Вирок № 21158036, 23.12.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

1-163/11

В И Р О К

Іменем України

23.12.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойко О.В.,

при секретарі - Пижовій Є.С.,

з участю прокурора - Попової О.В.,

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 15.09.2010 приблизно о 12.00 год., знаходячись на станції технічного обслуговування, що розташована по АДРЕСА_2, з метою вимагання грошей у потерпілого ОСОБА_10, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, кримінальна справа відносно якого виділена в окреме провадження.

Реалізуючи спільний злочинний умисел підсудний ОСОБА_2, знаходячись за вищевказаною адресою, підійшов до потерпілого ОСОБА_10, та газовим пістолетом r РР”декілька разів вдарив його по обличчю, при цьому почав вимагати передати йому гроші в сумі 1500 доларів США, за те, що він нібито витратив свій час та матеріальні кошти на улагодження питання з приводу ремонту автомобіля “Кіа маджентіс”, прав на який він не мав, ремонтні роботи якого проводив ОСОБА_10 В цей час невстановлена особа, згідно відведеної їй ролі, стояла збоку та спостерігала за обстановкою, щоб у випадку небезпеки попередити ОСОБА_2, або при необхідності надати йому допомогу.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вимагання, ОСОБА_2 відвів ОСОБА_10 до його автомобіля та наніс ще декілька ударів по обличчю ОСОБА_10, при цьому продовжував вимагати гроші, мотивуючи це тим, що ОСОБА_10 не виконав свої зобов'язання перед ним та вимушений віддати за це гроші. Побоюючись за своє здоровя, ОСОБА_10 запевнив підсудного, що віддасть гроші пізніше, так як на даний час їх у нього не має. Тоді вищевказана невстановлена особа нанесла ще один удар по обличчю ОСОБА_10, заподіявши таким чином разом з ОСОБА_2 потерпілому легке тілесне ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_6, який стояв поряд і також мав відношення до ремонту автомобіля, з приводу чого у підсудного ОСОБА_2 та його співучасника зявилися претензії , сприймаючи вимоги ОСОБА_2 та іншої особи як реальну погрозу в свою адресу та не бажаючи допустити подальшого насильства над ОСОБА_10, запевнив ОСОБА_2 що замість ОСОБА_10 віддасть гроші, після чого підсудний ОСОБА_2 та інший співучасник припинили побиття та розійшлися.

Протягом тижня ОСОБА_2 телефонував до ОСОБА_6 з вимогою передати гроші в сумі 1500 доларів США, так як він поручився за ОСОБА_10 Сприймаючи погрози ОСОБА_7 реально, ОСОБА_6 передав йому гроші в сумі 1000 доларів США через ОСОБА_8, а решту - 500 доларів США ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 біля кафе “Мак Доналдз”по проспекту Перемоги в м. Києві.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав частково та показав, що знайомий з ОСОБА_8, який фарбував у знайомих свій автомобіль марки “Кіа Маджентіс”і попросив його подивитися на якість виконаних робіт. При цьому повідомив, що роботи виконує ОСОБА_10 та дав його координати. Один раз він зустрівся з ОСОБА_10 і з його участю оглянув автомобіль “Кіа маджентіс”роботи по фарбуванню якого, на його думку, були виконані не якісно. Потім він декілька разів телефонував ОСОБА_10, однак той, або уникав зустрічей, або призначав їх і не приїжджав на них, що його дуже обурювало.

15.09.2010 року йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що він приїхав на СТО по АДРЕСА_2, отримувати автомобіль, який йому відремонтували і попросив його подивитися на якість виконаних робіт. Об 11 год. 30 хв., на автомобілі “Форд Сієра”він приїхав на території вказаного СТО, де зустрів ОСОБА_8, який стояв поруч з ОСОБА_10 та ОСОБА_6. Йому стало відомо, що автомобіль “КІА Маджентіс”ОСОБА_8 вже передали, а взамін ОСОБА_8 передав грошові кошти ОСОБА_11 в розмірі 1000 доларів США.

Побачивши ОСОБА_10 та згадавши, на його думку, не пристойну поведінку того з приводу уникнення зустрічей, будучи цим обурений, а також обурений тим, що ремонт автомобіля, на його думку, був проведений не якісно, він підійшов до нього, дістав з кишені свій газовий пістолет декілька разів вдарив ОСОБА_10 рукояткою пістолета по обличчю, від чого з пістолета вилетів магазин. Вставивши магазин він сховав пістолет, відвів ОСОБА_10 та посадив його в автомобіль, де знову вдарив його декілька разів по обличчю. Закінчивши бити ОСОБА_10 він дав йому серветку, щоб той витер кров з обличчя та висловив йому вимогу передати йому через декілька днів 1500 доларів США за те, що ОСОБА_10 обдурив його і декілька разів не зявлявся на зустрічі, а також, що взятий на себе обовязок належним чином пофарбувати автомобіль ОСОБА_10 не виконав. ОСОБА_10 сказав, що зараз не має грошей і відпрацює їх, однак його це не влаштувало і він сказав ОСОБА_6, який також був відповідальний за пофарбування автомобіля “Кіа Маджентіс”, за ОСОБА_10 віддати гроші. ОСОБА_6 погодився. Приблизно через тиждень він зателефонував ОСОБА_8, якого попросив забрати у ОСОБА_6 для нього гроші, що той і зробив. Потім він знову зателефонував до ОСОБА_6 та запитав, коли той зможе передати йому решту грошей. ОСОБА_6 призначив йому зустріч біля “Мак Дональдса”, що знаходиться поряд із “Центральним загсом”м. Києва, де 22.09.2010 близько 21 год. віддав йому 500 доларів США, при цьому повідомив, що 1000 доларів вже віддав ОСОБА_8.

Категорично заперечує вчинення вказаного злочину за попередньою змовою групою осіб, у звязку з цим вважає невірною кваліфікацію його дій за частиною 2 ст. 189 КК України, яка передбачає більш жорстку санкцію.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 його вина доводиться наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що працює авто електриком в ПП “ОСОБА_23”. СТО знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Менеджером по автозапчастинам являється - ОСОБА_6, який попросив підрихтувати та пофарбувати автомобіль ОСОБА_8 марки КІА ”чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1, при цьому познайомив його із власником авто. Через місяць, приблизно 25 серпня 2010 року, ОСОБА_8 привіз свій автомобіль, оглянувши який він сказав, що ремонт буде коштувати 2 тисячі доларів США, однак, якщо не фарбувати дах буде на 200 доларів дешевше. При розмові крім нього та ОСОБА_8 нікого не було. ОСОБА_8 погодився і вони перегнали автомобіль на вул. Кайсарова, 7/9 в м. Києві де на території АТП фірмою орендується цех під малярні роботи. Організацією малярних робіт зайнявся ОСОБА_11. Обговоривши строки робіт 14 днів, залишили автомобіль. В другій половині цього ж дня ОСОБА_6 передав йому від ОСОБА_8 4 тисячі гривень (500 доларі США), як завдаток на матеріали. Автомобіль КІА ”д.н.з. НОМЕР_1 знаходився у дуже поганому стані, після неодноразових ДТП та кузов машини мав пошкодження по всьому периметру. В процесі проведення робіт, виникла необхідність у придбанні розхідних матеріалів в зв'язку з чим він звернувся до ОСОБА_6, щоб той зв'язався з власником автомобіля та взяв у нього гроші у сумі ще 4 тисячі гривень, однак ОСОБА_6 відповів, що ОСОБА_8 у відпустці і грошей в даний час немає.

01.09.2010 року, ОСОБА_6 привіз задній бампер, який був замінений і на 03.09.2010 року, раніше обумовленого терміну автомобіль був готовий для здачі власнику. Коли автомобіль ОСОБА_8 був готовий, він повідомив про це ОСОБА_6 і сказав щоб той телефонував власнику, для повного розрахунку та отримання свого автомобіля. В цей же день на станцію приїжджав батько ОСОБА_8 для огляду автомобіля, а потім ще два чоловіка, які хотіли забрати автомобіль КІА, що належить ОСОБА_8, при цьому доплативши лише 4 тисячі гривень, на що їм було відмовлено, пояснивши, що всі питання будуть вирішуватися із власником вищевказаного автомобіля. Потім йому телефонував ОСОБА_8, з яким у нього виникла суперечка з приводу вартості ремонтно відновлювальних робіт у звязку з чивм він запропонував зустрітися і обговорити це, однак ОСОБА_8 відмовився.

Через деякий час йому зателефонував незнайомий чоловік та запропонував зустрітися, на що він погодився.

Приїхавши на зустріч він побачив ОСОБА_2 та ще приблизно пять чоловік. ОСОБА_2, при чому були присутні і інші особи, з погрозами, вимагав повернути автомобіль ОСОБА_8, на що він сказав, що поверне лише після повної сплати за ремонтні роботи. При цьому ОСОБА_2 не пояснював яке він має відношення до його стосунків із ОСОБА_8 з приводу ремонту автомобіля останнього.

