Рішення № 21189766, 05.12.2011, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-4225/11

Номер провадження 2/1109/12946/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді - Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю представника позивача - Капиш М.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк « ПРИВАТБАНК » до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2011 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 кредитну заборгованість в розмірі - 68394, 71 грн. та судові витрати, вказуючи на те, що відповідач в порушення умов кредитного договору від 04 березня 2009 року свої зобовязання перед банком не виконала, у звязку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Лазіс М.В. позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, в подальшому в судове засідання, призначене на 02 грудня 2011 року не зявилась, у заяві просила суд розглянути справу по суті на підставі наявних у справі письмових доказів.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що не мала можливості погасити кредит за станом здоровя, згоди на реалізацію автомобіля вона не давала, автомобіль реалізований по заниженій вартості з чим вона не згодна, що банк реалізувавши автомобіль повинен був повідомити її про ціну продажу, невиконання даної умови, призвело до порушення її прав, безпідставного та необґрунтованого нарахування відсотків та пені.

Також зазначила, що її автомобіль до цього часу не реалізований і зберігається на автостоянці «ПриватБанк», після звернення банку до суду вона зверталась до начальника кредитного відділу, який їй повідомив, що при погашенні нею близько 20000, 00 грн. автомобіль їй можуть повернути, у звязку з чим вважає, що банк умисно приховує від неї інформацію та вводить суд в оману, а доводи представника « ПриватБанк » та предявлені письмові докази не відповідають дійсності.

Зясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, зваживши їх доводи, дослідивши представлені письмові докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, про те, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Суд встановив і матеріалами справи підтверджується, що зобовязальні відносини між сторонами ґрунтуються на договорі № KGMDAD40303476, укладеного 04 березня 2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2, згідно з яким остання отримала на придбання легкового автомобіля марки « CHERY «, моделі А15 AMULET, реєстраційний номер НОМЕР_1 кредит в розмірі - 50735, 18 грн., який зобовязалась повернути до 03 березня 2014 року шляхом внесення обовязкових, щомісячних платежів в розмірі - 1523, 79 грн., сплатити банку проценти у розмірі 20,04 % річних і таким чином виконати свої зобовязання по даному договору у повному обсязі ( а.с. 5-15 ).

Також суд встановив, що згідно акту від 24 листопада 2011 року придбаний за кредитні кошти автомобіль ( предмет застави ) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у присутності представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Мельниченко І.В. передано на реалізацію.

Як вбачається з представлених в ході судового розгляду представником ПАТ КБ «ПриватБанк» Капиш В.М. письмових доказів, за період з 13 квітня по 06 серпня 2009 року ОСОБА_2 погашено - 4636, 22 грн., автомобіль ОСОБА_2 реалізовано в грудні 2010 року за 24200, 00 грн., які були спрямовані банком на погашення заборгованості, в порядку передбаченого п.п. 4.7 та 13.7 кредитного договору, при цьому на погашення пені з суми продажу утримано - 10383, 31 грн.

З цього приводу відповідач ОСОБА_2 пояснила, що у звязку з травмою вона не мала можливості оплачувати кредит, після дорожньо - транспортної пригоди автомобіль був переданий її чоловіком на реалізацію без її згоди по довіреності, яку вона підписала при отриманні кредиту, після його реалізації ніяких повідомлень про наявність простроченої заборгованості не отримувала, стверджує, що її автомобіль і до цього часу перебуває на автостоянці «ПриватБанк», що банк отримав замість неї суму страхового відшкодування, за рахунок якої автомобіль було відновлено, просила суд витребувати у відповідача технічний паспорт, договір купівлі - продажу, розрахунок боргу з урахуванням страхового відшкодування.

У звязку з тим, що клопотання про витребування доказів подано ОСОБА_2 на завершальній стадії судового розгляду, яке не оплачено судовим збором, більшу частину документів, які підлягали витребуванню надано представником «ПриватБанк» Капиш В.М., суд залишив дане клопотання без розгляду.

Відповідно до положень ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобовязана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів юридичних осіб є примусове виконання зобовязання в натурі, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобовязання та полягає в зобовязанні вчинити певну дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Як вбачається з представленого розрахунку заборгованість ОСОБА_2 перед «ПриватБанк» становить - 68394, 70 грн., до складу якої входить заборгованість по кредиту в розмірі - 40429, 35 грн., заборгованість по відсотках в розмірі - 16595, 79 грн., комісії - 4521, 81 грн., 3352, 77 грн. пені та 3494, 99 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту та процентів ( а.с 3-4 ).

При цьому, з 24200, 00 грн. виручених «ПриватБанк» від продажу автомобіля з ОСОБА_2 вже утримано - 10383, 31 грн. пені та нараховано додатково - 3352, 77 грн. за період з 21 грудня 2010 року по 12 квітня 2011 року.

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними не виконала, у зв'язку з чим у банку виникло право вимагати дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, у зв'язку з чим суд вважає звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, заборгованості по відсотках та штрафних санкцій за невиконання договірних зобовязань цілком обґрунтованим і таким, що відповідає способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Разом з цим, Практика Верховного Суду України при вирішенні спорів повязаних з виконанням кредитних зобовязань вказує на те, що при стягненні суми неустойки, що в кілька разів перевищує розмір заборгованості, суди повинні застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки.

В даному конкретному випадку, предмет застави вибув з володіння ОСОБА_2 ще у грудні 2010 року, за прострочку виконання грошового зобовязання «ПриватБанк» вже утримав з ОСОБА_2 - 10383, 31 грн. пені, у звязку з чим розмір пені підлягає зменшенню до 500, 00 грн.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

В даному конкретному випадку доводи ОСОБА_2 про неправомірність дій працівників банку щодо реалізації автомобіля за 24200, 00 грн., безпідставність нарахування відсотків та пені за час утримання автомобіля « ПриватБанк » на принципах змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства залишились відповідачем не доведеними, докази які б спростовували вимоги та пояснення представника позивача не представлені і в ході судового розгляду такі доводи ОСОБА_2 не знайшли свого обєктивного підтвердження.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 509 , 510, 525, 526, 530, 533, 610 - 612, 623 - 625, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212 - 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( код ЄДРПОУ-14360570 ) заборгованість за кредитним договором № KGMDAD40303476 від 04 березня 2009 року в розмірі - 61546, 95 грн., 3494, 99 грн. - штрафу за порушення грошового зобовязання, 500, 00 грн. - пені, а також 683, 95 грн. - судового збору та 120,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Д. Л. Іванов