Рішення № 21151269, 25.11.2011, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 2-1105/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 р. м.Брянка

Брянківській міській суд Луганської області

у складі головуючого судді: Снегірьова В.А.

при секретарі: Дуванській А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Подільська районна у м. Києві рада, про визнання договору дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору позики дійсним та про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми боргу, надалі подав уточнений позов, яким просить визнати договір позики дійсним та визнати за ним право власності на нерухоме майно, посилаючись на наступні обставини:

08 квітня 2009 року між ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір позики. Відповідно до умов даного договору позивач передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 302 345 (триста дві тисячі триста сорок пять) грн. 00 коп., які ОСОБА_2 зобовязався повернути в тій самій сумі, ОСОБА_1 став поручителем вказаного договору. Відповідно до п. 2.2. Договору сторони підписанням даного договору підтверджують факт повного отримання ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 302 345 грн. 00 коп. Пунктом 2.4. Договору передбачено, що Позика за Договором надається на строк до 01.11.2010 року включно. В зазначений термін ОСОБА_2 позику не повернув таким чином не виконавши свої зобовязання за договором від 08.04.2009р. в частині повернення суми позики. Також, учасники договору домовилися, що в разі настання відкладальної обставини обовязок позичальника за договором з повернення грошової суми позики змінюється на обовязок передати у власність позикодавця (позивача) належні ОСОБА_2 на праві власності обєкти нерухомого майна: нежитловий будинок (літера “О”), загальною площею 139,4 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1; нежитловий будинок (літера “И”), загальною площею 34,4 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2; нежитловий будинок (літера “І”), загальною площею 22,7 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2; нежитловий будинок (літера “Б”), загальною площею 43,3 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3; нежитловий будинок (літера “В”), загальною площею 22,6 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3; нежитловий будинок (літера “А”), загальною площею 34,4 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_4 та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 567 грн.00 коп.

Позивач ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ” представника до судового засідання не направив, надав заяву про підтримку позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не зявився, надав заяву про незгоду з заявленими вимогами, оскільки вони безпідставні та розгляд справи за його відсутності за наявними у ній матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не зявився, надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, проти визнання права власності на належні йому обєкти нерухомості за ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ” не заперечує.

Третя особа у судове засідання не зявилась, причини неявки суду не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, заперечень на позов не надала.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ»підлягають задоволенню частково виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 392 ЦК одним з шляхів захисту права власності є можливість визнання права власності в судовому порядку за рішенням суду, якщо таке право оспорюється або не визнається. Статтею 16 ЦК прямо передбачено, що способом захисту цивільних прав є визнання права.

Згідно до вимог ст.ст.15, 20 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання чи оспорювання та право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судом встановлено, що 08.04.2009р. між Позивачем (Позикодавець за умовами Договору) та Відповідачем ОСОБА_2 (Позичальник за умовами Договору) було укладено договір позики. Відповідно до умов даного договору Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти в сумі 302 345 (триста дві тисячі триста сорок пять) грн. 00 коп., а Позичальник зобовязується повернути Позикодавцеві грошові кошти в тій самій сумі.

Відповідно до п. 2.2. Договору Позикодавець та Позичальник підписанням даного договору підтверджують факт повного отримання Позичальником грошових коштів у сумі 302 345 (триста дві тисячі триста сорок пять) грн. 00 коп. Таким чином Позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання (а.с.3-4).

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що Позика за Договором надається на строк до 01.11.2010 року включно. В зазначений термін Відповідач ОСОБА_2 позику не повернув таким чином не виконавши свої зобовязання за договором від 08.04.2009р. в частині повернення суми позики.

Частиою 1 ст. 212 ЦК України встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальну обставина).

Згідно до договору позики від 08.04.2009р. позивач та відповідачі дійшли до згоди обумовити, що невиконання (неповне, неналежне, несвоєчасне виконання) відповідачем ОСОБА_2 зобовязань за цим договором буде становити обставину щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Також, позивач та відповідач домовилися, що в разі настання відкладальної обставини обовязок позичальника за договором з повернення грошової суми позики змінюється на обовязок передати у власність позикодавця (позивача) належні ОСОБА_2 на праві приватної власності обєкти нерухомого майна:

- нежитловий будинок (літера “О”), загальною площею 139,4 (сто тридцять девять цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (сорок чотири);

- нежитловий будинок (літера “И”), загальною площею 34,4 (тридцять чотири цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (сорок пять дріб двадцять чотири);

- нежитловий будинок (літера “І”), загальною площею 22,7 (двадцять дві цілих сім десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (сорок пять дріб двадцять чотири);

- нежитловий будинок (літера “Б”), загальною площею 43,3 (сорок три цілих три десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- нежитловий будинок (літера “В”), загальною площею 22,6 (двадцять дві цілих шість десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- нежитловий будинок (літера “А”), загальною площею 34,4 (тридцять чотири цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_4.

Відповідно до п. 4.5. договору від 08.04.2009р. обовязок передати у власність позивача належний відповідачу на праві приватної власності обєкт нерухомого майна, вказаний в п. 4.4. Договору, в разі настання відкладальної обставини, має бути виконано відповідачем шляхом укладення у строк не пізніше 01 грудня 2010 р. договору дарування, за яким відповідач ОСОБА_2 передасть безоплатно у власність позивача зазначений обєкт нерухомого майна, і вчинить усі юридичні та фактичні дії, необхідні для забезпечення нотаріального посвідчення цього договору. Відповідач ОСОБА_2 також зобовязався повідомити позивача про дату, час, місце укладення договору дарування та місцезнаходження нотаріальної контори, в якій договір буде посвідчено.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умов договору та чинного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, якою встановлено презумпцію правомірності правочинну, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність вищевказаного договору від 08.04.2009р. прямо не встановлена законом, рішення суду про визнання його недійсними не приймалося, за таких підстав, ця угода є дійсною та обовязковою для виконання її сторонами.

Тому суд вважає вимоги щодо визнання права власності на

- нежитловий будинок (літера “О”), загальною площею 139,4 (сто тридцять девять цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (сорок чотири);

- нежитловий будинок (літера “И”), загальною площею 34,4 (тридцять чотири цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (сорок пять дріб двадцять чотири);

- нежитловий будинок (літера “І”), загальною площею 22,7 (двадцять дві цілих сім десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (сорок пять дріб двадцять чотири);

- нежитловий будинок (літера “Б”), загальною площею 43,3 (сорок три цілих три десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- нежитловий будинок (літера “В”), загальною площею 22,6 (двадцять дві цілих шість десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- нежитловий будинок (літера “А”), загальною площею 34,4 (тридцять чотири цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_4.

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також Позивач за своїм власним переконанням вважає, що на цей час вартість нерухомого майна яке повинно бути передано Відповідачем ОСОБА_2 є декілька нижчою ніж сума заборгованості відповідачів і різниця приблизно складає 567 (пятсот шістдесят сім) грн.00 коп.

У звязку з цим Позивач зазначає, що задоволення грошових вимог лише шляхом отримання у власність зазначеного майна не може в повному обсязі задовольнити його грошові вимоги та посилаючись на умови договору, згідно з яким відповідачі несуть солідарну відповідальність просить суд додатково стягнути з Відповідача ОСОБА_1 567 грн.00 коп.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає зазначені вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суду на час розгляду цієї справи не надано належних доказів того, що вартість нерухомого майна є нижчою ніж сума заборгованості відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 16, 203, 212, 319, 347, 392, 589, 599, 627 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 14, 61, 62, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКРЕЙНІАН ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ” (ЄДРПОУ 35134150) задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “ ЮКРЕЙНІАН ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ” (ЄДРПОУ 35134150) право власності на

- нежитловий будинок (літера “О”), загальною площею 139,4 (сто тридцять девять цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (сорок чотири);

- нежитловий будинок (літера “И”), загальною площею 34,4 (тридцять чотири цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (сорок пять дріб двадцять чотири);

- нежитловий будинок (літера “І”), загальною площею 22,7 (двадцять дві цілих сім десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (сорок пять дріб двадцять чотири);

- нежитловий будинок (літера “Б”), загальною площею 43,3 (сорок три цілих три десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- нежитловий будинок (літера “В”), загальною площею 22,6 (двадцять дві цілих шість десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- нежитловий будинок (літера “А”), загальною площею 34,4 (тридцять чотири цілих чотири десятих) кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_4;

В інший частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: