Рішення № 21126338, 20.01.2012, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-353/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2012 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого Порох К. Г.

при секретарі Голубенко Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представників відповідача адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства »Хуторське»Васильківського району Дніпропетровської області

"Про визнання договору оренди землі недійсним "

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з указаною заявою, в обґрунтування позову вказує, що їй в силу обставин стало відомо про існування договору оренди землі (земельної ділянки), що нібито укладений між нею та СФГ»Хутірське» від 10.10.2007 року строком на 7 років, зареєстрованого у Дніпропетровській філії ДП «ЦДЗК»16.10.2008 року за №040911800731.

Оскільки вказаний договір вона не укладала і не підписувала, а майно - земельний пай загальною площею 5,186га належить їй на праві приватної власності на підставі Державного акту серії ІУ-ДП №006365, виданого Миколаївською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області від 22січня 2002 року, вона звертається в суд за захистом своїх прав та інтересів. Вказаний договір порушує її право приватної власності. Сторонній підпис на оспорюваному правочині їй не належить і ідентифікувати особу, яка його зробила неможливо. Просила суд визнати недійсним договір оренди землі (земельної ділянки) укладений між нею та СФГ»Хутірське»10.10.2007 року строком на 7 років, зареєстрованого у Дніпропетровській філії ДП «ЦДЗК»16.10.2008 року за №040911800731.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали і наполягали на їх задоволенні, оскільки, згідно висновків почеркознавчої експертизи підпис на спірному договорі позивачці не належить. При укладанні договору не додержані вимоги закону щодо дійсності правочину передбачені ч.1 ст.215 ЦК України, не було волевиявлення власника землі на укладення договору строком на 7 років. Крім того, відповідачем не надано до суду оригінал 3-го примірника оспорюваного договору оренди землі, на якому нібито є підпис ОСОБА_1, адже всі три примірники договору оренди повинні бути ідентичними між собою та підписані сторонами.

Представники відповідача ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, зазначаючи, що оскаржуваний договір є дійсним незалежно від результатів почеркознавчої експертизи. Примірник договору, що знаходиться у власника земельної ділянки (позивача по справі), можу бути підписаним нею або не підписаний. Наступне схвалення правочину особою, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину. Відповідач згідно договору сплачував орендну плата, а позивачка її отримувала, що свідчить про схвалення нею( власником земельної ділянки) спірного договору оренди та підтверджує його дійсність. Оскаржуваний договір відповідає вимогам закону, а тому не має підстав для визнання його недійсним. Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими і регулюються Цивільним кодексом України, Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі»та ін.

З договору оренди землі від 10.10.2007 року вбачається, що він укладений між ОСОБА_1, яка є власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ДП №606365, виданого Миколаївською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області 22.01.2002року та СФГ»Хутірське»в особі ОСОБА_5

Обєктом оренди є земельна ділянка (рілля) загальною площею 5,231га, вартістю 46989,00грн. Строк дії договору 7 років. За кожен рік оренди орендар в період з 01 вересня по 31 грудня поточного року зобовязався сплачувати орендну плату в розмірі 2% від вартості земельної ділянки, що становить 940,00грн. Договір зареєстрований у Дніпропетровській філії ДП «ЦДЗК»16.10.2008 року за №040911800731 (а.с.5-6).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ДП №006365 виданого Миколаївською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області 22.01.2002року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,231га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

За висновками почеркознавчої експертизи №75/л від 19.08.2011 року підпис, що розміщений в графі «Орендодавець»договору оренди землі, укладеного 10.10.2007 року між ОСОБА_1 (орендодавець) і СФГ»Хутірське»(орендар), зліва від рукопиского тексту «ОСОБА_1»на обох примірниках договору виконана не ОСОБА_1, а іншою особою. (а.с.26 - 36).

Крім того, в п.13.3 договору зазначено, що»цей договір укладено в трьох примірниках,що мають однакову юридичну силу, один знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій у районному відділі земельних ресурсів».(а.с.6 з.б.) Проте третій примірник договору,що зберігається у орендаря, судові не наданий та відповідачем не доведено, що підпис на договорі вчинила саме позивачка.

В параграфах 1-2 глави 16 Цивільного Кодексу України визначені загальні положення про правочини, зокрема про поняття, види правочинів, форми правочину,загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та передбачені правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Так, в ст..202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.2 ст.207, п.2ч.1 ст.208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою. Саме такими є сторони по справі: позивач ОСОБА_1. та відповідач СФГ»Хуторське» . Отже договори між ними щодо користування земельною ділянкою повинні укладатися в письмовій формі, адже завдяки підписанню тексту правочину стороною (сторонами) здійснюється ідентифікація цих осіб, забезпечується визначеність того, що певна особа особисто приймала участь у вчиненні правочину, посвідчується намір сторони прийняти на себе зобовязання відповідно до вчиненого правочину.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог п.п. 1-3 ст. 203 ЦК України, зокрема, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Сторони по справі не оспорювали висновок почеркознавчої експертизи , що договір підписано не позивачкою, а отже її справжнє волевиявлення щодо розпорядження належним їй майном - земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах, передбачених договором, не засвідчене відповідно до закону.

Таким чином недодержання сторонами вимог п.3 ст.203 ЦК України в момент вчинення правочину, зокрема, спірного договору оренди землі між сторонами по справі від 10.10.2007 року, тягне за собою визнання цього правочину недійсним.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N9» Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»звернено увагу судів на ту обставину, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним, а тому суд не визнає доказом дійсності даного договору факт отримання позивачкою від відповідача платежів за користування її земельною ділянкою протягом 2007-2011років та не погоджується з оцінкою цієї дії позивачка відповідачем як факту схвалення нею спірного договору оренди землі.

Відповідно до ст. 124, 125 Земельного кодексу України - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оренду землі»- орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. В силу 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З доданого до матеріалів справи Договору оренди землі вбачається, що складений він 10жовтня 2007року, а зареєстрований 21травня 2009року за № 04091180073. В п.13.1.Договору зазначено, що він набирає чинності після підписання та його державної реєстрації, тобто 21травня 2009року.

З позовом до суду ОСОБА_1. звернулась 20травня 2011року, тобто в межах загального строку позовної давності, передбаченого ст..257 ЦК України.

Оцінюючи всі обставини справи у їх сукупності, враховуючи при цьому положення ст. 6 ч.3, ст.203, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності на здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладанні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а договір оренди землі(земельної ділянки) між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Хуторське»від 10.10.2007року, зареєстрований у Дніпропетровській філії ДП “ЦДЗК” 21.05.2009 року за №040911800731 визнати недійсним.

В порядку ст.ст.79, 88 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення судових витрат по справі: витрати, повязані з проведенням судової почеркознавчої експертизи 1095,25грн.,витрати на правову допомогу -1000гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 ч.3, 202, 203, 207, 208, 215, 257 ст.ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України, ст.ст.124, 125 Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.10, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.Визнати недійсним Договір оренди землі(земельної ділянки) між ОСОБА_1 селянським(фермерським) господарством «Хуторське»від 10.10.2007року, зареєстрованого у Дніпропетровській філії ДП “ЦДЗК”21.05.2009року за №040911800731.

3. Стягнути з селянського фермерського господарства «Хуторське»Васильківського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20231262, інд. податковий №202312604158, на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: оплата проведення експертного дослідження 1095,25грн., витрати на оплату правової допомоги - 1000гривень.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

Справа № 2-12 /12

2-353\11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна та резолютивна частини)

20 січня 2011 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі судді Порох К.Г.

при секретарі Голубенко Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представників відповідача адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства »Хуторське»Васильківського району Дніпропетровської області

"Про визнання договору оренди землі недійсним "

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення, повязаного з обґрунтуванням доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст..209 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.Визнати недійсним Договір оренди землі(земельної ділянки) між ОСОБА_1 та селянським фермерським господарством »Хуторське»(ЄДР№10002311222, ідентифікаційний код 20231262) Васильківського району Дніпропетровської області від 10.10.2007року, зареєстрованого у Дніпропетровській філії ДП «ЦДЗК» 21 .05.2009року за №040911800731.

3. Стягнути з селянського фермерського господарства «Хуторське»Васильківського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20231262, інд. податковий №202312604158, на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: оплата проведення експертного дослідження 1095,25грн., витрати на оплату правової допомоги - 1000гривень.

.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя

Суддя:К. Г. Порох