Рішення № 21121171, 27.04.2011, Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-335/11

27 квітня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Олійник П.В.

при секретарі - Озарчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок та земельну ділянку - шляхом продажу банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, виселити відповідача з будинку зі зняттям з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати по справі.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та з аналогічних підстав. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно ст.74 ЦПК України.

За згодою представника позивача відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Встановлено, що 06 листопада 2006 року позивачем на підставі кредитного договору № ROT0GК00000401 відповідачу надано кредит у розмірі 46270,61 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 05 листопада 2026 року.

Пунктом 1.1 передбачено обов'язок позичальника щомісячно в період з 20 по 25 число кожного місяця сплачувати банку кошти ( щомісячний платіж ) в сумі 498,84 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді.

У відповідності до ст.525, 526, аб.1 ч.1 ст.530 ЦК України зобов”язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається. У відповідності до ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів. Аналогічне передбачено і пунктом 2.3.3 кредитного договору.

Всупереч наведеним нормам закону та умовам договору відповідачем порушено строки погашення заборгованості за кредитним договором. Згідно розрахунку станом на 17 серпня 2010 року заборгованість за кредитним договором становить 48794,53 доларів США, що за курсом НБУ складає 384988,84 грн. 11 жовтня 2010 року позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу про усунення порушення зобовязань за кредитним договором. Однак, відповідач свої зобовязання не виконала та заборгованість не погасила.

Для забезпечення виконання зобов?язання за кредитним договором 06 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, відповідно до якого відповідач надала в іпотеку будинок, що розташований по вул.Українська, 27 в м.Костопіль Рівненської області.

Пунктом 2 укладеного сторонами договору іпотеки встановлено, що іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 06 листопада 2006 року № ROT0GК00000401. У випадку порушення позичальником будь-якого із зобов?язань, передбачених умовами кредитного договору, позивач згідно п.18.8.1, 18.9 має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно ст.6 Закону України «Про іпотеку» іпотека поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу, зазначеного у договорі іпотеки.

Відтак, вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не суперечить договору та чинному законодавству, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про виселення відповідача та зняття її з реєстраційного обліку, то суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим, в ч.1 ст.40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» законодавець встановлює певний порядок дій банку : після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України “Про іпотеку”.

Проте, в матеріалах справи відсутня письмова вимога про добровільне звільнення відповідачем житлового будинку, а в ході судового розгляду доказів щодо дотримання банком процедури виселення відповідача судом не здобуто.

Оскільки відсутні докази виконання приписів, встановлених ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України щодо примусового виселення відповідача із житлового будинку, на який здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, так як на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаного житлового приміщення його мешканцем в розумінні вимог ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом. Виходячи з викладеного не підлягає до задоволення і вимога позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку.

У відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які підтверджені документально.

На підставі викладеного, керуючись ст.525, 526, 530, 610, 611, 1052 ЦК України, ст.33,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.10, 60, 212, ст.ст. 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ROT0GК00000401 від 06 листопада 2006 року в розмірі 48794,53 долари США звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06 листопада 2006 року, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, який розташований за адресою Рівненська область, АДРЕСА_1, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» ( 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 ) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень для здійснення продажу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1820 ( одна тисяча вісімсот двадцять ) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом за письмовою заявою відповідача шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олійник П.В.