В подальшому підсудний ОСОБА_2 йому декілька разів телефонував та вимагав вирішити питання з ОСОБА_8 натякаючи на поверненні автомобіля на умовах ОСОБА_8, призначав зустрічі. Він, розуміючи що ОСОБА_2 вчиняє не законні дії почав уникати зустрічей та розмов з ним, побоюючись за своє здоровя, з огляду на погрози які чув від ОСОБА_2. Від ОСОБА_11 він також дізнався, що на СТО приїжджав ОСОБА_2 та декілька осіб кавказької зовнішності які його шукали.

11.09.2010 року зі слів ОСОБА_11 дані особи в черговий раз прибули на станцію, та ОСОБА_11 зателефонувавши йому повідомив, що вони все ж таки домовились про оплату за ремонт автомобіля і зійшлись на сумі 12 тисяч гривень. Щоб розв'язати даний конфлікт він погодився зустрітися з даними хлопцями і ОСОБА_11 повідомив, що розрахунок та повернення автомобіля відбудеться 15.09.2010 року. В цей день приблизно о 10 годині 30 хвилин. На власному автомобілі ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 він прибув на територію АТП, де разом з ОСОБА_11 забрали автомобіль КІА ”д.н.з. НОМЕР_1, та перевезли його на СТО по АДРЕСА_2, де була запланована зустріч. Прибувши на станцію ОСОБА_8 оглянув автомобіль, сказав що претензій не має і передав ОСОБА_11 8000 грн., таким чином, що загальна сума склала 12 тисяч гривень. Він повернув ключі і дружина ОСОБА_8 поїхала. Потім зі станції поїхав ОСОБА_11 і майстер ОСОБА_12.

Через мить на територію СТО заїхав автомобіль Форд “Сієра”,з якого вийшов ОСОБА_2, підійшов до нього, без слів, дістав пістолет та вдарив ним його в шию від чого він почав втрачати рівновагу та не чинив опору побоюючись за своє життя та здоровя. ОСОБА_2 ще декілька разів вдарив його в обличчя та у тулуб, а потім відвів та посадив у його автомобіль, тримаючи в руках пістолет.

В автомобілі ОСОБА_2 сказав, що тепер він винен їм здається 1500 чи 2000 доларів США, оскільки він витратив свій час для його пошуку та тому, що він обдурював його і не приїжджав на зустрічі. Вказані незаконні дії ОСОБА_2 продовжувались близько 10-15 хвилин. Він сказав ОСОБА_2, що в нього немає таких грошей, після чого той сказав, що забере його автомобіль та здасть на продаж по запчастинах. Продовжував ображати та погрожувати. Потім підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_8. ОСОБА_6 просив ОСОБА_2 припинити побиття, однак той сказав що таке саме могло бути і з ним якби не ОСОБА_8. В цей момент, до його автомобіля підійшов ще один чоловік, який, який був присутній раніше на всіх зустрічах та сказавши фразу “добігався собака”наніс йому декілька ударів кулаками та ногами в область обличчя та тулуба і він не бажаючи щоб його продовжували бити та погрожувати попросив у ОСОБА_6 гроші в борг, однак той сказав, що зараз немає. ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_6 з вимогою поручитися і той погодився оскільки побиття могло продовжитися. Після цього підсудний ОСОБА_2 пішов та про щось розмовляв ще деякий час із вказаним незнайомим чоловіком, а потім всі розїхалися. Гроші ОСОБА_2 він не віддавав,однак йому відомо, що їх віддав ОСОБА_6. Підсудного не вибачає.

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що працює менеджером на АДРЕСА_2, де також працює ОСОБА_10 електриком. ОСОБА_10 співпрацює з особами на інших СТО, які займаються рихтовкою та фарбуванням транспортних засобів. На початку липня 2010 року до нього на СТО приїхав його кум ОСОБА_8 на власному автомобілі КІА “Маджентіс”, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, та спитав де можна провести малярно-рихтувальні роботи його авто. Він порекомендував ОСОБА_10 та познайомив їх.

В подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вели безпосередньо між собою переговори щодо ремонту КІА “Маджентіс”. У серпні 2010 року за рекомендацією ОСОБА_10 він разом з ОСОБА_8 на авто приїхали на територію АТП № 13058, що знаходиться за адресою: вул. Кайсарова, 7/9 та залишили його на СТО з метою фарбування кузова. Того ж дня ОСОБА_8 передав йому для ОСОБА_10 грошові кошти в розмірі 4000 гривень як завдаток для проведення ремонтних робіт, після чого він ці гроші передав ОСОБА_10. Приблизно 01.09.2010 року йому зателефонували та повідомили, що автомобіль КІА “Маджентіс”пофарбований і що його можна забирати. Так як ОСОБА_8 не було в м. Києві, йому зателефонував батько ОСОБА_8 та запитав яку суму необхідно заплатити малярам. На скільки йому було відомо зі слів ОСОБА_8, що він домовився з ОСОБА_10 за 1000 доларів США або 8000 гривень (хоч особисто під час цієї розмови присутнім не був). Для того, щоб вияснити точно, яку суму потрібно заплатити він зателефонував ОСОБА_12 та запитав у нього яку необхідно привести суму грошових коштів щоб забрати автомобіль. ОСОБА_12 відповів, що необхідно віддати 1500 доларів США. Після цього він зателефонував ОСОБА_10 і запитав за яку ціну домовлялися, той відповів, що за 2000 доларів США, після цього він зателефонував батьку ОСОБА_8 і повідомив скільки саме потрібно привезти грошей щоб забрати автомобіль (сума складала 1500 доларів США). Батько ОСОБА_8 був не задоволений такою сумою. Потім він зателефонував ОСОБА_8 і запропонував побалакати з ОСОБА_10 та з'ясував на яку суму вони домовлялися. В цей же день йому знову зателефонував ОСОБА_8 сказав віддати автомобіль та не дурити, на що він запропонував ОСОБА_8 всі питання вирішувати з хлопцям , які займались фарбуванням зазначеного автомобіля, оскільки саме вони не віддають, без повної оплати, автомобіль. В цей же день йому зателефонував ОСОБА_11 і розповів, що на СТО приїжджали 5-ть чоловік і хотіли забрати автомобіль КІА “Маджентіс”, однак він сказав, що віддасть його лише власнику, або ОСОБА_10 після повернення коштів за проведені роботи. Надалі він намагався здзвонитися з ОСОБА_8, щоб спробувати врегулювати конфліктну ситуацію, однак ОСОБА_8 не брав слухавку. Через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що домовився з ОСОБА_11 на суму в розмірі 1500 США за ремонт, узгодивши, що ОСОБА_11 прижене автомобіль на СТО по АДРЕСА_2.

15.09.2010 року в першій половині дня на вказане СТО приїхав ОСОБА_8 разом з дружиною ОСОБА_14 на автомобілі Хонда “Пілот”та ОСОБА_11 з ОСОБА_12 на автомобілі КІА “Маджентіс”. Ще через деякий час приїхав ОСОБА_10. ОСОБА_8 віддав ОСОБА_11 1000 доларів США, а той в свою чергу повернув ключі від авто КІА “Маджентіс”. Потім ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали з СТО. ОСОБА_14 також на автомобілі КІА “Маджентіс”поїхала із вказаної території. На території залишились він, ОСОБА_8, ОСОБА_10, а також працівники СТО. В цей час на територію СТО під'їхав підсудний ОСОБА_2 на автомобілі форд “Сієра”, який тримаючи в руках предмет схожий на пістолет підійшов до ОСОБА_10 та вдарив останнього рукояткою пістолета в область голови. Від удару вилетів магазин з пістолету. ОСОБА_2 підняв обойму вставив її в рукоятку, відвів ОСОБА_10 від них та почав бити його руками в область голови. ОСОБА_8 сказав йому зайти в середину СТО, що він і зробив. Через декілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_8 та сказав повернутися. Повернувшись він побачив, що ОСОБА_10 сидів в автомобілі а ОСОБА_2 наніс йому ще декілька ударів в обличчя. Коли він прийшов ОСОБА_2 почав агресивно на нього кричати, а ОСОБА_8 стояв поруч та мовчав. Крім них на території знаходився ще один громадянин кавказької зовнішності на ім'я ОСОБА_16, який приїхав на автомобілі Шевролет “Авео”, чорного кольору. Він особисто не бачив, щоб ОСОБА_16 когось бив та комусь погрожував. Потім ОСОБА_2 сказав ОСОБА_10, що той приніс йому багато неприємностей, довго за ним бігав тому той винен йому 1500 доларів США, які необхідно віддати йому в найкоротший строк. ОСОБА_10 сказав, що не має грошей і звернувся до нього за позикою, однак в нього таких грошей також не було. Тоді ОСОБА_2 сказав йому, що якщо ОСОБА_10 не віддасть гроші з ним розберуться по іншому. Він реально переживав за долю ОСОБА_10 та за себе і попросив не чіпати ОСОБА_10 пообіцявши розрахуватись за нього. Тоді ОСОБА_2 поставив строк один тиждень за який вони повинні знайти 1500 доларів США та віддати їх останньому. Після цього вони поїхали. Він розумів, що погрози були реальними та почав шукати гроші, щоб віддати ОСОБА_2, так як у ОСОБА_10 їх не було. За вказаний строк він назбирав 1000 доларів США і 21.09.2010 року зателефонував ОСОБА_8 та попросив передати гроші ОСОБА_2, так як не хотів з ним зустрічатися особисто. Згодом він передав гроші ОСОБА_8 в сумі 1000 доларів, щоб той передав їх ОСОБА_2. Через деякий час йому зателефонував підсудний ОСОБА_2 з яким вони домовився про зустріч біля кафе “Мак Дональдс”на Проспекті перемоги, (Центральний загс), де згодом зустрівшись передав ОСОБА_2 решту суми - 500 доларів США, які в нього та ОСОБА_10 той вимагав. Гроші він повернув повному обсязі, оскільки переживав за себе та свою родину.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що знайомий з підсудним, оскільки проживав з ним в одному районі та з ОСОБА_6, який є його кумом. З ОСОБА_10, познайомився через ОСОБА_6 У нього в користуванні знаходиться автомобіль марки “КІА меджентіс”, д.н.з. НОМЕР_1, чорного кольору, 2007 року випуску і у серпні 2010 року він вирішив його від реставрувати та пофарбувати. З цим питанням він звернувся до свого кума ОСОБА_6, який працював менеджером по автозапчастинам на СТО. 25 серпня 2010 року ОСОБА_6 познайомив його з майстром - ОСОБА_10 і за домовленістю він пригнав автомобіль ОСОБА_10 на огляд та визначення вартості робіт. Оглянувши автомобіль ОСОБА_10 сказав, що ремонт буде коштувати 1 тисячі доларів США, з чим він погодився. Наступного дня він разом з ОСОБА_6 перегнали автомобіль на вул. Кайсарова, 7/9 в м. Києві де протягом 14 днів автомобіль повинен був бути відремонтований, за домовленістю із ОСОБА_10, до вигляду нового. Також він дав ОСОБА_6 4000 грн.(еквівалент 500 $ США) , щоб той передав їх ОСОБА_10, як завдаток за роботу. Наступного дня він з родиною поїхав на море, а через 2 неділі зателефонував своєму брату ОСОБА_18 якого попросив відвезти решту грошей та забрати автомобіль, який мав би бути відремонтований. Ще через 2 дні йому зателефонував брата та повідомив, що автомобіль йому не віддали, бо сума ремонту складає 2000 доларів США. Памятаючи домовленість він зателефонував ОСОБА_10 та попросив віддати автомобіль за 1000 доларів США, про що вони домовлялись. ОСОБА_10 сказав, що вони домовлялися про 2000 доларів США і доки він не віддасть гроші, автомобіль не віддадуть. На його прохання його батько їздив на СТО, куди відганяли автомобіль, однак його там не виявилося. На його неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_10 казав, що поки не віддасть гроші автомобіль не повернуть про інше не бажаючи спілкуватися. Бажаючи зясувати в чому полягає такий дорогий ремонт та перевірити його якість він звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, якого попросив знайти автомобіль та перевірити якість виконаних робіт.

15.09.2010 року він приїхав з моря та відразу поїхав на СТО, щоб зясувати де автомобіль. Від працівника СТО ОСОБА_11 він дізнався, що ОСОБА_10 не працює на даному СТО та не має відношення до ремонту і в ході дискусії домовився з ОСОБА_11 про зменшення суми ремонту за авто до 1500 доларів США. ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_10 мабуть повідомив не коректну суму, оскільки за 1000 доларів США авто ніхто б не ремонтував. Зустріч для розрахунку та повернення автомобіля призначили на СТО по АДРЕСА_2.

Він зателефонував ОСОБА_2, повідомив що буде забирати автомобіль і попросив підїхати подивитися на якість виконаних робіт, оскільки він в цьому не розуміється.

Прибувши на станцію о 10 годині 45 хвилин, він зустрів ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_6. Оглянувши автомобіль, сказав що претензій не має, після чого передав гроші у сумі 1 тисячі доларів США, а ОСОБА_11 віддав йому ключі від автомобіля. Його дружина сіла за кермо та поїхала додому.

Через деякий час на територію СТО заїхав ОСОБА_2 на автомобілі Форд “Сієра”та відразу підійшов до ОСОБА_10 і про щось з ним почав розмовляти, при цьому вони сіли до автомобіля ОСОБА_10. В цей час він стояв з ОСОБА_6 на відстані близько 20 м і не звертав уваги, що відбувалося між ОСОБА_10 та ОСОБА_2. Через деякий час подивившись в бік ОСОБА_2 та ОСОБА_10 які сиділи в автомобілі побачив, що ОСОБА_10 витирає серветко кров з обличчя. ОСОБА_2 та ОСОБА_10 розмовляли на підвищених тонах, однак про що він не чув. Потім він з ОСОБА_6 пішли до ОСОБА_2 та ОСОБА_10 і він сказав, що йому необхідно їхати додому. Через декілька хвилин на територію СТО заїхав ще один автомобіль з якого вийшов знайомий ОСОБА_2 на імя ОСОБА_16.

Потім ОСОБА_2, ОСОБА_16 та ОСОБА_10 розмовляли про щось втрьох а далі до них приєднався ОСОБА_6. Чітко про що велася розмова він не чув та йому це було не цікаво. Після цього він поїхав додому. Через декілька днів, точної дати не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_6 та сказав, щоб він передав гроші ОСОБА_2, так як той з ним не мав бажання спілкуватися. Він не став запитувати, що це за гроші так як це не його справи. Він повідомив ОСОБА_6, що якщо він буде поруч то приїде та забере гроші та передасть ОСОБА_2, так як не хотів спеціально їхати за ними. Через декілька днів він зателефонував ОСОБА_6 та сказав що він поруч з СТО і ОСОБА_6 прийшов та дав йому 1000 доларів США, щоб він передав ОСОБА_2. Через декілька днів він зустрівся з ОСОБА_2 та передав гроші в сумі 1000 доларів США.

До вимагання ОСОБА_2 у ОСОБА_10 та ОСОБА_6 грошей він нічого не знає і не має до цього ніякого відношення.

- показаннями свідка ОСОБА_24, який в судовому засіданні пояснив, що його син ОСОБА_8, 1977р.н., є власником автомобіля “Кіа Маджентіс”д.н.з. НОМЕР_1. Враховуючи те, що автомобіль мав пошкодження у вигляді подряпин по периметру кузова, ОСОБА_8 вирішив авто підфарбувати і звернувся за цим до кума ОСОБА_6, який працює на СТО. Приблизно в 20-х числах серпня 2010 року ОСОБА_8 поставив автомобіль на СТО розташоване по вул. Кайсарова в м. Києві, а сам з родиною поїхав відпочивати на море. Приблизно на початку вересня 2010 року, ОСОБА_8 зателефонував йому з відпочинку та попросив забрати машину яка була готова після ремонту. Син сказав, що необхідно доплатити 5 тисяч 200 гривень в якості остаточно розрахунку. Однак звязавшись із ОСОБА_6 той повідомив, що автомобіль готовий, однак для того щоб його забрати і остаточно розрахуватися з працівниками станції необхідно ще 15 тисяч гривень. Він зателефонував до сина ОСОБА_8, якому повідомив про таку ситуацію, на що той відповіа, що не домовлявся про таку значну суму, до того ж він вже сплатив 50% від загальної вартості робіт в якості передоплати. Потім ОСОБА_8 сказав, що повернеться до Києва і сам розбереться в ситуації.

Через деякий час він автомобіль сина Кіа побачив біля будинку і зрозумів, що питання щодо його ремонту було вирішено.

-показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що з 2008 року був знайомий з ОСОБА_10,з яким разом працював на СТО. Протягом 2010 року він працював майстром на СТО по вул. Кайсарова, 7/9 в м. Києві куди ОСОБА_10 періодично привозив для фарбування автомобілі. У серпні 2010 року на СТО ОСОБА_10 попросив пофарбувати автомобіль “КІА Маджентіс”за 2000 доларів США, на що він погодився. Ввечері ОСОБА_10 привіз автомобіль та передав в якості задатку 2900 грн., однак він сказав, що цих грошей не вистачить на що ОСОБА_10 пообіцяв щотижня привозити по тисячі гривень. Також ОСОБА_10 сказав, що господар автомобіля на відпочинку, а коли повернеться віддасть решту грошей, за повний ремонт автомобіля.

Протягом 2-х тижнів вони провели підготовку та пофарбували автомобіль про що він повідомив ОСОБА_10 і той сказав, що приїде забере автомобіль. Через декілька днів на СТО приїхали жінка та молодий чоловік, які сказали, що родичі власника, надали другий комплект ключів та хотіли забрати автомобіль, однак він відмовив сказавши, що віддасть лише ОСОБА_10, після повної оплати вартості ремонту. На початку вересня 2010 року на територію СТО приїхав чоловік, який представився власником вищевказаного авто та також хотів забрати автомобіль. Він пояснив, що вартість пофарбування становить 2000 доларів, про що він повідомляв ОСОБА_10. Чоловік сказав, що він з ОСОБА_10 домовлялися за 1000 доларів на що він сказав, що необхідно зясовувати все у ОСОБА_10. Того ж вечора він зв'язався з ОСОБА_10 та призначив йому зустріч на СТО по АДРЕСА_2, куди перегнав автомобіль КІА. 15.09.2010 року приблизно о 10 год. на СТО приїхав він, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_6. Пізніше приїхав власник авто ОСОБА_8. В ході розмови ОСОБА_8 передав йому 1000 доларів США, при цьому сказав, що решту грошей поверне ОСОБА_10. В свою чергу він віддав ОСОБА_8 ключі та разом з ОСОБА_12 поїхали з СТО. На СТО залишались ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_6. Що відбувалося в подальшому він не знає.

- показаннями свідка ОСОБА_14., яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_8,є власником автомобіля “Кіа Маджентіс”д.н.з. НОМЕР_1. В ході експлуатації автомобіля, були отримані певні пошкодження, в зв'язку з чим ОСОБА_8 вирішив його підфарбувати та за допомогою звернувся до свого кума ОСОБА_6, який працює на станції технічного обслуговування. Приблизно в останній декаді серпня 2010 року, вона разом з чоловіком поїхали відпочивати на море, при цьому вказаний автомобіль ОСОБА_8 залишив на ремонт. Казав їй, що сплатив 4000 грн. в якості 50% вартості повного відновлювального ремонту. Інші умови ремонту їй не відомі. Зі слів чоловіка, машину після малярних робіт повинні були забрати його батьки. Відпочиваючи на морі, їй поверхнево стало відомо що виникли якісь труднощі по ремонту та поверненню автомобіля, однак у ці питання вона не поглиблювалася, а ОСОБА_8 нічого не розповідав. Прибувши до Києва, 15.09.2010 року, чоловік попросив її поїхати разом з ним щоб забрати автомобіль з СТО, на що вона погодилась, після чого, разом з ним на автомобілі батька ОСОБА_8 прибули на вказану станцію, розташовану біля Кільцевої дороги. На станції їх зустрів ОСОБА_6, який передав ОСОБА_8 ключі, після чого вона на вказаному автомобілі “Кіа Маджентіс”д.н.з. НОМЕР_1 поїхала додому.

-показаннями свідка ОСОБА_19, яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_6 працює менеджером по продажу автозапчастин на СТО “Трохим Гараж”, що розташоване по АДРЕСА_2. Від свого чоловіка вона дізналась, що їх знайомий ОСОБА_8 ремонтує на СТО автомобіль марки “КІА меджентіс”, д.н.з. НОМЕР_1, чорного кольору, 2007 року,випуску. Через деякий час чоловік розповів, що автомобіль ОСОБА_8 вже відремонтовано, однак виникло непорозуміння з приводу ціни за ремонт автомобіля. Повідомляв, що на СТО приїжджали якісь люди та хотіли забрати автомобіль, але ОСОБА_10, який проводив ремонт автомобіль не віддав. Дана інформація їй відома лише зі слів чоловіка, особисто вона там присутня не була. 15.09.2010 коли її чоловік приїхав додому то розповів, що того ж дня на СТО приїжджав ОСОБА_8 разом зі своєю дружиною. ОСОБА_8 сплатив решту грошей і його дружина забрала автомобіль. Крім того чоловік розповів, що приїжджав ще якийсь чоловік на ім'я ОСОБА_5, який побив пістолетом ОСОБА_10 та вимагав у нього гроші. Для того, щоб чоловік на ім'я ОСОБА_5 не бив ОСОБА_10 її чоловік поручився за ОСОБА_10, що поверне 1500 доларів США. Яке їй стало відомо потім, ОСОБА_6 домовився з ОСОБА_8 про передачу грошей в сумі 1000 доларів США. Зі слів чоловіка телефонував ОСОБА_5 та сказав, що ОСОБА_6 винен ще 500 доларів і 22.09.2010 вона разом з чоловіком поїхала на зустріч з ОСОБА_5, до центрального РАГЗ по проспекту Перемоги в м. Києві, де біля кафе “Мак Доналдз”ОСОБА_6 віддав підсудному ОСОБА_2 500 доларів США.

