Рішення № 21126207, 25.01.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2/519/578/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2012 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Степанової С.В.,

при секретарі Горустович К.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, вказуючи, що 03 березня 2007 року уклав з ОСОБА_1 договір № 53415 cred, на підставі якого банк надав йому строковий кредит в сумі 6000 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок відкритий ПАТ КБ «Приват банк»зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.02.2008 року. ОСОБА_2 виступила як поручитель, про що 03.03.2007 року було укладено договір поруки № 53415 - cred/1 по виконанню зобовязання та свої зобовязання відповідачі по кредитному договору та договору поруки не виконали. Станом на 10.10.2011 року утворилася заборгованість в розмірі 5534,59 долари США, яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також просить стягнути судовий збір в розмірі 441 грн., 11 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надіслав до суду заяву з проханням розгляд справи вести в його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, за підставами, вказаними в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання також не зявився, з невідомих суду причин про день розгляду справи був повідомлений в порядку, в передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування,зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді з адресного бюро м. Маріуполя ОСОБА_1, зареєстрований в АДРЕСА_1.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Поштове повідомлення про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 05.01.2012 року та 18.01.2012 року, яке направлене судом на вказану адресу відповідача - було повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачка ОСОБА_2, в судове засідання також не зявилася, однак надала суду заяву, в якій просила розгляд справи вести в її відсутності, позов визнала.

Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності не зявившихся сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 березня 2007 року уклав з ОСОБА_1 договір № 53415 cred, на підставі якого банк надав йому строковий кредит в сумі 6000 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок відкритий ПАТ КБ «Приват банк»зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.02.2008 року.

ОСОБА_2 виступила як поручитель, про що 03.03.2007 року було укладено договір поруки № 53415 - cred/1 по виконанню зобовязання.

Відповідачі умови повернення кредиту належним чином виконувати перестали, у звязку з чим станом на 10.10.2011 року склала 5 534,59 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 2 132,27 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3 402,32 долари США,що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем.

Згідно до ч.1. ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч 1. ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ст. 554 ЦК України боржник і його поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2.3 кредитного договору відповідач ОСОБА_1, зобовязався виконувати погашення кредиту в порядку та строки згідно графіку погашення кредиту та відсотків, наведеного в додатку № 1, який є невідємною частиною договору.

Згідно до п. 2 договору поруки відповідач ОСОБА_2, відповідає перед кредитором за виконання обовязків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користуванням кредиту, винагород, штрафу, пені та інших платежів,відшкодування збитків.

Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу України - зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Правовідносини з надання кредиту регулюються параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 року N 15-93 (далі - Декрет).

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Згідно ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до кредитних відносяться операції зазначені у п.3 ч.1 та у пунктах 3 - 7 ч.2 ст.47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій.

Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Відповідно до ч.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»на здійснення валютних операцій національним банком видаються відповідні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Тобто, виходячи з зазначених вище норм, чинне законодавство допускає можливість визначення зобов'язань у іноземній валюті, використання іноземної валюти в Україні, але визначає межі та конкретний порядок її використання.

Як вбачається з матеріалів справи, Національним банком України видано ПАТ Комерційний банк «Приват Банк» банківську ліцензію № 22 від 29.07.2009 року на право здійснення банківських операцій, визначених ч.1 та п. п. 5-11 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а також додаток до дозволу №22-3 від 21 вересня 2009 року на здійснення операцій, визначених п. п. 1-4 ч.2 та ч.4 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», згідно з додатком до дозволу. У вказаному додатку до дозволу визначений вичерпний перелік операцій з валютними цінностями, в тому числі з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

За викладених обставин укладення кредитних договорів у іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства.

Суд вважає, що оскільки, кредит був фактично виданий в доларах США, відповідачі прийняли на себе зобовязання сплатити суму кредиту в доларах США, позивач просить стягнути суму у валюті, тому позовна вимога позивача є правомірною.

Виходячи з того, що виконання договірних зобовязань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад (статті 1054,1061 ЦК України) в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

Враховуючи те, що відповідачі взяті на себе зобовязання за договором кредиту та договором поруки не виконали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості в солідарному порядку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК, в звязку з задоволенням позову, суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 441 грн. 11 коп.

Керуючись ст.ст. 8,11,81,88, 197, 212-215 ЦПК 1046, 1048, 1050,1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає в АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (р/р 29098829000000, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк „Приват банк” м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б. 50 МФО 305299,) заборгованість за кредитним договором № 53415 cred, від 03.03.2007 року в розмірі 2 132,27 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3 402,32 долари США, а всього 5 534,59 (пять тисяч пятсот тридцять чотири долари 59 центів США).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»(р/р 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк „Приват банк” м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б. 50 МФО 305299) судовий збір у розмірі 220 грн., 56 коп. з кожного.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя