Рішення № 21170, 26.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" червня 2006 р. Справа № 197/18-06

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОК"

До Хотівської сільської ради

Про визнання права власності на майно

суддя Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача Масляннікова Т.Д.

відповідача не з'явився

Суть спору:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОК»(далі - позивач) з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - відповідач) за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Хотівської сільської ради про визнання права власності на майно.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 07.06.2006 року та призначено її розгляд на 20.06.2006 року.

В судове засідання 20.06.2006 року представники відповідача та третьої особи не з’явились. Хотівська сільська рада надала суду відзив, в якому проти позову не заперечує та просить суд розглядати справу без її участі. Розгляд справи було відкладено на 23.06.2006 року.

В судовому засіданні 23.06.2006 року представник відповідача заявив усне клопотання про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, у зв’язку з чим відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 26.06.2006 року.

В судовому засіданні 26.06.2006 року відповідач зазначив, що не заперечує право власності позивача на спірне майно, однак, оскільки будівництво було самочинним, для реєстрації права власності має значення його визнання власником земельної ділянки –Хотівською сільською радою. Вважає, що належним відповідачем у справі має бути Хотівська сільська рада.

Відповідач подав клопотання в порядку ст. 24 ГПК України про заміну відповідача у справі, яке було розглянуте судом до прийняття рішення у справі. Оскільки, судом встановлено, що належним відповідачем у справі має бути Хотівська сільська рада, чиїх інтересів стосується визнання спірного факту, враховуючи, що позивач в судовому засіданні надав згоду на заміну відповідача, клопотання було задоволено і відповідачем у справі визначено Хотівську сільську раду (далі - відповідач).

Як вбачається з відзиву відповідача, земельна ділянка, на якій збудоване спірне майно, була надана позивачу в оренду для будівництва ним виробничої бази, тому будівництво не суперечить цільовому призначенню землі, і право власності на збудовані об’єкти на такій земельній ділянці не порушує прав зацікавлених осіб, однак підлягає дослідженню судом у відповідності до законодавства.

В зв’язку з тим, що необхідних для вирішення спору документів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, враховуючи позицію Хотівської сільської ради стосовно спірного факту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив.

Відповідно до Рішення 18 сесії 24 скликання Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району від 04.02.2005 року № 63/64 позивачеві було надано в оренду земельну ділянку, що перебуває в державній власності, загальною площею 2 га на території Хотівської сільської ради в межах населеного пункту с. Хотів по вул. Промислова. Про оренду зазначеної земельної ділянки між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 03.03.2005 року, строком дії на 10 років для розміщення виробничої бази по виробництву вікон та дверей. Договір посвідчений першою Київською обласною державною нотаріальною конторою, зареєстрований в Державному комітеті України по земельних ресурсах та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Хотівської сільської ради.

Для обслуговування території будівництва виробничої бази, у зв’язку з необхідністю охорони земельної ділянки та розташованого на ній майна, директором підприємства було видано внутрішній наказ № 3 від 30.01.2006 року про організацію поста охорони, для чого наказано спорудити приміщення для розміщення працівників охорони.

Позивачем власними силами було збудовано будинок охорони, балансовою вартістю, відповідно до документів про вартість використаних матеріалів та затрат, 7072,91 грн., що підтверджується видатковою накладною Рнк-03-0004811 від 05.04.2006 року на суму 4286,40 грн., накладною № 188 від 24.03.2006 року на суму 2145,42 грн., видатковою накладною № 806-Ж від 27.03.2006 року на суму 641,09 грн.

Києво-Святошинським БТІ було проведено інвентаризацію об’єкта будівництва, та за даними інвентаризаційної справи його оцінка складає балансову вартість 7072,91 грн. За даними інвентаризаційної справи, зокрема, зведеного акту вартості будівлі, оціночного акту, поетажного плану експлікації внутрішніх площ будівлі, Києво-Святошинським БТІ було встановлено на території орендованої позивачем земельної ділянки, наявність самочинно спорудженого приміщення, відповідно до технічного опису приміщення має залізобетонну основу та бетонні стіни, без перегородок з дерев’яним перекриттям та підлогою, покрівля залізна, має вікна та двері, внутрішня площа приміщення забудови становить 7,6 м2, ззовні займає площу всього 9,1 м 2 , висотою 2,55 м.

Побудований об’єкт було прийнято в експлуатацію 24.04.2006 року внутрішньою комісією, створено відповідно до наказу директора № 7 від 20.04.2006 року, що також оформлено Актом внутрішнього переміщення основних засобів.

Позивач звернувся до Києво-Святошинської райдержадміністрації з проханням створити Державну приймальну комісію з прийняття в експлуатацію будинку охорони та оформлення права власності, однак йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю проектної документації, що свідчить про самочинне будівництво, тому відповідне питання не належить до компетенції райдержадміністрації.

Судом встановлено, що укладенню договору оренди земельної ділянки, передувала розробка Архітектурно-планувального завдання на проектування об’єктів нового будівництва –Виробничої бази по виробництву вікон і дверей, яке було здійснене Відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації (затверджене 08.09.2004 року) та погоджене Управлінням містобудування і архітектури Київської облдержадміністрації, також видано Будівельний паспорт № 330/04 на розробку проектно-кошторисної документації для будівництва Виробничої бази (27.07.2004 року).

Як вбачається з умов договору оренди, земельна ділянка була надана позивачеві в користування для розміщення Виробничої бази по виробництву вікон і дверей, відповідно до плану відведення, земельна ділянка розташована в промисловій зоні села. За наслідками розгляду проектно-кошторисної документації при розгляді питання надання землі в оренду, у відповідному договорі п. 3.2 визначено обмеження прав використання земельної ділянки, зокрема, такі обмеження стосуються зміни цільового призначення та порушення вимог екологічного зонування. Інших застережень щодо користування земельною ділянкою, позивачеві не визначено.

Згідно з п. г1 частини першої ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Відповідне право позивача також закріплене в Рішенні 18 сесії 24 скликання Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району від 04.02.2005 року № 63/64 та договорі оренди земельної ділянки від 03.03.2005 року.

Позивач здійснив будівництво будинку охорони на земельній ділянці, наданій йому в оренду для будівництва виробничого об’єкту, з метою забезпечення захисту своєї власності та збереження земельної ділянки, однак без розробки відповідної проектної документації, оскільки будівництво здійснювалось силами підприємства у зв’язку з терміновою необхідністю.

Відповідно до частини першої ст. 376 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено судом, будівництво відбулось на земельній ділянці, відведеній позивачеві для такої мети, однак, без належного дозволу та затвердженого проекту.

Згідно з частиною п’ятою ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В зв’язку з відсутністю у позивача проектно-кошторисної документації на будівництво та акту державної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації, господарський суд дійшов висновку, що будинок охорони є самочинним будівництвом позивача на орендованій ним земельній ділянці.

Суд враховує наявні у позивача документи на право користування земельною ділянкою, які свідчать, що будівництво будинку для розміщення охорони не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки та не порушує вимог екологічного зонування, оскільки позивачеві погоджено розташування виробничого об’єкту у відповідній екологічній зоні, а будинок охорони в порівнянні з виробничим об’єктом, не має властивостей, які можуть вплинути на екологічну обстановку, що також не заперечується власником земельної ділянки - Хотівською сільською радою.

Крім того, відповідно до п. 3.3 договору оренди від 03.03.2005 року, орендована позивачем земля вільна від обтяжень, майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, тому будівництво на такій земельній ділянці безпосередньо стосується прав власника землі та користувача земельної ділянки, тобто відповідача та позивача, які не порушені.

Судом досліджено, що спірний об’єкт побудований з належних позивачеві матеріалів, що підтверджується накладними, його балансова вартість відповідає вартості використаних матеріалів. Розташування та призначення об’єкту не порушують безпеки довкілля та не суперечить суспільним інтересам.

Заперечень проти розташування такого спірного об’єкту будівництва зі сторони інших осіб не подано, відповідно до Акту Києво-Святошинського БТІ об’єкт має характеристики нежитлової будівлі з залізобетонним фундаментом та бетонними стінами, з готовністю, необхідною для його використання у визначених цілях.

Таким чином, об’єкт, який завершений будівництвом і введений в експлуатацію підприємством у відповідності до його призначення, на вимогу позивача може бути визнаний за ним на праві приватної власності, оскільки судом досліджено права осіб, яких може стосуватись самочинне будівництво, і порушень прав інших осіб не встановлено.

Позивачем доведено, що об’єкт споруджено ним для використання у власних господарських цілях на земельній ділянці, наданій в оренду для будівництва, тому перешкод у визнанні за позивачем права власності на будівлю охорони, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, відповідачем не заперечені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки, спір виник у зв’язку з необхідністю визнання права власності на самочинно споруджену позивачем будівлю, тобто внаслідок його неправильних дій, суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, в діях якого відсутні порушення.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОК» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Артема, 23, код 25302601) право власності на будинок охорони, розташований на орендованій ним земельній ділянці площею 2 га по вул. Промислова у с. Хотів, Києво-Святошинського району, Київської області, який відповідно до поетажного плану Києво-Святошинського бюро технічної інвентаризації відповідає будівлі «А», площею 9,1 м2.

Суддя Кошик А. Ю.