Рішення № 21167088, 03.11.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

03 листопада 2011 року 2-2855/11

Рішення

Іменем України

03.11.2011 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

при секретарі Догаєвій А. В.,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство” Азов Персонал Сервіс” про стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати зарплати, що не була виплачена при звільненні. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона працювала контролером на вказаному товаристві з 30 листопада 2009 року, та наказом від 14 липня 2011 року була звільнена за переведенням до ТОВ „Ейч Ар Гарант”. На день звільнення з місця роботи підприємство заборгувало позивачу заробітну плату на суму 2021,92 грн. Підприємство розрахувалось із позивачем за вказану заборгованість лише 29 серпня 2011 року. а підставі переліченого вона звернутись до суду із вимогами про стягнення з відповідача суму боргу за середнім заробітком за весь час затримки їй у виплаті заробітної плати, яку вирахувала в сумі 7704,90 грн., просивши також привести вказане рішення суду до негайного виконання на усю суму заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримала у повному обсязі заявлені нею вимоги, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не зявився повторно за невідомих суду причин, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно завіреної копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що остання працювала у ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” з 30 листопада 2009 року на підставі наказу від 30 листопада 2009 року № 1943 контролером з виробництва чорних металів 3 розряду на гарячих ділянках робіт вогневої зачистки слябів товстолистової ділянки відділу технічного контролю, та яку за наказом від 14 липня 2011 року № 5640 було звільнено з ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” за переводом до ТОВ „Ейч Ар Гарант”.

Згідно розрахунковому листу за липень 2011 рік вбачається, що на момент звільнення з ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” вказане підприємство заборгувало ОСОБА_1 суму - 2021,92 грн.

Згідно витягу з карткового рахунку філії ПУМБ міста Маріуполя на підставі операцій по рахунку без використання картки вбачається, що сума заборгованості перед ОСОБА_1 на момент її звільнення з ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” була товариством повністю виплачена, тобто на суму 2021,92 грн, шляхом перерахування 29 серпня 2011 року вказаних грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1

Згідно довідці-розрахунку бухгалтерії ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, яка працювала у вказаному товаристві контролером з 30 листопада 2009 року по 14 липня 2011 року, за показниками заробітної плати позивача становить 171,21 грн.

Згідно ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24 грудня 1999 року суд, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення по справі, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п. 21 згаданої Постанови Пленуму ВСУ при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

Вважаючи обґрунтованою вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку із ним по заробітній платі після звільненні, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд вирішує питання про розмір стягуваної суми з наступного.

Розрахунок при визначенні розміру середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні провадиться відповідно до „Порядку обчислення середньої заробітної плати”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року, згідно п. 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно із цим та даних довідки-розрахунку ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” щодо середньоденного заробітку ОСОБА_1, що становить 171,22 грн., загальна сума середнього заробітку за період затримки у розрахунку із позивачем після його звільнення для відповідача становить 5479,04 грн., виходячи із того, що за час затримки виплати заробітної плати сплило на час фактичного розрахунку із позивачем 32 робочі дні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що з ТОВ „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс” підлягає стягненню на користь позивача на підставі наданого розрахунку з підприємства заборгованість по виплаті середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку 5479,04 грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 54,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

При цьому суд відхиляє розрахунок, наданий позивачкою, щодо стягнення з відповідача суми з розмірі 7704,90 грн., оскільки він розрахований, виходячи із загальної кількості календарних днів, натомість при розрахунку середнього заробітку за весь час затримки при звіненні по день виплати рахуються лише робочі дні.

Також на пісдтаві ст. 367 ЦПК України суд відмовляє у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо застосування негайного виконання рішення суду на всю суму заборгованості, оскільки суд допускає негайне виконання рішень у справах про, крім іншого, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а ОСОБА_1 заявлені вимоги щодо стягнення серенього заробітку за час затримки у виплаті зарплати при звільненні.

На підставі ст. ст. 116, 117, 233 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24 грудня 1999 року, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство” Азов Персонал Сервіс” про стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство” Азов Персонал Сервіс”, юридична адреса: вул. Київська 53 кв. 49, м. Маріуполь, Донецька область, 87503, ЄДРПОУ 35455697, на користь ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні в сумі 5479 (пять тисяч чотириста сімдесят девять) грн. 04 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство” Азов Персонал Сервіс” на користь держави судовий збір в сумі 54,79 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Суддя