Рішення № 21152218, 12.01.2012, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 2-195/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року

Свердловській міський суд Луганської області в складі:

судді Колтун В.А.,

при секретарі Буренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловське Луганської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що Відповідно до укладеного договору від 24.06.2008 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 24.06.2008 року отримав кредит у розмірі 12113.42 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.06.2021 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 06.09.2011 року має заборгованість - 20820.07 [Долар США], яка складається з наступного:

- 10489.90 [Долар США] - заборгованість за кредитом;

- 4093.36 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1070.53 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 4144.97 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

а також штрафи відповідно до Договору:

- 31.36 [Долар США] - штраф (фіксована частина).

- 989.94 [Долар США] - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості додається.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна (виключна підсудність)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 24.06.2008 року уклали договір іпотеки № б/н (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 119,10 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі Договору куплі-продажу.

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку (далі - Земельна ділянка), на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

В зв'язку із подачею позову про звернення стягнення на заставлене майно, а саме житловий будинок, загальною площею 119,10 кв.м.. житловою площею 48,60 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та виселення громадян з цієї квартири, та у зв'язку з тим що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є власником заставленого майна, на підставі наведеного та керуючись ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Вимоги ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника (іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення Позивачем виконані в повному обсязі. Відповідні повідомлення та докази, що підтверджують їх направлення подані разом з даним позовом у якості відповідних додатків.

Позивач просить суд постановити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24.06.2008 року, в розмірі 20820.07 [Долар США] , що за курсом 7.97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/345 від 09 вересня 2011 року складає 165971.26 грн. звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 119,10 кв..м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 24.06.2008 р.) ПАТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Свердловськ.

Стягнути з Відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви та виселення у розмірі 1668.21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120.00 грн..

В судове засідання представник позивача надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не зявився, про розгляд справи належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення в матеріалах справи.

Причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», позичальник має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В порядку ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв діалогового обороту або інших вимог, що звичайно трапляються.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення Відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку (далі - Земельна ділянка), на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору від 24.06.2008 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 24.06.2008 року отримав кредит у розмірі 12113.42 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.06.2021 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 06.09.2011 року має заборгованість - 20820.07 [Долар США], яка складається з наступного:

- 10489.90 [Долар США] - заборгованість за кредитом;

- 4093.36 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1070.53 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 4144.97 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

а також штрафи відповідно до Договору:

- 31.36 [Долар США] - штраф (фіксована частина).

- 989.94 [Долар США] - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості додається.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна (виключна підсудність)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 24.06.2008 року уклали договір іпотеки № б/н (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 119,10 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі Договору куплі-продажу.

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку (далі - Земельна ділянка), на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

В зв'язку із подачею позову про звернення стягнення на заставлене майно, а саме житловий будинок, загальною площею 119,10 кв.м.. житловою площею 48,60 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та виселення громадян з цієї квартири, та у зв'язку з тим що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є власником заставленого майна, на підставі наведеного та керуючись ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Щодо вимог про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України, м. Свердловськ, суд вважає за необхідно відмовити за необґрунтованістю, оскільки позивачем не конкретизовано саме кого потрібно виселити, не надано доказів хто саме проживає за вищевказаною адресою.

На підставі ст. ст. 526, 589, 590, 1050 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРИШИВ

Позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24.06.2008 року, в розмірі 20820.07 [Долар США] , що за курсом 7.97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/345 від 09 вересня 2011 року складає 165971.26 грн. звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 119,10 кв..м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в сумі 1668,21 грн., інформаційно-технічне забезпечення при розгляді справи в сумі 120,00 грн.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Свердловським міським судом Луганської області, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: