Рішення № 21131039, 12.01.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-1434/11

2/401/439/12

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

за участі представника позивача Гайворонського О.Г,

за участі представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на майно, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №DNL0АК03336007 від 14.07.2006 р. ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 89055,50 дол. США на термін до 11.07.2013 р., та взяв на себе зобовязання сплачувати відсотки за кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Разом з тим, укладаючи договір, сторони за ним погодили, що за умови порушення зобовязань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, позивач виконав зобовязання за кредитним договором, та видав кредит у розмірі 89055,50 дол. США, утім, в порушення умов договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобовязання виконав частково, та відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повергнення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту (у звязку із зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором розмір заборгованості станом на 13.05.2009 р. складає 52102,96 дол. США, яка складається з наступного: 50682,76 дол. США заборгованість за кредитом, 1236,48 дол. США заборгованість за процентами за користування кредитом, 160,75 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 22,97 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору, тому, оскільки в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором був укладений між банком та відповідачем договір застави рухомого майна №DNL0АК03336007 від 14.07.2006 р., за яким відповідач надав в заставу автомобіль LEXUS модель GS 300, рік випуску 2006, тип ТЗ легковий седан В, № кузова /шасі НОМЕР_3, р/н НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу, та відповідно до угоди та ст. 20 Закону України «Про заставу»банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, тому позивач й заявив у позові вимогу про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором від 14.07.2006 р. в розмірі 52102,96 дол. США шляхом продажу вказаного автомобіля банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. За розгляду справи позивач змінив предмет позову (оскільки за розгляду справи зясувалося, що транспортний засіб був реалізований) та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 12.10.2011 р. складає 32536,34 дол. США, з яких 23247,47 дол. США заборгованість за кредитом, 4687,15 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом, 3536,50 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 1065,22 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

У судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі довіреності, посилався на обставини, зазначені у позовній заяві, підтримав вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, та просив задовольнити поданий позов повністю.

Представник відповідача позов не визнала, наголошувала на тому, що не погоджується із розміром заборгованості, вважаючи його занадто завищеним, та пояснила, що відповідач вела усні розмови із банком та її запевнили, що за умови продажу автомобіля заборгованість за кредитом буде погашена повністю, та лише після отримання позовної заяви відповідач дізналася про розмір заборгованості за кредитним договором.

Заслухав пояснення представників та дослідивши докази в межах заявлених позивачем вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного кредитного договору №DNL0АК03336007 від 14.07.2006 р. ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 89055,50 дол. США на термін до 11.07.2013 р., взяв на себе зобовязання сплачувати відсотки за кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили наступний порядок погашення заборгованості: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Разом з тим, укладаючи договір, сторони за ним погодили, що за умови порушення зобовязань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Як встановлено судом, позивач виконав зобовязання за кредитним договором, надав кредит у розмірі 89055,50 дол. США відповідачеві, утім, в порушення умов договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобовязання виконував частково, а згодом й припинив здійснювати оплату, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 12.10.2011 р. складає 32536,34 дол. США, з яких 23247,47 дол. США заборгованість за кредитом, 4687,15 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом, 3536,50 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 1065,22 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України). Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, для суду вбачаються підстави для задоволення позову.

Укладаючи кредитний договір, сторони за ним погодили право банку зажадати від позичальника дострокового повернення (п. 2.3) кредиту, сплати винагороди, комісій й відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за цим договором у повному обсязі.

З приводу валюти виконання грошового зобовязання та розміру суми, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, варто зазначити про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК).

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Разом з тим, частково задовольняючи позов, суд виходить з курсу долара США до національної валюти України, який станом на 12.02.2012 р. становить 100 дол. США 798,98 грн., через що розмір заборгованості за кредитним договором №DNL0АК03336007 від 14.07.2006 р. станом на 12.02.2012 р. становить 259958 грн. 85 коп., з яких: 185742,64 грн. (еквівалент 23247,47 дол. США) - заборгованість за кредитом, 37449,39 грн. (еквівалент 4687,15 дол. США) заборгованість по процентам за користування кредитом, 28255,92 грн. (еквівалент 3536,50 дол. США) заборгованість по комісії за користування кредитом, 8510,89 грн. (еквівалент 1065,22 дол. США) пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Щодо заперечень відповідача проти позову (представник відповідача не погодилася із розміром заборгованості та вважала його завищеним), то за ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Разом з тим, відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Утім, відповідач не виконав обовязок доказування, не навів власного розрахунку, з якого би для суду вбачалися підстави для визнання слушними доводів представника відповідача.

Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України для суду вбачаються підстави для ухвалення про присудження до стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, зокрема, судового збору в розмірі 1700,00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором №DNL0АК03336007 від 14.07.2006 р. в розмірі 259958 грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1700,00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя