Рішення № 21131159, 11.01.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-5492/11

2/401/1327/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.01.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Щербини-Почтовик І.В., при секретарі Штонді О.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс»про визнання недійсними Договору кредиту, третейського застереження, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс»про визнання недійсними Договору кредиту, третейського застереження. В обґрунтування позову зазначила, що 24 березня 2008 року між позивачем та ТОВ «Спожив-Сервіс»на бланку № 020839 був укладений кредитний договір № ФФФ58310723, відповідно до якого ОСОБА_1 був наданий грошовий кредит на споживчі цілі у сумі 5000,00 гривень, строк кредитування до 29 березня 2009 року. У відповідності до положень п.1 Кредитного Договору кредит надавався позичальнику на споживчі цілі, позивачем за надання Кредиту на користь відповідача були сплачені комісії в сумі 150,00 гривень, та страховий платіж в сумі 350 гривень, зазначені правовідносини підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки готівкові кошти у сумі 5000 гривень надавалися на споживчі цілі.

Позивач посилається на те, що відповідно до п.1.3.3 Договору, позивачем було сплачено страховий платіж у сумі 350 гривень, що відповідно до розширеного трактування положень ст.6 Закону України «Про страхування», є страхуванням кредиту (у тому числі страхування відповідальності Позичальника за непогашення кредиту). Сумнівається, що дійсності розміру страхового платежу при сумі кредиту в розмірі 5000,00 гривень, крім того, не зазначено страхувальника, що певною мірою свідчить про те, зазначений страховий платіж є одним з видів «прихованої комісії»та був відповідачем. Позивач вказує на те, що Кредитодавцем було проігноровано положення п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»в частині письмово повідомлення «вартості»Кредиту, не було надано письмовий графік погашення кредиту.

Згідно умов договору кредиту п.7.1 мав третейське застереження у відповідності до якого будь-який спір, що виникає за даним договором, у тому числі щодо його укладення, розірвання, не виконанням або недійсністю, вважає що підлягає розгляду в Третейському суді Асоціації захисту прав приватних інвестицій м. Харкова. Зазначений договір як і третейське застереження є недійсним виходячи з того, що відповідності до приписів ст.1054 ЦК України, право надання кредиту передбачено банку або іншій фінансовій установі. Як вбачається з тексту договору кредиту № ФФФ58310723 відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВ СЕРВІС», який згідно вказаній організаційно-правовій формі не належить до банку або фінансової установи, які створюються у формі акціонерних товариств, повних товариств або кредитних спілок, згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про кредитні спілки».

Кошти,які були отримані позивачем від відповідача були йому повернуті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача.

Станом на 11.04.2011 року було сплачено у сумі 9225,00 гривень, заборгованості перед відповідачем не існує, зайво сплачено 4225,00 гривень, які підлягають поверненню Позивачу у встановленому порядку. Не зважаючи на повну сплату суми кредиту Позивачем, відповідач вчиняє дії, які порушують встановлений порядок та діюче законодавство України звертаючись до Позивача шляхом залучення інших осіб до яких Позивач не має жодного відношення.

Приблизно у лютому місяці 2011 році позивачем було отримано «Лист від ТОВ «Кредит Колекшн Груп», де мається вимога про сплату 10724,01 гривень з посиланням на оскаржуваний договір № ФФФ61415125 від 05.04.2008 року перед ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС», окрім того невідомі особи постійно телефонують з погрозами та вимагають сплати заборгованість.

Позивач посилається, що порушено припис ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»в частині звернення без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які повязані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача.

Третейське застереження є також недійсним, оскільки на твердження Позивача суперечить як приписам ст.12 Закону України «Про третейські суди», так і загальному змісту зазначеного закону, а також іншим законодавчим актам України ( у сукупності), які передбачають захист прав споживача, рівність прав субєктів цивільних правовідносин. Згідно з умов п.7.1 договору, місцезнаходження зазначеного третейського суду позбавляє можливості як Позивача так і Відповідача звернутися до зазначеного суду у будь-якому порядку, оскільки порядок також не визначений у оскаржуваному договорі. Відсутність у тексті договору позначення місцезнаходження третейського суду фактично порушує позивача конституційне право, яке передбачене ст.55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на захист у суді.

Тому, просить визнати недійсним договір кредиту № ФФФ58310723 від 24.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВ СЕРВІС», визнати недійсним третейське застереження викладеного у п.7.1 договору кредиту № ФФФ58310723 від 24.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС», стягнути з ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС»на користь позивача переплачені по кредитному договору № ФФФ58310723 від 24.03.2008 року грошові кошти у сумі 4225,00 гривень.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідча.

Відповідач ТОВ «Спожив Сервіс»до судового засідання не зявився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З урахуванням зазначених положень закону та думки представника позивача, який у поданій суду заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає, що справу необхідно розглядати за відсутності відповідача у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 березня 2008 року між позивачем та ТОВ «Спожив-Сервіс»на бланку № 020839 був укладений кредитний договір № ФФФ58310723, відповідно до якого ОСОБА_1 був наданий грошовий кредит на споживчі цілі у сумі 5000,00 гривень, строк кредитування до 29 березня 2009 року. У відповідності до положень п.1 Кредитного Договору кредит надавався позичальнику на споживчі цілі, позивачем за надання Кредиту на користь відповідача були сплачені комісії в сумі 150,00 гривень, та страховий платіж в сумі 350 гривень, зазначені правовідносини підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки готівкові кошти у сумі 5000 гривень надавалися на споживчі цілі.

Відповідно до п.1.3.3 Договору, позивачем було сплачено страховий платіж у сумі 350 гривень, що відповідно до розширеного трактування положень ст.6 Закону України «Про страхування», є страхуванням кредиту (у тому числі страхування відповідальності Позичальника за непогашення кредиту). Сумнівається, що дійсності розміру страхового платежу при сумі кредиту в розмірі 5000,00 гривень, крім того, не зазначено страхувальника, що певною мірою свідчить про те, зазначений страховий платіж є одним з видів «прихованої комісії»та був відповідачем. Позивач вказує на те, що Кредитодавцем було проігноровано положення п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»в частині письмово повідомлення «вартості»Кредиту, не було надано письмовий графік погашення кредиту.

Згідно умов договору кредиту п.7.1 мав третейське застереження у відповідності до якого будь-який спір, що виникає за даним договором, у тому числі щодо його укладення, розірвання, не виконанням або недійсністю, вважає що підлягає розгляду в Третейському суді Асоціації захисту прав приватних інвестицій м. Харкова. Зазначений договір як і третейське застереження є недійсним виходячи з того, що відповідності до приписів ст.1054 ЦК України, право надання кредиту передбачено банку або іншій фінансовій установі.

Відповідачем не надано жодних доказів стосовно віднесення ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС»до кредитних спілок, банківських установ або до такої установи виключним видом діяльності є надання фінансових послуг, тому суд не знаходить правових підстав для укладання спірного договору між позивачем та відповідачем.

Таким чином, зазначений договір укладений з порушенням приписів встановлених ст.1054 ЦК України, а також ч.1 ст.203 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Кошти,які були отримані позивачем від відповідача були йому повернуті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача.

Станом на 11.04.2011 року було сплачено у сумі 9225,00 гривень, заборгованості перед відповідачем не існує, зайво сплачено 4225,00 гривень, які підлягають поверненню Позивачу у встановленому порядку. Не зважаючи на повну сплату суми кредиту Позивачем, відповідач вчиняє дії, які порушують встановлений порядок та діюче законодавство України звертаючись до Позивача шляхом залучення інших осіб до яких Позивач не має жодного відношення.

Приблизно у лютому місяці 2011 році позивачем було отримано «Лист від ТОВ «Кредит Колекшн Груп», де мається вимога про сплату 10724,01 гривень з посиланням на оскаржуваний договір № ФФФ61415125 від 05.04.2008 року перед ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС», окрім того невідомі особи постійно телефонують з погрозами та вимагають сплати заборгованість.

Позивач посилається, що порушено припис ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»в частині звернення без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які повязані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача.

Зазначене зумовлює як недійсність оскаржуваного договору як такого, що суперечить приписам діючого законодавства України так і свідчить про порушення прав споживача, які підлягають захисту у встановленому порядку.

Третейське застереження є також недійсним, оскільки суперечить як приписам ст.12 Закону України «Про третейські суди», так і загальному змісту зазначеного закону, а також іншим законодавчим актам України ( у сукупності), які передбачають захист прав споживача, рівність прав субєктів цивільних правовідносин.

Так, невизначеність у п.7.1 договору, місцезнаходження зазначеного третейського суду позбавляє можливості як Позивача так і Відповідача звернутися до зазначеного суду у будь-якому порядку, то того ж зазначений порядок також не визначений у оскаржуваному договорі. Відсутність у тексті договору позначення місцезнаходження третейського суду фактично порушує конституційне право Позивача, яке передбачене ст.55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на захист у суді, оскільки внаслідок наведеного застереження у тексті договору реалізація зазначеного права неможлива окрім як шляхом звернення до місцевого суду згідно приписів ст.55 Конституції України, а також у відповідності до положень ст.ст.1,3,4,8,11,15 ЦПК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З урахуванням наведеного, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження власної правової позиції по справі та будь-яких інших доказів на спростування тверджень Позивача у тому числі, щодо умов та підстав укладання спірного договору, можливості звернення Позивача до третейського суду, місцезнаходження якого у тексті договору, що оскаржується, не назначено, обґрунтованість сплати Позивачем грошових коштів у сумі 4225,00 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України, та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 214.60 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 212-215,222,224-226, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс»про визнання недійсними Договору кредиту, третейського застереження задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір кредиту № ФФФ58310723 від 24.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВ СЕРВІС».

Визнати недійсним третейське застереження викладеного у п.7.1 договору кредиту № ФФФ58310723 від 24.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС».

Стягнути з ТОВ «СПОЖИВ СЕРВІС»(код ЄДПРОУ 33939717, п/р 2650201302262 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228) на користь ОСОБА_1 переплачені по кредитному договору № ФФФ58310723 від 24.03.2008 року грошові кошти у сумі 4225,00 гривень (чотири тисячі двісті двадцять пять гривень 00 копійок).

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс»на користь держави судовий збір в сумі 214.60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку

Суддя