Рішення № 21134695, 27.01.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-6165/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Шевчук І.Ю.,

з участю представника позивача Рокетської С.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №IFU0АК00020214 від 31.05.2006 року в сумі 4872,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 38833 грн. 82 коп., посилаючись на те, що 31.05.2006 року відповідач ОСОБА_3 отримала в позивача кредит для придбання автомобіля в розмірі 7211 доларів США з терміном погашення до 25.05.2011 року зі сплатою 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та зобовязалася виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 20.05.2011 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 4872,50 доларів США, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 3527,19 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 1157,97 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 107,40 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 79,94 доларів США. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, є правом банку згідно договору застави транспортного засобу звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову визнав та пояснив суду, що відповідачкою частково сплачено суму коштів зазначену в кредитному договорі, однак у звязку з тяжким матеріальним становищем та коливанням курсу валюти, у якій отримала кредит, прострочена сплата коштів. Не заперечую проти звернення стягнення на предмет застави.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

31 травня 2006 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №IFU0АК00020214 (а.с. 12-13), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 7211,00 доларів США та зобов'язалася погасити кредит до 25.05.2011 року. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,56% на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушувала строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №IFU0АК00020214 від 31.05.2006 року (а.с. 5 -7).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 20.05.2011 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №IFU0АК00020214 від 31.05.2006 року (а.с. 5 зв.), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 4872,50 доларів США, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 3527,19 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 1157,97 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 107,40 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 79,94 доларів США.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 30.01.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір застави автотранспорту (а.с. 14-15), відповідно до п. 6 якого відповідач передав у заставу ЗАТ КБ “ПриватБанк” транспортний засіб марки ВАЗ 210990-20, 2006 року випуску, тип ТЗ легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 30.05.2006 року належить ОСОБА_3

Згідно п. 9 договору застави транспортного засобу заставна вартість предмету застави складає 37950 грн. 00 коп. Відповідно до п.п. 15, 15.1 вказаного договору у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №IFU0АК00020214 від 31.05.2006 року, укладеним між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_3, в сумі 38833 грн. 82 коп. на предмет застави згідно договору застави автотранспорту від 31.05.2006 року - транспортний засіб марки ВАЗ 210990-20, 2006 року випуску, тип ТЗ легковий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 30.05.2006 року належить ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 388 грн. 34 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Максимчин Ю.Д.