Рішення № 21158536, 06.01.2012, Новогродівський міський суд Донецької області

2-1489/11

2/536/22/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2012 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Броднікова С.О.

при секретарі Рогаліній О.О.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гребенюк О.М.

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди в звязку з трудовим каліцтвом,

В С Т А Н О В И В :

11.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди в звязку з трудовим каліцтвом, вказуючи на те, з 1995 року він працював на шахті «Росія». 11.01.1997 року об 11 год. 30 хв. при виконанні трудових обовязків з ним стався нещасний випадок. Під час руху стрічкового перевантажувача він отримав травму правої сторони тазу. За результатами розслідування було складено акт за формою Н-1 від 25.01.1997 року про нещасний випадок повязаний з виробництвом. За наслідком травми він протягом тривалого часу проходив лікування в різних медичних установах. За висновком МСЕК від 25.09.1997 року йому вперше було встановлена стійка втрата професійної працездатності у 25%, а в подальшому висновком МСЕК втрата працездатності була визнана безстроково. Травма негативно відобразилася на звичайному укладі його життя, позбавила можливості реалізувати свої звички та бажання, від неодноразово проходив лікування, виконував всі приписи лікарів задля повернення до нормального способу життя, відновлення організму та працездатності. Відчував фізичні страждання, біль, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, страху та поганому сні на фоні больових відчуттів. Медичні документи підтверджують, що в організмі відбулися необоротні зміни і МСЕК визначено їх безстроковий характер. Законодавством України передбачено відшкодування моральної шкоди. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 2550 грн, виходячи з положень Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, завданої робітнику ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 2550 грн.

Представник відповідача позов не визнає, так як позивач пропустив тримісячний строк для звернення до суду, який передбачено ст.233 КЗпП України. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи відділення ВД Фонду ССНВВПЗ в м.Новогродівка при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно акту № 1 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 25.01.1997 року, з ОСОБА_1 при роботі на шахті «Росія» стався нещасний випадок. 11.01.1997 року об 11 год. 30 хв. під час руху стрічкового перевантажувача ОСОБА_1 отримав травму в області правої сторони тазу.

Згідно висновку Кіровської ВТЕК м.Донецька від 25.09.1997 року ОСОБА_1 вперше була встановлена ступінь втрати професійної працездатності в 25% в звязку з травмою від 11.01.1997 року. За висновком МСЕК від 28.05.2008 року потерпілому повторно встановлена стійка втрата професійної працездатності 20% за зазначеним трудовим каліцтвом безстроково.

Згідно постанови відділення ВД Фонду ССНВВПЗ в м.Новогродівка від 29.05.2002 року потерпілого ОСОБА_1 взято на облік та продовжено раніше призначені страхові виплати, в звязку з трудовим каліцтвом від 11.01.1997 року при стійкій втраті профпрацездатності 20%.

Таким чином, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач під час роботи на підприємстві відповідача, внаслідок нещасного випадку отримав травму на виробництві у вигляді закритого перелому правої лобкової кістки, без зміщення, травматична відслойки мякої тканини правого стегна. За висновком МСЕК від 25.09.1997 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, а з 28.05.2008 року 20% безстроково. Зазначеним ушкодженням здоровя позивачу завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем з наступних підстав.

Відповідно ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законно прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного звязку між попередніми умовами.

Слід зазначити, що на час нещасного випадку і встановлення стійкої втрати професійної працездатності позивачу відшкодування моральної шкоди передбачалося ст.12 Закону України «Про охорону праці», в редакції від 14.10.1992 року, п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, завданого робітнику ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993 року.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти позову внаслідок пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, так як відповідно п.1, п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливає із порушення особистих немайнових прав та про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю. Ст.83 ЦК України в редакції 1963 року передбачала, що позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав.

Враховуючи вищезазначені обставини і оцінюючи сукупність доказів, суд вважає, що отримана позивачем травма під час безпосереднього виконання робіт на виробництві 11.01.1997 року, що підтверджено актом про нещасний випадок на підприємстві від 25.01.1997 року, завдала і заподіює йому моральні страждання, через які він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, продовжувати лікування. Його втрати носять безстроковий характер, що підтверджено висновком МСЕК, і призвели до порушення звичайного ритму життя, відсутність можливості реалізувати свої потреби і здібності у повному обсязі.

Отримання позивачем даного каліцтва, внаслідок шкідливих і небезпечних факторів виробництва, підтверджує факт завдання йому моральної шкоди, який встановлений і доведений у судовому засіданні. Завдана позивачу ушкодженням здоровя моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, завданого робітнику ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993 року.

На думку суду, вимоги позивача по відшкодуванню йому моральної шкоди в розмірі 2550 грн. значно завищені, а тому враховуючи приписи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", задоволення цих вимог у розмірі 1000 грн. буде еквівалентно його фізичним і моральним стражданням, в зв'язку з трудовим каліцтвом і його наслідками, неможливістю відновлення стану здоровя за наслідками травми.

Відповідно ст.ст.79, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про охорону праці», в редакції від 14.10.1992 року, п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, завданого робітнику ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993 року, ст.83 ЦК України в редакції 1963 року, ст.268 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди в звязку з трудовим каліцтвом, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41) р/р 26003300135231 у філії Селидівське відділення №5484 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 394307 код ЄДРПОУ 33426253 на користь ОСОБА_1 1000 (тисячу) грн. у відшкодування моральної шкоди, в звязку з трудовим каліцтвом.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) судовий збір у розмірі 94 грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 10 днів з дня отримання копії рішення, повний текс якого виготовлено 11.01.2012 року.Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті.

Суддя: