Рішення № 21166743, 29.08.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

29 серпня 2011 року 2-1863/11

Рішення

Іменем України

29.08.2011 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Мельник І.Г.,

при секретарі Догаєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі Управління Державного казначейства у місті Маріуполі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Військовій прокурор Донецького гарнізону в інтересах держави в особі Управління Державного казначейства у місті Маріуполі Донецької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог вказував, що відповідач, працюючи заступником військового комісара, виконуючи функції держави, в період серпня-листопада 2010 року незаконно отримав матеріальні блага у вигляді грошей в загальної сумі 2975 гривень, про що були складані відповідні протоколи про корупційні діяння і відповідач постановами суду був визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності з призначенням покарання у вигляді штрафу. Відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією», вищевказана сума винагороди, яку незаконно отримав відповідач, підлягає стягненню в дохід держави. Просить стягнути з ОСОБА_1 грошову суму 2975 гривень, також судові витрати в дохід держави.

У судовому засіданні помічник військового прокурора Цупка О.В. уточнив заявлені позовні вимоги, зменшив їх і просив стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 2550 гривень, в зв’язку з тим, що 425 гривень у відповідача ще були вилучені 9 листопада 2010 року в ході проведення огляду місця події. Також просив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, підтримала уточнені позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовної заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, пояснив, що він не може бути двічі притягнутий до відповідальності за один і теж проступок, тобто за скоєння корупційного діяння до нього постановою суду застосований штраф, тому не може бути застосована матеріальна відповідальність.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», подарунок (винагорода), отриманий зазначеними особами за обставин, передбачених пунктом «а» частини другої цієї статті, у тому числі такий, що надійшов без їх відома, а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню (відшкодуванню) в доход держави.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 був двічі притягнутий до адміністративної відповідальності і на підставі постанов суду визнаний винним за скоєння правопорушення, передбаченого п. «а» ч.2 ст.1, ст..7 Закону України «Про боротьбу з корупцією» до покарання у вигляді штрафу (а.с.9-10; 11-17).

У судовому засіданні, а також у своїх письмових запереченнях проти позову відповідач наполягав, що по першому випадку, гроші в сумі 425 гривень він не отримував, так як вони були вилучені представниками військової прокуратури, що стосується грошей в сумі 2550 гривень, то вони ним були витрачені на потреби воєнкомату.

Згідно ст. 121 Конституції України на органи України покладено обов’язок представляти інтереси держави в суді у випадках , передбачених законом .

Згідно ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді виступає наявність порушень економічних інтересів держави внаслідок протиправних дій фізичних осіб .

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд вважає, позовні вимоги військового прокурору Донецького гарнізону в інтересах держави в особі Управління Державного казначейства у місті Маріуполі Донецької області підлягають задоволенню і грошова сума 2550 гривень підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Як встановлено ст. 79 ЦПК України до судових витрат належить судовий збір та витрати пов’язанні з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційне-технічне забезпечення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягають стягненню в дохід держави, витрати по оплаті судового збору в сумі 51 гривни та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень .

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79,88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про боротьбу з корупцією», суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі Управління Державного казначейства у місті Маріуполі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі Управління Державного казначейства у місті Маріуполі Донецької області (87500 місто Маріуполь, проспект Леніна, будинок 68 а, р/р № 31117115700054, отримувач – Державний бюджет місто Маріуполь, Орджонікідзевський район, ЗКПО 34686694, банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) грошові кошти в сумі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 51 гривна і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ______