Рішення № 21184667, 25.01.2012, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 2001/2-1316/11

Провадження № 2/2001/23/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2012 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі: головуючого суді Соколової К.А., за участю секретаря Матюшенко І.А., відповідача: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області цивільну справу за позовом Харківського індустріально-педагогічного технікуму до ОСОБА_2, за участю третьої особи Контрольно-ревізійного управління в Харківській області Головного контрольно-ревізійного управління України про стягнення витрат на навчання студента, -

встановив:

02.11.2011 року Харківський індустріально-педагогічний технікум звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання студента. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 02.08.2005 року наказом директора Харківського індустріально-педагогічного технікуму № 164 ОСОБА_2 був зарахований студентом першого курсу. 01.09.2005 року між позивачем та відповідачем укладено угоду строком на три роки про підготовку фахівців з вищою освітою. За цією угодою відповідач проходив навчання за державним замовленням і прийняв на себе зобов»язання після закінчення вищого навчального закладу працювати три роки за місцем працевлаштування в державному секторі економіки. Наказом директора технікуму від 20.06.2008 року відповідачу була присвоєна кваліфікація «технік-будівельник-технолог-майстер виробничого навчання». А 20.06.2008 року наказом директора технікуму він був відрахований зі складу студентів у зв»язку з закінченням навчання і здобуттям освіти. Після випуску з технікуму ОСОБА_2 отримав направлення на працевлаштування в державному секторі економіки, що підтверджується відміткою у відповідному журналі. Однак до місця працевлаштування відповідач так і не прибув. Випускник вищого навчального закладу, який навчається за державним замовленням, у разі відмови відпрацювати на протязі трьох років за направленням у державному секторі економіки або у разі не прибуття за направленням до місця працевлаштування має відшкодовувати повну вартість навчання у встановленому порядку. Витрати технікуму на навчання відповідача за весь час навчання з урахуванням виплаченої йому стипендії та вартості навчання за контрактом становить 5436 грн. 97 коп., яку позивач і просить стягнути з відповідача та судові витрати понесені при поданні позову до суду.

У судове засідання представник позивача не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, але надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що основний закон держави це Конституція України, згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Обовязковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником вищого навчального закладу призводить до порушення конституційного права громадян на працю, що вільно обирається громадянином або на яку він вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України) та права на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (стаття 53 Конституції України).

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, згідно письмових пояснень, наданих до суду, просять позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що документальною ревізією дотримання порядку працевлаштування випускників технікуму встановлено, що в порушення вимог п. 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів»від 23.01.1996 р. № 77/96 та п. 4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. № 992, а також угод про підготовку фахівців з вищою освітою, за якими студенти після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації забезпечуються місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства та зобовязані відпрацювати за місцем призначення (направленням) не менше ніж три роки, а у разі відмови, відшкодовувати повну вартість навчання, 32 випускника Харківського інженерно-педагогічного технікуму не прибули на місце працевлаштування, у тому числі і ОСОБА_2.

Вислухавши пояснення відповідача, врахувавши думку представника позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що Харківський індустріально-педагогічний технікум є вищим навчальним закладом І ступеня акредитації.

Наказом директора Харківського індустріально-педагогічного технікуму № 164 від 02.08.2005 року ОСОБА_2 був зарахований студентом першого курсу (а.с. 23-30).

У відповідності до п. 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів»від 23.01.1996 року № 77/96 та п. 4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 992, між позивачем та відповідачем 01.09.2005 року укладено угоду строком на три роки про підготовку фахівців з вищою освітою (а.с. 6). За цією угодою відповідач проходив навчання за державним замовленням і прийняв на себе зобов»язання після закінчення вищого навчального закладу працювати три роки за місцем працевлаштування в державному секторі економіки. У разі відмови їхати за призначенням відшкодовувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

Наказом директора технікуму від 20.06.2008 року № 168 ОСОБА_2 була присвоєна кваліфікація «технік-будівельник-технолог-майстер виробничого навчання»(а.с.35-36). А наказом від 20.06.2008 року № 169 він був відрахований, в зв»язку з закінченням терміну навчання, з числа студентів технікуму денного відділення з 22.06.2008 року (а.с. 33-34).

Після випуску з технікуму ОСОБА_2 отримав направлення на працевлаштування в державному секторі економіки, що підтверджується відміткою у журналі (а.с. 53) та направленням на роботу № 519 (а.с. 54). Однак до місця працевлаштування ОСОБА_2 не прибув, що підтверджується довідкою директора Харківського професійного ліцею будівництва та соціальної реабілітації (а.с. 55).

За наслідками планової ревізії фінансово-господарської діяльності у Харківському індустріально-педагогічному технікумі за період з 01.01.2008 року по 01.02.2010 року, проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області, було складено акт № 031-11/15 від 19.03.2010 року, згідно якого було встановлено порушення п. 2 Указу президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів»від 23.01.1996 року № 77/96 в частині не відшкодування повної вартості навчання шляхом стягнення зі студентів (а.с.7-12).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року було задоволено позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Харківського індустріально-педагогічного технікуму про зобов»язання виконати вимоги від 21.04.2010 року за № 031-21/2978 на загальну суму 259103,97 грн. (а.с. 19-20).

Витрати технікуму на навчання ОСОБА_2 з урахуванням виплаченої йому стипендії становить 5436,97 грн., що підтверджується розрахунком витрат на навчання за державним замовленням випускників Харківського індустріально-педагогічного технікуму, які відмовилися від працевлаштування за направленнями в державному секторі економіки (а.с. 51).

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2. Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів»від 23.01.1996 року № 77/96 встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача стягується судові витрати.

Згідно Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року №3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розмірі мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (в нашому випадку це 214,60 грн.). Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 54,36 грн., таким чином різниця, яка складає 160,24 грн., підлягає стягненню з відповідача при задоволення позову.

Крім того, позивачем сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які згідно внесених змін до ЦПК України, що набрали чинності з 1 листопада 2011 року, не входять до судових витрат і сплаті не підлягають, а тому поверненню позивачеві не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214 ЦПК України, ст. 526, 527, 610-612 Цивільного кодексу України, п. 2 Указу Президента України «Про заходи, щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів»від 23.01.1996 року № 77/96, п. 4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992, суд

вирішив:

Позов Харківського індустріально-педагогічного технікуму до ОСОБА_2, за участю третьої особи Контрольно-ревізійного управління в Харківській області Головного контрольно-ревізійного управління України про стягнення витрат на навчання студента задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Харківського індустріально-педагогічного технікуму витрати на навчання у розмірі 5436 грн. 97 коп. (пять тисяч чотириста шість гривень 97 копійок), перерахувавши їх до державного бюджету за кодом доходів 24060300 на рахунок 3111111570011 в УДК у Червонозаводському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 24134627), символ звітності 115.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського індустріально-педагогічного технікуму судовий збір в розмірі 54 гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 160 гривень 24 копійки.

Повний текст рішення буде виготовлений не пізніше 5 днів з дня оголошення резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