Ухвала суду № 21183255, 30.01.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 2533/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобовязаннями, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2010 року ПАТ «ОТП Банк»звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 17 жовтня 2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СМ SME 301/212/2007 про надання кредиту у розмірі 40000,00 доларів США, строком дії до 17 жовтня 2014 року. Відповідач зобовязалася своєчасно повертати кредит та нараховані відсотки у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обовязки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача, станом на 13 травня 2010 року, заборгованості в сумі 296 585 гривень 04 копійки з урахуванням відсотків та пені, а також судових витрат (том № 1 а.с. а.с 4 5).

18 листопада 2010 року від ОСОБА_1 до суду надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «ОТП Банк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 17 жовтня 2007 року між нею та ПАТ «ОТП Банк»був укладений кредитний договір № СМ SME 301/212/2007 про надання кредиту у розмірі 40000,00 доларів США, строком дії до 17 жовтня 2014 року. В якості забезпечення належного виконання своїх зобовязань за кредитним договором, між нею та ПАТ «ОТП Банк»був укладений іпотечний договір № PM SME301/212/2007. Однак вона вважає, що кредитний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці гривні, а умовами кредитного договору передбачено здійснювати всі платежі у доларах США. Також посилається на те, що відповідач для здійснення операцій в іноземній валюті повинен мати відповідну індивідуальну ліцензію. Вона вважає, що умови договору є несправедливими та існує істотний дисбаланс договірних прав та обовязків, у звязку з чим вона звернулася до суду з позовом про визнання кредитного договору № СМ SME 301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року та іпотечного договору № PM SME 301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року недійсними (том № 1 а.с. а.с. 73 74).

Ухвалою суду від 12 липня 2011 року було задоволено клопотання представника ПАТ «ОТП Банк»та залучено до участі у справі ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»в якості позивача, у звязку із заміною кредитора у зобовязанні (том № 1 а.с. а.с. 78, 79 82, 83 101, 163 165).

Ухвалою суду від 12 січня 2012 року було залучено до участі у справі ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»в якості співвідповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 (том № 2 а.с. а.с. 64 66).

У судовому засіданні представник ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», який також є представником ПАТ «ОТП Банк»позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, заперечував проти задоволення зустрічного позову.

Представники ОСОБА_1 наполягали на задоволенні зустрічних позовних вимог та просили відмовити у первісному позові.

Суд вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 17 жовтня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СМ SME 301/212/2007 згідно з яким ПАТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 40000,00 доларів США, строком користування до 17 жовтня 2014 року (том № 1 а.с. а.с. 6 11).

Того ж дня ОСОБА_1 фактично отримала кредитні кошти (том № 1 а.с. 13).

Також, 17 жовтня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір згідно з яким ОСОБА_1 передала ПАТ «ОТП Банк»в іпотеку нерухоме майно, а саме: торгівельний павільйон продовольчих товарів і навіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том № 1 а.с. а.с. 211 214).

Дотепер ОСОБА_1 не виконує свої зобовязання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у неї перед ПАТ «ОТП Банк»утворилася заборгованість, яка станом на 13 травня 2010 року складає 296585 гривень 04 копійки з урахуванням відсотків та пені, а саме:

·залишок заборгованості за кредитом 272146 гривень 63 копійки;

·заборгованість по відсоткам за користування кредитом 13224 гривні 05 копійок;

·сума пені за прострочення виконання зобовязань 11214 гривень 36 копійок (том № 2 а.с. а.с. 24 63).

29 червня 2010 року було вчинено виконавчі написи нотаріуса згідно з якими було запропоновано звернути стягнення на нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_1, а саме на: торгівельний павільйон продовольчих товарів і навіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та на автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008 року, колір бежевий, кузов № НОМЕР_2, тип легковий (том № 1 а.с. а.с. 202, 203, 206, 207).

12 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк»передало, за договором про відступлення права вимоги, право грошової вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»на кредитний портфель, у тому числі й право грошової вимоги за кредитним договором № СМ SME 301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року та іпотечним договором від 17 жовтня 2007 року (том № 1 а.с. а.с. 79 158).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, Законом України «Про банки і банківську діяльність», кредитним договором № СМ SME301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року, а також іпотечним договором від 17 жовтня 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором ПАТ «ОТП Банк»передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що ОСОБА_1 дотепер не виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобовязань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обовязки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Отже, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»має право грошової вимоги щодо зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором № СМ SME301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року та іпотечним договором від 17 жовтня 2007 року.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання представників ОСОБА_1 на те, що за заявою ПАТ «ОТП Банк»було вчинено виконавчі написи нотаріуса, як на підставу для відмови у задоволенні первісного позову, оскільки чинним законодавством не заборонено вчиняти виконавчі написи та звертатися до суду з позовами щодо стягнення заборгованості, оскільки тільки за рішенням суду встановлюється безспірність вимоги.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»необхідно задовольнити, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»заборгованість за укладеним кредитним договором з урахуванням відсотків та пені в сумі 296585 гривень 04 копійки.

Вирішуючи позовні вимоги позивача за зустрічним позовом, суд виходить з наступного.

17 жовтня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СМ SME 301/212/2007 згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 40 000 доларів США, строком користування до 17 жовтня 2014 року (том № 1 а.с. а.с. 6 11).

Суд відноситься критично до пояснень представників ОСОБА_1 наданих ними у судовому засіданні щодо визнання кредитного договору № СМ SME 301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року та іпотечного договору від 17 жовтня 2007 року недійсним, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою визнання судом правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою третьою та шостою ст. 203 ЦК України

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «ОТП Банк»на підставі банківської ліцензії, має право здійснювати операції з валютними цінностями, що є загальновідомою обставиною.

Крім того ОСОБА_1 своїм особистим підписом засвідчила, що ознайомлена з усіма умовами кредитного договору № СМ SME 301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року та умовами іпотечного договору від 17 жовтня 2007 року (том № 1 а.с. а.с. 6 11, 211 214).

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з істотних умов договору, визначених виключно законами України.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Як вбачається з кредитного договору, сторони своїми особистими підписами виявили своє згоду з усіма умовами викладеними у ньому. Крім того, ОСОБА_1 протягом тривалого часу сплачувала усі передбачені кредитним договором платежі, що свідчить про її згоду з усіма пунктами спірного правочину, при цьому вона мала обєктивну змогу передбачити поступову девальвацію національної валюти України по відношенню до долару США.

Таким чином, оцінюючи зміст приведених вище норм закону та усі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Жодних належних доказів на підтвердження своєї позиції щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог та задоволенні зустрічного позову, представниками ОСОБА_1 до суду не надали

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк»слід стягнути судовий збір в сумі 1700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 203, 215, 526, 610, 611, 627, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобовязаннями задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором № CM SME 301/212/2007 від 17 жовтня 2007 року в сумі 296585 гривень 04 копійки, судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом 298 405 гривень 04 копійки.

ОСОБА_1 у зустрічному позові до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя М.М. Бібік