- протоколом,згідно якого в ході очної ставки між потерпілим ОСОБА_10 та підозрюваним ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_10 наполягав на своїх свідченнях, вказавши, що саме ОСОБА_2 вчинив відносно нього вимагання грошей, при цьому наніс тілесні ушкодження. ОСОБА_2 діяв узгоджено з іншою особою.

Т. 1 а.с.85-89;

- протоколом, згідно якого в ході очної ставки між потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_8, потерпілий та свідок наполягали на своїх свідченнях про те, що ОСОБА_8 не був співучасником злочину вчиненого ОСОБА_2 та невстановленою досудовим слідством особою відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_6.

Т. 1 а.с.112-114;

- протоколом, згідно якого в ході очної ставки між свідком ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_2, згідно якої свідок ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_2 підтвердили раніше дані свідчення, зокрема наполягали на тому, що ОСОБА_8 не був співучасником злочину вчиненого ОСОБА_2 та іншою особою відносно потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_10.

Т. 1 а.с.115-119;

- протоколом огляду та вилучення від 05.10.2010, згідно якого у ОСОБА_2 вилучено предмет чорного кольору схожий з надписом , схожий на пістолет, предмет схожий на патрон, в кількості 1 шт. та кобуру до пістолету.

Т. 1 а.с.28-29;

- висновком експерта № 300 від 15.09.2010 року, згідно якого предмет схожий на пістолет до вогнепальної зброї не відноситься, є газовим пістолетом моделі РР”колібру 9 MM № НОМЕР_2, виготовлений промисловим способом в Німеччині, придатний для стрільби само зводом. Предмет схожий на патрон до боєприпасів до вогнепальної зброї не відноситься, є частиною військового 7.62* 54R мм гвинтівочного патрону зразка 1908 р.

Т. 1 а.с.34-39;

- речовими доказами газовим пістолетом моделі РР”колібру 9 MM № НОМЕР_2, кулею військового 7.62* 54R мм гвинтівочного патрону зразка 1908 р., кобурою до пістолета.

Т. 1 а.с. 41;

- висновком експерта №526/і від 22.11.2010 р. згідно якого у ОСОБА_10 були виявлені синці на повіках обох очей, на спинці носа в середній третині, садно у ділянці правої брови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Т. 1 а.с.56-59;

- матеріалами дізнання.

Т. 1 а.с.8-29;

Аналізуючи вказані докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Покази підсудного ОСОБА_2 в частині самостійного вчинення вказаного злочину суд вважає не повними, підсудний умисно, використовуючи свої права передбачені Конституцією України, кримінальним та кримінально процесуальним законодавством, розуміючи, що за самостійне вчинення вказаного злочину, передбачене більш мяке покарання, дає свідчення про свої злочинні дії без попередньої змови, при відсутності групи осіб.

Ці твердження підсудного спростовуються, прийнятими судом як доказ, показаннями потерпілого ОСОБА_10, який під час досудового слідства та в судовому засіданні давав свідчення послідовні, логічні, які були не змінні з моменту дізнання. Вказаний потерпілий повністю викрив підсудного у вчиненому ним злочину, за попередньою змовою групою осіб. Окрім того потерпілий був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Покази потерпілого ОСОБА_10 також підтверджені в судовому засіданні і потерпілим ОСОБА_6 і не були спростовані іншими свідками (ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_14) , які повідомляючи лише інші відомі їм обставини справи, і вказували, що не бачили яким чином ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_10 та чи приймали в цьому участь інші особи, не чули вони також і предмету розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_10.

З огляду на викладене суд вважає доказаною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна, з погрозою застосування насильства над потерпілим, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує наступні обставини: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як тяжкий; особу винного, який раніше не судимий та не притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений та має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4

Також суд зважує на відношення підсудного до наслідків злочину, а саме що він вибачився в судовому засіданні перед потерпілим та жалкує про вчинене.

Однак суд зважує й на думку потерпілого ОСОБА_10, який хоч і не заявляв позову, однак не вибачив підсудного, вважає, що підсудний заслуговує на реальне покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі.

Судові витрати по справі необхідно покласти на підсудного.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з 23.12.2011 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 05.10.2010 року по 22.12.2011 року включно.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на р/р №31253272210699 код ЗКПО № 25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: УДК в Київській області для НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (з приміткою послуги експерта), гроші в сумі 405 гривні 65 копійок.

Речові докази: газовий пістолет моделі alther РР”колібру 9 MM № НОМЕР_2, кулю військового 7.62* 54R мм гвинтівочного патрону зразка 1908 р., кобуру до пістолета, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУГУМВС України в м. Києві конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: