Рішення № 21139765, 04.01.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 2-2287/11

Провадження № 2/552/330/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2012 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуюча суддяНеженцева О.В.

при секретарі Кондратьєвій І.О.

за участю:позивачкиОСОБА_1

її представника- адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

14 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що відповідач не бере участі у матеріальному утриманні доньки, чим порушує її права на достатній рівень життя.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала та уточнила позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що з 24 квітня 2010 року перебуває з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання вони мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Вона не може самостійно забезпечити дитині належний рівень життя, відповідач з січня 2011 року припинив з нею шлюбні відносини. За весь час після народження дитини він у грудні 2010 року, березні та квітні 2011 року надіслів їй поштовими переказами загальну суму 9500 грн., та купів незначну кількість засобів гігієни за доглядом над малолітньою дитиною, а з травня 2011 року зовсім не надає матеріальної чи іншої допомоги на утримання доньки, не виявляє до дитини батьківської турботи та піклування. Домовленості з ним про спосіб виконання його батьківського обов'язку по забезпеченню дитини не досягнуто, він ухиляться від надання їй матеріальної допомоги і це в той час, коли вона не працює, єдиний щомісячний дохід її складає розмір допомоги у сумі 130 грн., тому вона з донькою фактично перебувають на утриманні її батьків- пенсіонерів.Відповідач на протязі кількох років працює моряком на іноземні компанії на судах закордонного плавання, має достатній стабільний розмір оплати своєї праці, тому має матеріальну можливість матеріально утримувати їх доньку.

Посилаючись на наведені обставини та положення статей 180-183, 191 Сімейного кодексу України, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на дитину у відсотковій формі у розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу) та присудити аліменти за минулий час- з 01 травня 2011 року, коли відповідач зовсім перестав надавати їй матеріальну допомогу і незважаючи на прийняті нею заходи щодо одержання матеріальної допомоги, він ухилявся від виконання свого батьківського обов*язку по матеріальному утриманню доньки.

Відповідач ОСОБА_3, який був належним чином сповіщений про надходження позову на розгляд до суду та про час та місце його судового розгляду, у судове засідання не прибув. Його представник по довіреності- адвокат ОСОБА_4 надала письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Згідно письмових пояснень представника відповідача позовні вимоги про виплату аліментів на утримання малолітньої дитини визнані ними частково. Представник визнає необхідність виплати аліментів, але у твердій грошовій сумі- щомісячно по 500 грн., посилаючись при цьому на те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, періодично працює моряком на суднах іноземних компаній, тому має нерегулярний і мінливий заробіток, який дозволяє йому щомісячно виплачувати лише по 500 грн. На даний час він також перебуває у рейсі на протязі кількох місяців, тому особисто не зміг прибути для участі у судовому засіданні. Вважає, що вимоги відносно стягнення аліментів за минулий час не підлягають задоволенню з причини того, що ОСОБА_3 після народження дитини на користь позивачки була надана достатня матеріальна допомога шляхом грошових переказів на загальну суму 9500 грн. та придбання необхідних речей дитині на сумму 1431, 93 грн. Стверджує, що позивачці та малолітній дитини ним було за час спільного проживання і на протязі 2011 року надано достатніх матеріальних коштів і він виконує передбачений Сімейним законодавством України обов*язок по утриманню дитини.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 24 квітня 2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. На даний час на розгляді у суді перебуває позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Від спільного проживання вони мають доньку- ОСОБА_6, -ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір*ю та її батьками.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Обов'язок батьків по втримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в частині 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 Сімейного кодексу України).

За правилами статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров*я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров*я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина ; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, передбачено положеннями частини 1 статті 184 Сімейного кодексу України, і може мати місце, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З наданих документів убачається, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, працездатний, інвалідом не визнаний, інших утриманців не має, аліменти нікому не сплачує.

Згідно довідки приватного підприємства «БАРК»( місто Маріуполь) він з 11 березня 2007 року працевлаштовується при посередництві цього підприємства, на роботу третім помічником капітана, вторим помічником капітана на суднах, які належать іноземним компаніям для роботи на суднах закордонного плавання. Непрацевлаштування його за цей період з 11 березня 2007 року має лише невеликий термін - два місяця між 4-5 місячними рейсами ( а.с. 6)

Зазначені обставини фактично визнані і підтверджені наданими суду письмовими поясненнями представника відповідача, згідно яких визнається факт отримання ОСОБА_3 заробітної плати за межами України під час його працевлаштування на суднах закордонного плавання.( а.с.29,60,83).

Відповідно до положень частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Посилання представника відповідача у вищенаведених письмових поясненнях на те, що ОСОБА_3 має нерегулярний дохід, що виключає можливість сплати ним аліментів у частці від заробітку, не було доведено суду належними доказами, в той час, як надані позивачкою докази свідчать про протилежне - наявність у нього регулярного заробітку і фактично його постійне працевлаштування, що не виключає відсутність відповідних записів про це у його трудовій книжці.

Із матеріалів справи убачається, що за час після народження дитини ( після ІНФОРМАЦІЯ_1) відповідачем ОСОБА_3 на користь позивачки була надана наступна матеріальна допомога у вигляді грошових переказів на загальну суму 9500 грн. ( 03 грудня 2010 року - 500 грн. ( отримано 21 грудня 2010 року), 17 грудня 2010 року- 1000 грн. ( отримано 20 грудня 2010 року), 03 березня 2011 року- 4000 грн. ( отримано 05 березня 2011 року), 02 квітня 2011 року 4000 грн. ( отримано 02 квітня 2011 року), про що свідчать копії квітанцій надані суду сторонами по справі ( а.с. 7, 33).

Крім того, представником відповідача суду надані квітанції про придбання на суму 1431 грн. 93 коп. у торгових підприємствах та аптеках у листопаді- грудні 2010 року та січня 2011 року засобів гігієни для малечі ( пампенсів, підгузників, серветок та сухої молочної смесі) ( а.с. 32).

Відповідно до статті 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складав : з 01 липня- 771 грн., з 01 жовтня 787 грн., а з 01 грудня 799 гривень. Згідно положень статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складав: з 01січня 816 гривень, з 01 квітня- 832 гривні, з 01 жовтня 853 грн.

Таким чином, відповідачем було підтверджено надання ним матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини за період після її народження і по 02 квітня 2011 року ( на протязі 9 місяців) на загальну суму 10931 грн. 93 коп ( середній щомісячний розмір такої допомоги складає 1214 грн. 65 коп., що тільки забезпечує законодавчо встановлений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку). Зазначені обставини були враховані позивачкою при уточненні позовних вимог, тому вона просила стягнути на її користь аліменти за минулий час, починаючи з 01 травня 2011 року, коли допомоги перестала зовсім надаватися.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що відповідач ОСОБА_3 з травня 2011 року не виконує у відношенні до своєї малолітньої доньки передбачений сімейним законодавством обов*язок по її утриманню, чим порушує право дитини на достатній рівень життя.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_3 від обовязку утримання малолітньої дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідача і визначає аліменти на утримання дитини у відсотковому співвідношенні у розмірі однієї четвертої частини від заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_3

Посилання представника відповідача у письмових запереченнях на позов на те, що при визначенні розміру аліментів необхідно врахувати те, що відповідач бажає надавати щомісячно по 300 грн. на утримання непрацездатної дружини, не можуть бути прийняті судом до уваги, бо за станом на час вирішення судом цього спору такої допомоги ним добровільно не надається, а заявлений ОСОБА_1 позов до відповідача про стягнення аліментів у примусовому порядку, судом ще не розглянуто.

Звернення ж позивачки з цим позовом до суду мало місце 14 жовтня 2011 року.

Відповідно до положень статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред*явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, шо він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв*язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.

Доводи позивачки у судовому засіданні про те, що з весни 2011 року її батьки неодноразово у розмовах зверталися до відповідача і ставили перед ним питання про необхідність надання матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки, але останній угнорував їх і після 02 квітня 2011 року зовсім не надавав ніякої допомоги на утримання доньки, підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, батько позивачки.

Оцінивши надані по справі докази, суд вважає доведеним факт, що позивачка ОСОБА_1 вживала заходи щодо добровільної сплати відповідачем аліментів шляхом звернення до нього особисто та її батьками до ОСОБА_3 з цього питання, та останній обіцяв платити аліменти і у неї не було можливості на той час про застосування інших шляхів одержання аліментів, бо відповідач приховував назву фірм, які здіснювали його працевлаштування на судна закордонного плавання та укладання ним відповідних контрактів на здійснення таких робіт.

Відповідач та його представник ніяких конкретних доказів на простування таких доводів позивачки не навели та доказів суду не надали.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 аліментів за минулий час з 01 травня 2011 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року № 3674-VI та положень статті 88 ЦПК України, позивачка звільнена від сплати судового збору при звернені з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107, 30 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Макіївки Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за АДРЕСА_2, працюючого моряком на іноземні компанії на судах закордонного плавання, аліменти у розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, щомісяця починаючи з 01 травня 2011 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп., що підлягає сплаті на поточний рахунок 31216206700068, одержувач платежу державний бюджет Центрально-Міського району м. Макіївки, код бюджетної класифікації 22030001, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686736, Банк - ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: