Рішення № 21150967, 30.01.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5715/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в розмірі 1500 грн. щомісячно в її користь на утримання неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття, мотивуючи тим, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.05.1996 року по 03.10.2007 року. В органах РАЦС 20.11.2008 року зареєстровано розірвання їхнього шлюбу. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач після розірвання шлюбу спочатку надавав кошти на утримання сина, а з січня місяця самоусунувся від його утримання. Він працює по контракту за кордоном (в Португалії). Належних доказів щодо місця праці та його заробітку вона немає. Тому розмір аліментів визначила в твердій грошовій сумі з урахуванням витрат, необхідних для належного утримання та виховання сина, зокрема їх син навчається в природничо-математичному ліцеї, відвідує платні гуртки, курси англійської мови. Також сина необхідно одягати, харчувати, купляти шкільні приналежності та при потребі лікувати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, не зявився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмову заяву, в якій повідомив причину неявки, просив слухання справи провести в його відсутності, при вирішенні позову врахувати доводи, наведені ним в заяві та докази, долучені до заяви, зокрема, що позивачкою завищено розмір витрат на навчання сина, що підтверджується додатком до угоди про надання платних освітніх послуг. Згідно якого обовязкова плата в природничо-математичному ліцеї становить 80 грн. на господарські витрати та 36 грн. один обовязковий гурток, що разом складає 116 грн. за 1 семестр, а не за 1 місяць. Інших освітніх платних послуг згідно заяви ОСОБА_1 від 20.09.2011 року їх син не отримує. Потреби в навчанні на курсах англійської мови в сина немає, так як з другого класу він відвідував Перші Київські курси з вивчення англійської мови, які закінчив на відмінно. Також просив урахувати, що він працює на сезонній роботі по обслуговуванню відпочинку туристів на морському узбережжі. Останнім часом роботу підшукати важко, а тому в поточному році висилав кошти для сина, але менше, ніж в попередні роки. Передав 600 євро для купівлі компютера. Крім того він щомісячно тратить багато грошей за оренду житла, оплату водопостачання, електроенергію, газ, харчування, одяг, транспорт, про що надав копії грошових переказів та платіжних документів. Окрім цього він утримує нову сімю: дружину та її 15-ти річного сина. З урахуванням викладеного не погодився з розміром аліментів, про стягнення яких просить позивачка.

З урахуванням наведеного та положень ст. 169 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу стягнення аліментів в користь одного з батьків, з ким проживає неповнолітня дитина.

Сторонами не оспорювалось, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.05.1996 року по 03.10.2007 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народився син ОСОБА_4, якого згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 03.10.2007 року залишено проживати з матірю. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Відділом РАГС Івано-Франківського міськвиконкому 05.06.1997 року (а.с. 6), ОСОБА_1 є матірю ОСОБА_4, а ОСОБА_2 є його батьком.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України “Про охорону дитинства” батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідач ОСОБА_2 неналежно виконує свій обовязок, передбачений ст.180 Сімейного кодексу України та вказаного Закону, щодо утримання батьками своєї неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття. За 2011 рік він передав позивачці ОСОБА_1 550 євро і на придбання сину ноутбука передав своєму товаришу 600 євро. Вказані обставини підтверджені платіжними документами про грошові перекази (а.с. 50-55).

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За приписами ч.2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і розяснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень та доводів відповідача про те, що його робота носить сезонний характер, суд дійшов висновку, що аліменти, підлягаючі стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання їхнього сина слід визначити в твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів, підлягаючих стягненню з відповідача, суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідачем не надано суду доказів про його доходи та матеріальне становище. Платіжні документи про оплату квартири та комунальних послуг не є доказом скрутного матеріального становища. Він є здоровим, працездатним, інших утриманців немає, так як не надав суду доказів, які б спростовували викладене, а тому спроможний платити аліменти на утримання сина. Щодо стану здоровя дитини сторін, то, як ствердила позивачка, хронічних хвороб у їхнього сина немає, проте він періодично хворіє простудною хворобою, про що надано суду докази (а.с.61-64). Сама ж позивачка є працевлаштованою, однак її місячний дохід становить 480 грн. (а.с.32). Вказаний розмір заробітку є нижчим за законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати. Згідно довідок Івано-Франківського природничо-математичного ліцею (а.с.33, 34) ОСОБА_4 навчається в ліцеї і за надання йому додаткових платних освітніх послуг в 2010/2011 навчальному році ОСОБА_1 було здійснено оплату в розмірі 1200 грн. Доводи позивачки про те, що вона несе витрати по придбанню навчальної та іншої літератури для сина, по оплаті послуг Інтернету підтверджені платіжними документами (а.с.13-24).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За приписами ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно відмітки на позовній заяві (а.с.1) ОСОБА_1 звернулась в суд з таким позовом 04.05.2011 року. За період перебування справи в провадженні суду відповідачем через “WESTERN UNION” проведено позивачці грошові перекази на суму350 євро, що в гривневому еквіваленті становить 3742 грн. 80 коп. Зазначені кошти суд враховує як сплату аліментів за два місяці, а тому стягнення аліментів слід розпочати з 04.07.2011 року.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181 ч.3, 182, 184 ч.1, 191 ч.1 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України “Про охорону дитинства”, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, зареєстрованого на проживання за адресою: АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, жительки АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн., що еквівалентно на день розгляду справи судом 140,25 євро, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 04.07.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, зареєстрованого на проживання за адресою: АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ 20568100, банк отримувача ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 188 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.