, передбачений договором.

Згідно з п. 2.5.2 Договору страхування страхувальник зобовязаний своєчасно вносити страхові платежі в розмірі і строки, передбачені розділом 4 договору (п. 2.5.2.2); при укладенні договору надати інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (п.2.5.2.3).

Положеннями п. 2.6 Договору страхування погоджено, що при настанні події, що за умовами договору може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (вигодонабувач) зобовязаний: 1)негайно повідомити компетентні органи; 2) негайно у будь-який спосіб повідомити страховика та протягом двох днів після настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, надати страховику письмове повідомлення про таку подію; 3) вжити всіх доступних та доцільних заходів для врятування майна, виконати всі інструкції, отримані від страховика; 4) забезпечити страховику можливість огляду місця події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок та самостійної попередньої оцінки понесеного збитку; забезпечити представнику страховика можливість огляду ушкодженого майна для зясовування причин, розмірів збитку; 5) надати всі необхідні документи згідно з п. 2.7. договору.

Відповідно до п. 2.7 Договору страхування для отримання страхового відшкодування страхувальник (вигодонабувач) зобовязаний надати страховику такі документи: 2.7.1. заяву на виплату страхового відшкодування; 2.7.2. документи, що підтверджують наявність права власності або іншого майнового

інтересу щодо пошкодженого, знищеного або викраденого майна на момент

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 року по справі № 5008/1564/2011

настання страхового випадку; 2.7.1.4. перелік пошкодженого, знищеного або викраденого майна; 2.7.1.5. документи, що підтверджують розмір заподіяних збитків; 2.7.1.6. документи, що підтверджують вартість застрахованого майна; 2.7.1.12. інші документи або відомості (за вимогою страховика), які необхідні для зясування обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитку.

Згідно із п. 2.9 Договору страхування страхове відшкодування виплачується страхувальнику (вигодонабувачу) тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Страхувальник зобовязаний надати страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких наведено в п. 2.7. договору. Ненадання таких документів дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 2.9 Договору страхування встановлено, що рішення про виплату страхового відшкодування оформлюється страховим актом. Страховик повинен скласти страховий акт протягом 30 днів, починаючи з моменту отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та документів згідно з розділом п.2.7 договору.

За змістом п. 2.9.3 Договору страхування якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом 10-ти робочих днів з дати складання страхового акта.

Відповідно до п.2.8.2.6 договору розмір страхового відшкодування визначається у разі загибелі або викрадення товарних та матеріальних запасів у розмірі собівартості застрахованого майна на момент настання страхового випадку, але не більше суми, необхідної для придбання майна, подібного до застрахованого, та страхової суми за таким майном, обумовленої договором. Під собівартістю розуміється розмір виробничих витрат, необхідних для повторного виготовлення майна.

02.03.2010 р. позивач повідомив відповідача про викрадення майна із магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1” та направив Страховій компанії повідомлення про настання страхового випадку за вих. № 26.

05.03.2010 р. дізнавача ВД Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області, ст. лейтенанта міліції Вовканич А.В., від 05.03.2010р. порушена кримінальна - справа за ознаками злочину, передбаченого ст.. 185 ч.3 Кримінального кодексу України.

02.03.2010 р. позивач надав відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування; документи на підтвердження придбання страхувальником застрахованого майна, інвентаризаційні акти (списки викрадених шуб), прибуткову накладну від 29.01.2010р.

Листом №03/1-1170 від 02.12.2010 р. відповідач повідомив позивача про те, що станом на 02.12.2010 р. відповідачу не надано жодного документу, передбаченого умовами Договору страхування, який підтверджує розмір спричинених збитків та запропонував надати документи та інформацію.

Листом б/н від 02.12.2010 р. позивач повідомив відповідача про те, представником позивача у березні 2010р. надано відповідачу увесь перелік запитуваних відповідачем документів, з огляду на що, твердження відповідача про неотримання жодних документів є безпідставними та необґрунтованими. Разом з тим, позивачем повторно направлено відповідачу копію заяви про настання стразового випадку, копію договору технічного обслуговування та реагування, акт інвентаризації товару на 01.03.2010р., акт інвентаризації викрадених виробів з хутра від 02.03.2010р., акт інвентаризації товару на 03.03.2010р., прихідну накладну від 29.01.2010р., копію свідоцтва про сплату єдиного податку, список викрадених шуб.

Листом № 09-02-06/1989 від 26.01.2011 р. відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування згідно з Договором страхування. У листі відповідач вказав на те, що позивач не надав документи на виконання вимог

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 року по справі № 5008/1564/2011

пункту 2.7. договору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Матеріалами справи (Договір страхування, додатки до Договору страхування) підтверджується приймання відповідачем у страхування майнових інтересів позивача повязаних з володінням, розпорядженням, користуванням майном, а саме: товари в магазині шуби згідно накладної №1 від 11.05.2009р., накладної №2 від 11.05.2009р., накладної №3 від 26.06.2009р. та прибуткових накладних, які будуть надходити до магазину на протязі страхового періоду, що не оспорюється учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

З листа відповідача №03/1-1170 від 02.12.2010р. вбачається, що відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених п.п.2.10 Договору страхування. При цьому, відмовляючи у здійсненні виплати страхового відшкодування, відповідач виходив з того, що

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 року по справі № 5008/1564/2011

позивачем не були надані документи на підтвердження права власності страхувальника на застраховане майно, не були надані дані бухгалтерського та складського обліку, не були надані документи на підтвердження придбання застрахованого товару (накладні, рахунки-фактури, платіжні та інші документи) в період з 17.09.2010р. по 08.10.2009р. та 29.01.2010р.

Згідно з п. 2.10 Договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не виконав обовязків, передбачених умовами договору (п.2.5.2 та 2.6 договору);

За умовами п.2.9.3 Договору страхування вбачається, що страхове відшкодування виплачується протягом 10 днів з дня підписання страхового акта.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 2.2. Договору страхування за цим договором страховими випадками визнаються втрата (загибель) або ушкодження майна в результаті пожежі, стихійних лих, дії води, викрадення, протиправних дій третіх осіб та наїзд транспортного засобу.

З листа відповідача №03/1-1170 від 02.12.2010р. вбачається, що відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених п.п.2.10 Договору страхування. При цьому, відмовляючи у здійсненні виплати страхового відшкодування, відповідач виходив з того, що позивачем не були надані документи на підтвердження права власності страхувальника на застраховане майно, не були надані дані бухгалтерського та складського обліку, не були надані документи на підтвердження придбання застрахованого товару (накладні, рахунки-фактури, платіжні та інші документи) в період з 17.09.2010р. по 08.10.2009р. та 29.01.2010р.

У відповідності до пункту 2.8.2 Договору добровільного страхування майна юридичної особи № 426918 страхове відшкодування визначається у разі загибелі або викрадення товарних та матеріальних запасів - у розмірі собівартості застрахованого майна на момент настання страхового випадку, але не більше суми, необхідної для придбання майна, подібного до застрахованого. Разом з тим, цим же ж пунктом дано визначення терміну „собівартість”, що полягає у розмірі виробничих витрат, необхідних для повторного виготовлення товару.

В свою чергу, п. 2.7.1 Договору, укладеного між сторонами по справі, для визначення розміру збитків, розрахунку суми страхового відшкодування Страхувальник (позивач) повинен надати Страховику (відповідачу) документи (рахунки, квитанції та інші первинні документи), що мають відношення до застрахованого майна і що підтверджують вартість застрахованого майна.

Не виконання Страхувальником (позивачем) обов'язків, передбачених п.2.6 Договору щодо забезпечення визначення розмірів збитку, є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати (п.2.10.1.7 Договору).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання вимог відповідача було передано весь обсяг визначених договором страхування документів, в тому числі що свідчать про придбання товару: копію договору технічного обслуговування та реагування, акт інвентаризації товару на 01.03.2010р., акт інвентаризації викрадених виробів з хутра від 02.03.2010р., акт інвентаризації товару на 03.03.2010р., прибуткову накладну від 29.01.2010р., копію свідоцтва про сплату єдиного податку, список викрадених шуб.

Заперечення відповідача про те, що дані документи не підтверджують факту придбання товару, а відтак, не надають можливості визначити суму

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 року по справі № 5008/1564/2011

страхового відшкодування не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі документи підтверджують розмір завданого позивачеві збитку, що відповідно до вимог умов договору (пункту 2.7) є обовязковим для страхувальника, а визначення суми страхового відшкодування в свою чергу є обовязком страховика. Пунктом 2.9.5 договору визначено, що у випадку виникнення спорів між сторонами про причини настання страхового випадку і розміру збитку кожна із сторін має право зажадати проведення експертизи. Однак, відповідачем не здійснювались жодні дії на виконання умов договору, що свідчили б про неможливість визначення ним розміру страхового відшкодування із поданих позивачем документів та визначеного ним розміру збитку.

У звязку з цим, на момент прийняття відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, у Страхової компанії не було підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування з підстав неподання позивачем документів у підтвердження придбання застрахованого товару.

Заперечення відповідача про те, що надані позивачем документи у підтвердження придбання товару є сумнівними, не можуть бути взяті судом до уваги. Оцінка таких доказів здійснена судом у відповідності до вимог статті 43 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, відмова відповідача здійснити виплату страхового відшкодування є неправомірною та необґрунтованою, оскільки на момент прийняття відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування позивачу підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування у Страхової компанії не було.

З урахуванням встановленого, суд вважає, що позивач виконав усі дії, що вимагались від нього згідно з п. 2.6 Договору страхування, та надав відповідачу усі необхідні документи, перелік яких наведено у п. 2.7 Договору страхування та вимагались від нього відповідачем.

Надані позивачем документи підтверджують настання страхового випадку, вказують на причини та розмір збитків. На підставі наданих позивачем документів відповідач міг та повинен був зясувати усі обставин та причини настання страхового випадку, визначити розмірів збитків та, з огляду на настання страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування.

Пунктом 2.9.5 Договору страхування встановлено, що розмір збитків визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення експертизи і складання кошторису збитків. Кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи. Незалежна експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.

Згідно із наявними в матеріалах справи доказами та пунктом 1.2 договору, вартість застрахованого товару становить 635280грн.

Відповідно до п. 1.11 Договору страхування зі змінами, внесеними

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012 року по справі № 5008/1564/2011

додатковою угодою, загальна страхова сума по товарообігу в магазині по шубам за договором дорівнює: 635280 грн. Згідно із п. 1.8 Договору страхування безумовна франшиза по кожному та будь-якому окремому страховому випадку становить 0,00 % від страхової суми, вказаної в п. 1.11 договору.

Відповідно до вимог пункту 2.9.2 договору, страховиком 25.03.2010р. було складено Страховий акт за №3, а відтак виплата страхового відшкодування згідно п. 2.9.3 Договору страхування повинна була бути здійснена до 06.04.2010 р.

Доказів виплати страхового відшкодування у наведений строк не надано, а тому з 06.04.2010 р. має місце протиправне прострочення виконання Страховою компанією грошового зобовязання.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 337805грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м. Київ в особі Закарпатської обласної дирекції НАСК „Оранта”, 88000, м. Ужгород, вул. Фединця, 9 (код ЄДРПОУ 02307180) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 88000, АДРЕСА_2 (ідент код НОМЕР_1) суму 337805грн. страхового відшкодування, а також суму 3378,05грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Повний текст рішення виготовлено 25.01.2012р.