Вирок № 21185133, 01.02.2012, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-1237/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2012м.Ужгород Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Микович Я.Ю.

за участю прокурора Дьоміної І.Ю.

перекладача ОСОБА_1

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Словацкої республіки, за національністю словака, уродженця м.Краловський Хлмец Словацької республіки, мешканця АДРЕСА_1, з середньою - спеціальною освітою, одруженого, працюючого шляховим контролером залізниці Словацької республіки, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2011 року близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, рухаючись у крайній лівій смузі руху по вул.Минайська в м. Ужгороді, в напрямку АДРЕСА_2, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в крайній правій смузі руху зменшував швидкість та зупинився транспортний засіб, що давав дорогу пішоходу, яка переходила проїжджу частину дороги з права вліво по ходу руху автомобілів, не переконавшись, що на нерегульованому пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена небезпека, в порушення вимог правил дорожнього руху, а саме:

п.12.3 ПДР України, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;

п.18.1 ПДР України - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

п.18.4 ПДР України - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусіднім смугам, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

- не зменшив швидкості руху автомобіля, а продовжив рух до пішохідного переходу, де на нерегульованому пішохідному переході допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка переходила проїжджу частину дороги з права вліво, по ходу руху автомобіля марки DI А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, та в момент наїзду знаходилася на смузі руху цього автомобіля, на відстані 5,0 метра від правого краю проїжджої частини дороги. В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 983 від 18.11.2011 року встановлено, що: на момент судово-медичного обстеження на тілі гр. ОСОБА_5, яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено; відмічається значний набряк мяких тканин лівої гомілки та гомілково-стопного суглобу.

З медичної документації травматологічного відділення ЦМКЛ м.Ужгорода слідує, що у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: «Закритий уламковий перелом верхньої третини кісток лівої гомілки із зміщенням». Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини кузова легкового автомобіля під час ДТП. По давності виникнення тілесні ушкодження виявлені у гр. ОСОБА_5, згідно медичної документації вкладаються в час ДТП, яка відбувалася 15.10.2011 року.

Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В момент первинного контактування із автомобілем потерпіла найбільш ймовірно знаходилася у вертикальному положенні і була повернута лівою боковою поверхнею тулуба до рухаючогося легкового автомобіля. В момент контактування із автомобілем потерпіла могла знаходитись як у стані руху так і у стані спокою. Вищевказані тілесні ушкодження є характерними для ДТП

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та показав, що 15 жовтня 2011 року вранці він на автомобілі, що належить його матері марки «Ауді А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, заїхав на територію України з Словацької республіки, у приватних справах. Близько 11 год. 30 хв. цього ж дня, на автомобілі він рухався по вулиці Минайській в місті Ужгороді, зі сторони с.Минай в напрямку до пр.Свободи, по лівій крайній смузі руху, швидкістю руху була близько 40 кілометрів на годину. Перед пішохідним переходом, поблизу будинку №8, з права зупинився легковий автомобіль, він почав його об'їжджати зліва і раптом побачив, як із-за автомобіля з правої сторони по пішохідному переході вийшла жінка, яка переходила дорогу з права вліво. Він не встиг загальмувати та збив жінку. Відразу після ДТП було викликано швидку та працівників міліції.

Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов визнав частково, погоджується відшкодувати останній матеріальну шкоду в розмірі 7607,30 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн. При вирішенні судом цивільного позову ОСОБА_4 просив врахувати, що ним вже сплачено за надану потерпілій медичну допомогу грошові кошти в розмірі 8100 грн.

Крім повного визнання підсуднім ОСОБА_6 свої вини та фактичних обставин вчинення наїзду на потерпілу ОСОБА_5, його вина у вчиненні інкримінованого злочину також стверджується зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи щодо місця, часу та обставин вчиненого злочину, зокрема:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 15 жовтня 2011 року біля 11 год. 30 хв. вона вийшла з дому та йшла в магазин. Неподалік магазину «Каштан», що по вул.Минайська в м.Ужгороді, на нерегульованому пішохідному переході, вона хотіла перейти проїжджу частину дороги. Подивившись вліво помітила, що автомобіль марки «ВАЗ», червоного кольору, який їхав ближче до правого краю проїжджої частини, в напрямку пр.Свободи, зупинився перед пішохідним переходом, і тоді вона спокійною ходою почала переходити через дорогу по пішохідному переході. В той час коли вона вже була на другій смузі руху бачила, що по цій смузі зі сторони с.Минай в сторону пр.Свободи їде автомобіль марки «Ауді А6». Вона вважала, що цей транспортний засіб зупиниться, оскільки перед пішохідним переходом вже стояв інший автомобіль, але водій іномарки не зупинився та збив її на пішохідному переході. Від удару вона відлетіла в сторону, а потім впала на асфальтне покриття. Після ДТП карета швидкої допомоги відвезла її до Ужгородської ЦМКЛ, де у неї було виявлено перелом лівої ноги.

Потерпіла ОСОБА_5 заявила цивільний позов, який під час розгляду справи в суді уточнила та просила стягнути з підсудного ОСОБА_4 на її користь 7607,30 грн. матеріальної шкоди, з яких: 3267,30 грн. витрати на придбання ліків, 4000 грн. витрати на оплату правової допомоги, 150 грн. витрати за переклад заяви на словацьку мову, 190 грн. витрати за нотаріальне посвідчення заяви, а також 45000 грн. моральної шкоди.

З протоколами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до протоколу огляду місця події (а.с.4-13) слідує, що наїзд на потерпілу ОСОБА_5 мав місце на пішохідному нерегульованому переході по вул.Минайській в м.Ужгороді.

Згідно експертизи технічного стану автомобіля №2340/401 від 11.11.2011 року (а.с.55-62) елементи рульового керування, робочої гальмівної та світлової системи, автомобіля марки А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, до дорожньо - транспортної пригоди відповідали вимогам на експлуатацію і знаходились у справному стані, технічних несправностей не виявлено.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 2490/408 від 23.11.2011 року (а.с.79-80) в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, гр.ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог пунктів 12.3 та 18.4 ПДР України. Пішохід гр.ОСОБА_5 повинна була керуватися вимогою п.4.7 ПДР України.

Водій автомобіля марки А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, гр. ОСОБА_4 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду на пішохода ОСОБА_5, шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху.

З технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія автомобіля А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, гр. ОСОБА_4, який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився автомобіль в сусідній смузі продовжив рух, а з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до застосування своєчасного гальмування, що і привело до наїзду на пішохода гр. ОСОБА_5, яка переходила проїзну частину по пішохідному переході.

У відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Виходячи із сукупності досліджуваних доказів, їх належності, допустимості, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, його дії - кваліфіковані вірно.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного є те, що він свою вину визнав, щодо кається у вчиненому, частково відшкодував завдані збитки.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного судом не встановлено.

Обираючи до підсудного ОСОБА_4 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що помякшують покарання, особу підсудного, який по місцю роботи характеризується позитивно (а.с.95, 96), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, завдану злочином шкоду частково відшкодував, суд приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і у відповідності до вимог ст. 75 КК України, звільняє його від покарання з випробовуванням, при умові виконання засудженим покладених на нього обовязків передбачених п.1 ч.1 ст.76 КК України, що на думку суду буде відповідати вимогам ст. 50 КК України.

Також, суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_4 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення його права керувати транспортними засобами, оскільки така міра покарання може позбавити його засобів для існування.

Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову в частині стягнення з підсудного ОСОБА_4 7607,30 грн. матеріальної шкоди суд виходячи з вимог ст.1167 ЦК України та ст.328 КПК України, вважає, що такий підлягає до часткового задоволення, а саме підлягають стягненню з підсудного на користь потерпілої понесені нею витрати на лікування в розмірі 3267,30 грн., які документально підтверджені і не оспорюються підсудним.

Судом не може бути прийнято до уваги наявність у справі розрахункової квитанції №033909 від 17.01.2012 р. про понесені потерпілою витрати на оплату перекладача та нотаріального посвідчення заяв в розмірі 340 грн., оскільки як слідує з матеріалів справи переклад заяв здійснювався перекладачем ОСОБА_7, нотаріальне посвідчення даних заяв проводилось приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8, а вищезазначена розрахункова квитанція видана ФОП ОСОБА_9, у звязку з чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 понесені нею і документально підтверджені (квитанція №56 від 02.11.2011 року) витрати на оплату правової допомоги в розмірі 4 тис. грн..

Щодо заявлених ОСОБА_5 вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 45 тис грн., суд враховуючи положення ст.1168 ЦК України та розяснень, що містяться в п.5, п,13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», приймає до уваги, що дії ОСОБА_4 знаходилися в причинному зв'язку з тим, що потерпіла тривалий час знаходилася на лікуванні, і наданий час потребує операційного втручання та подальшого лікування, через отримані вона вимушена змінити свої життєві та виробничі відносини, внаслідок ДТП вона зазнала фізичного болю та моральні переживання, а також була змушена звертатись до правоохоронних органів та суду для захисту своїх прав та інтересів, та приходить до висновку, що з підсудного ОСОБА_4 на користь потерпілої слід стягнути 45 тис. грн., оскільки на думку суду такий розмір відшкодування буде відповідати завданій їй моральній шкоді.

Судові витрати по справі за проведення експертизи технічного стану автомобіля №2340/401 від 11.11.2011 року в розмірі 225,12 грн. (а.с.54), висновку автотехнічної експертизи № 2490/408 від 23.11.2011 року в розмірі 225,12 грн. (а.с.74), підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинення злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки передбачені п.1 ч.1 ст.76 КК України попросити публічне пробачення у потерпілої.

Запобіжний захід обраний органом досудового слідства відносно ОСОБА_4 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу, залишити попередній.

Внесені ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2500 грн. на депозитний рахунок Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області згідно квитанції №ПН2147К від 16.11.2011 р. (а.с.51, 52), у вигляді застави, після вступу вироку в законну силу, повернути ОСОБА_4 або представнику за дорученням.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 7267,30 грн. та моральну шкоду в розмірі 45 тис. грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області витрати за проведення експертизи технічного стану автомобіля №2340/401 від 11.11.2011 року та висновку автотехнічної експертизи № 2490/408 від 23.11.2011 року в розмірі 450,24 грн. (одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області; банк одержувача: УДК в Закарпатській області; рахунок: 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144; ЕКД 25010100; призначення платежу «плата за експертизу»).

Речовий доказ по справі:

автомобіль марки «Ауді А6», державний номерний знак Словацької республіки НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у гр. Словацької республіки ОСОБА_4 (а.с.23, 116) вважати повернутим власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Микуляк П.П.