Рішення № 2112088, 16.09.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.08 р. Справа № 13/100

Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев

при секретарі судового засідання Макаровій Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” м. Краматорськ

До: відповідача 1 - Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

відповідача 2 – Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка

про стягнення 12’126грн. 54коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Непоп О.І. (за довірен. № 26-20 від 21.02.2008р.) –нач. юр. від.;

від відповідача 1: Манерова Ю.В. (за довірен. № Н-01/172 від 19.05.08р.)– юрисконсульт

від відповідача 2: Ахметова Н.В. (за довірен. № 07-5157 від 28.12.07р.) –нач. п-п бюро юр.від.

Позивач, відкрите акціонерне товариство „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” м. Краматорськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1 -державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк та до відповідача 2 - Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка про стягнення вартості вагової недостачі коксу у сумі 12’126грн. 54коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 15017 дс від 28.12.2007, розрахунок суми позову за недостачу вантажу, комерційні акти №№ БН 696910/14, 696911/15, 696912/16 від 07.02.08р., накладні №№ 50162214, 50162231, довідку про вартість продукції від 25.03.08р., рахунок-фактуру № 4434 від 08.02.2008р., акт № 1б провішування тари від 12.02.08р., акт № 1 від10.02.08р. про кількісне прийняття вантажу, претензії № 26/669 від 26.03.08р., № 26/764 від 07.04.08р. та те, що при прийманні коксу була встановлена його недостача в кількості 6,55т., в тому числі в вагоні № 66709957 – 2150кг., в вагоні 67174441 – 1550кг, в вагоні 67863670 – 2850кг, яка підтверджена комерційними актами, отже просить стягнути з належного відповідача суму вагової недостачі вантажу.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст.. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

ДП „Донецька залізниця” під час судових засідань заперечило проти позовних вимог, з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що вказані вантажовідправником в накладній (в тому числі масу вантажу), в обов’язок залізниці перевіряти вірність відомостей, що вказані вантажовідправником в накладній не входить. Крім того зазначає, що не доведена ціна одиниці продукції та позивачем у розрахунку вартості нестачі в порушення п. 27 Правил видачі вантажів не врахована норма природної втрати та граничного розходження.

Відповідач 2 – ЗАТ „Макіївкокс” м. Макіївка не визнає позовні вимоги з огляду на те, що саме залізниця повинна нести відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення до моменту видачі його вантажоотримувачу, посилається на ст.ст. 110, 113,129 Статуту залізниць України., комерційні акти, якими встановлені сліди розкрадання вантажу у процесі перевезення.

Ухвалою суду від 02.09.08р. суд зобов’язав позивача надати суду розрахунок суми позовних вимог з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження маси нетто та зобов’язав сторін провести звірку по розрахунку нестачі.

У судовому засіданні 16.09.08р. сторонами представлений акт звіряння розрахунків недостачі коксу у спірних вагонах, у якому сторони не дійшли згоди. Позивач та залізниця надали суду окремі розрахунки суми позовних вимог. Позивач вважає, що відповідальна нестача коксу – 5, 37т. (з урахуванням норми природної втрати 1% від маси вантажу), отже вважає що сума недостачі складає 9941грн.90коп. Залізниця вважає, що фактична нестача вантажу з урахуванням норми природної втрати складає 4,007т. (з урахуванням норми природної втрати 2% від маси вантажу виходячи з загальної ваги нестачі 6,41т. коксу за актом провішування тари № 1б від 12.02.08р.), отже вважає що сума недостачі складає 7418грн. 48коп.

Під час судового засідання 16.09.08р. позивач погодився з розрахунком залізниці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору № 15017 дс від 28.12.2007, укладеного між ЗАТ “Донецьксталь-металургійний завод” м. Донецьк (Продавець) та ВАТ „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” м. Краматорськ (Покупець), продавець зобов’язується передати у власність покупця коксохімічну продукцію, а останній у свою чергу, зобов’язується прийняти її та оплатити її вартість. Згідно матеріалів справи, вантажовідправником – ЗАТ „Макіївкокс” м. Макіївка за залізничній накладній № 50162214 (досилка – залізнична накладна № 50162231) на адресу ВАТ „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” м. Краматорськ був відвантажений кокс доменний.

За даними залізничної накладної № 50162214 на станції Макіївка Донецької області вагон 66709957 був прийнятий з вагою - 39550, 67174441 з вагою - 39750кг, 67863670 - з вагою 40850кг. За даними залізничної накладної № 50162231 (досилка) вагон 66709957 був прийнятий з вагою – 39550, 67174441 з вагою – 39750кг, 67863670 – з вагою – 40850кг.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

На підставі акту загальної форми № 309 від 07.02.08р. на станції призначення була здійснена комісійна перевірка зазначеного вагону на електронних вагах вантажоодержувача. Перевірка маси вантажу на станції призначення проведена згідно Правил видачі вантажів. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у вагоні 66709957 у кількості 2150кг, у вагоні № 67174441 у кількості 1550кг., у вагоні 67863670 – 2850кг . Це засвідчено в комерційних актах № БН 696910/14, БН 696911/15, 696912/16 від 07.02.08р., які у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.

Також комерційним актом № БН 696910/14 зафіксовано, що вантаж прибув в технічно справному вагоні, течі вантажу немає. Крім цього, комерційним актом з посиланням на акт загальної форми № 309 від 07.02.2008р. встановлений факт наявності у вагоні 66709957 над 2 люком зліва поглиблення розміром 1500мм х2000мм х300мм.

Комерційним актом № БН 696911/15 зафіксовано, що вантаж прибув в технічно справному вагоні. Крім цього, комерційним актом з посиланням на акт загальної форми № 309 від 07.02.2008р. встановлений факт наявності у вагоні 67174441 зліва над 1 люком поглиблення розміром 1500ммх2000ммх300мм., над 4 люком поглиблення розміром 2000мм х2000мм х300мм, над 6,7 люками поглиблення розміром 1500мм х2000мм х300мм.

Комерційним актом № БН 696912/16 зафіксовано, що вантаж прибув в технічно справному вагоні. Крім цього, комерційним актом з посиланням на акт загальної форми № 309 від 07.02.2008р. встановлений факт наявності у вагоні 67863670 зліва над 2 та 4 люками поглиблення розміром 1500мм х1500мм х300мм., справа над 3 люком поглиблення розміром 1500мм х1500мм х300мм.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Ст. 6 Статуту залізниць України дано визначення поняття перевізні документи - це накладна та інші залізничні документи на вантаж. Цією ж статтею встановлено, що накладна - основний перевізний документ та є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів.

У матеріалах справи є довідка позивача від 25.03.08р. де зазначено, що вартість 1т. коксу доменного у вологому стані по рахунку № 4434 від 08.02.08р. отриманого ВАТ „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” від ЗАТ „Донецьксталь”- металургійний завод” згідно договору № 15017 дс – 1851грн. 38коп з ПДВ. Отже, сам позивач підтвердив, що продукція була отримана у вологому стані. Також вологий стан коксу підтвердив вантажопостачальник під час судового засідання.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірного вантажу слід застосовувати норму недостачі 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

В той же час у матеріалах справи є складений позивачем акт № 1 від 10.02.08р. на кількісне приймання вантажу комісією, де у розділі результати переваження зазначено, що за причин відсутності ваги брутто (за накладною) вона визначена шляхом додавання ваги тари (вага тари з трафарету вагону) до ваги нетто вантажу, вказаного у залізничній накладній. Фактична вага нетто вантажу буде визначена шляхом відрахування із ваги брутто (за переваженням) ваги зважуваного вагону після звільнення його з-під вантажу. Вага нетто вантажу та кількість нестачі буде вказана у акті провішування тари.

Актом № 1б провішування тари від 12.02.08р., який затверджений позивачем, визначено, що недостача по спірним вагонам склала 6, 41т.

У своєму повторному розрахунку позивач розрахував норму природної втрати з розрахунку 1% від маси вантажу у вагонах та з урахуванням показників вагової нестачі коксу у комерційних актах.

Але, з огляду на висновки суду, норма природної втрати вантажу за спірними вагонами повинна складати 2% маси, зазначеної в перевізних документах. Крім того, за причин відсутності ваги брутто у перевізних документах, суд вважає необхідним керуватися встановленою позивачем у акті № 1б від 12.02.08р. фактичною вагою нестачі, яка за всіма вагонами складає - 6, 41т.

Згідно розрахунку ДП „Донецька залізниця”, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована відповідачем 1 з урахуванням ваги нестачі коксу відповідно до акту № 1б від 12.02.08р. та норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізних документах, та складає 7’418грн.48коп.

Під час судового засідання 16.09.08р. позивач погодився з розрахунком залізниці.

З огляду на наведене, вимоги позивача вважаються обґрунтованими у розмірі 7’418грн.48коп.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача у розмірі 4708грн.06коп. необґрунтованими та відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Зазначене спростовується встановленими актами поглибленнями над люками у спірних вагонах.

Відповідач 1 не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах №№ БН 696910/14, 696911/15, 696912/16 від 07.02.08р своїх зобов’язань за договором перевезення відповідач 1 не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт нестачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача до ДП „Донецька залізниця” обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 7’418грн.48коп.

Позовні вимоги до вантажовідправника суд вважає безпідставними.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на належного відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 111, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” м. Краматорськ до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості нестачі вантажу задовольнити частково, в розмірі 7’418грн.48коп.

Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” (84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. М. Тореза, 18; ЗКПО 00191187) вартість нестачі вантажу в розмірі 7’418грн.48коп., у відшкодування витрат по сплаті держмита суму 74грн. 18коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суму 72грн. 18коп.

В частині стягнення суми нестачі вантажу у розмірі 4708грн. 06коп. – відмовити.

Відкритому акціонерному товариству „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” м. Краматорськ у задоволенні позову до Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 12’126грн.54коп. - відмовити.

У судовому засіданні 16.09.08р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.09.2008р.

Повний текст рішення складено і підписано 22.09.2008р.

Суддя

Надруковано 4 примір:

1- до справи

2,3, 4- -сторонам