Постанова № 2111975, 30.09.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.08

Справа №АС 5/387-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

головуючого судді: Гудима В.Д.

при секретарі судового засідання: Сугоняко Н.В., розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім.. М.В. Фрунзе», м. Суми

до відповідача – Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

За участю представників сторін:

Від позивача – предст. Жуков В.М.

Від відповідача – предст. Никитенко Т.В., Ярошенко О. А.; Дмитрієв С.В; Волинцев І. І.

Суть спору: Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Суми про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.08 р. № 0000602201/49879 в сумі 625 463 грн. 51 коп.

Відповідач подав заперечення № 61504/9/10-009 від 20.08.08 р. на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі.

Відповідач подав додаткові матеріали в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена виїзна планова перевірка ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07р. по 31.12.07р. про результати якої складено акт № 5738/2312/05747991/31 від 20.06.08р.

За результатами перевірки прийнято рішення від 07.07.08р. № 0000602201/49879 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 625463,51 грн. в тому числі:

- 1 360 грн. за порушення у 1-4 кварталі 2007р. порядку та строків декларування валютних цінностей, що належать позивачу і знаходяться за межами України (арк.127-129 Акту перевірки), що є порушенням п.1 ст. 9 та п. 2 ст. 10 Декрету КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Розрахунок штрафних санкцій наведений в Додатку № 40 до акту перевірки;

- 623 423,51 грн. за розміщення позивачем 30.05.2007р. на рахунку, відкритому на його ім’я у АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” грошових коштів а розмірі 123 450,20 USD (623 423,51 грн.) без попереднього отримання індивідуальної ліцензії для здійснення такої валютної операції (ліцензія отримана 23.08.2007р.), що є порушенням пп. „д” п. 4 ст. 5 Декрету КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 (арк. 129-130 Акту перевірки). Розрахунок штрафних санкцій наведений у Додатку № 41 до Акту перевірки;

- 340 грн. за не надання до управління НБУ в Сумській області в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому отримано ліцензію (тобто до 15.09.2007р.) звіту про рух коштів на рахунку № 2114508, відкритому у АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана”, що є порушенням п.2 ст. 10 Декрету КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 (арк. 130 Акту перевірки). Розрахунок штрафних санкцій наведений у Додатку № 42 до акту перевірки;

- 340 грн. за не надання до управління НБУ в Сумській області у тижневий термін повідомлення про переказування іноземної валюти за межі України у вигляді членських внесків і спонсорської допомоги підприємствам та організаціям Російської Федерації, здійсненого позивачем 17.05.2007р. (арк. 130-131 Акту перевірки). Фактично повідомлення до управління НБУ в Сумській області надано Позивачем 06.06.2007р. Вказане порушення передбачено п.2 ст. 10 Декрету КМ України від 19.02.1993р. № 15-93. Розрахунок штрафних санкцій наведений у Додатку № 43 до акту перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що застосовані до нього санкції, передбачені Декретом КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 є одними із видів адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 238 Господарського кодексу України, строки застосування яких передбачені ст. 250 Господарського кодексу України, тобто, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Неправомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 623 423,51 грн. за розміщення Позивачем на рахунку АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” валютних цінностей в розмірі 123 450,20 USD (арк. 129-130 Акту перевірки) та штрафних санкцій у розмірі 340 грн. за не своєчасне надання повідомлення про переказування іноземної валюти за межі України у вигляді членських внесків і спонсорської допомоги підприємствам та організаціям Російської Федерації (арк. 130-131 Акту перевірки), позивач обґрунтовує пропущенням річного строку притягнення його до відповідальності з дня вчинення таких правопорушень, так-як розміщення позивачем на рахунку в АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” валютних цінностей в розмірі 123 450,20 USD мало місце 30.05.2007р., а несвоєчасне надання повідомлення про переказування іноземної валюти за межі України у вигляді членських внесків і спонсорської допомоги підприємствам та організаціям Російської Федерації мало місце 17.05.2007р. Тобто вказані штрафні санкції були застосовані відповідачем у своєму рішенні від 07.07.2008р. після сплину більш ніж одного року з моменту вчинення позивачем відповідного правопорушення.

Неправомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 1 360 грн. за порушення у 1-4 кварталі 2007р. порядку та строків декларування валютних цінностей (арк.127-129 Акту перевірки) та штрафних санкцій у розмірі 340 грн. за не надання до управління НБУ в Сумській області звіту про рух коштів на рахунку № 2114508, відкритому у АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” (арк. 130 Акту перевірки), позивач обґрунтовує тим, що вони були застосовані до нього у строк, що перевищує шість місяців з дня виявлення відповідачем вказаних порушень, так-як останній дізнався про виявлені порушення з письмових повідомлень управління НБУ в Сумській області до проведення перевірки позивача у червні 2008р. та складання Акту перевірки, в якому були встановлені вказані порушення.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, зазначає, що правовідносини що склалися між податковою інспекцією та позивачем носять сугубо адміністративний характер, а не адміністративно – господарський, застосування штрафних санкцій на суму 625463,51 грн. не є видом адміністративно - господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції є заходами організаційно-правового або майнового характеру, спрямованими на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовується за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання та можуть застосовуватися уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем були застосовані штрафні санкції за порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності у сфері зовнішньоекономічних відносин при здійснення валютних операцій, відповідальність за порушення порядку здійснення яких визначається спеціальними нормативно – правовими актами, зокрема, Декретом КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Таким чином, застосовані штрафні санкції, передбачені Декретом КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими, строки застосування яких визначаються відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування штрафних санкцій у розмірі 623 423,51 грн. (за розміщення позивачем на рахунку АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” валютних цінностей в розмірі 123 450,20 USD) та 340 грн. (за не своєчасне надання повідомлення про переказування іноземної валюти за межі України у вигляді членських внесків і спонсорської допомоги підприємствам та організаціям Російської Федерації), було здійснено відповідачем у строк, що перевищує один рік з моменту вчинення вказаних правопорушень.

Так, розміщення валютних цінностей без попереднього отримання ліцензії на рахунку у АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” у розмірі 123 450,20 USD позивачем було здійснено 30.05.2007р., тоді як рішення про застосування штрафних санкцій прийнято відповідачем 07.07.2008р., тобто поза межами річного строку з моменту скоєння правопорушення, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, що виключає підстави для притягнення позивача до відповідальності за вказане правопорушення.

Несвоєчасне надання повідомлення про переказування іноземної валюти за межі України у вигляді членських внесків і спонсорської допомоги підприємствам та організаціям Російської Федерації мало місце 24.05.2007р., так-як позивачем у тижневий термін після фактичного переказування валюти 17.05.2007р. не було надано до управління НБУ в Сумській області відповідного повідомлення. Враховуючи те, що вказане правопорушення було здійснено позивачем 24.05.2007р., а рішення про застосування штрафних санкцій прийнято 07.07.2008р., передбачений ст. 250 Господарського кодексу України річний строк притягнення до відповідальності на момент винесення рішення про застосування штрафних санкцій сплинув, що також виключає підстави для притягнення позивача до відповідальності за вказане правопорушення.

Посилання відповідача на те, що застосовані ним штрафні санкції не є адміністративно-господарськими, в зв’язку з чим строки їх застосування встановлюються ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (1095 днів), не можуть братися судом до уваги у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З вказаної вище норми вбачається, що статтею 15 Закону визначаються граничні терміни нарахування податковим органом податкового зобов’язання.

Відповідно до п 1.2. ст. 1 Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до наведеного вище визначення, податковим зобов’язанням є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів не будь-яку суму коштів, а лише суму податкових або загальнообов’язкових платежів, передбачених Законом України „Про систему оподаткування”, норми якого не визначають такого виду платежу як фінансова санкція за порушення валютного законодавства.

Таким чином, застосовані відповідачем штрафні санкції не можуть вважатися податковим зобов’язанням, в зв’язку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 15 Закону.

Крім того, відповідно до п 1.5. ст. 1 Закону, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Тобто податкове зобов’язання та штрафна санкція відповідно до вимог Закону № 2181 не ототожнюються, що також виключає підстави вважати штрафну санкцію податковим зобов’язання, нарахування якої допускається протягом 1095 днів.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Суми про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.08р. № 0000602201/49879 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 623 423,51 грн. (за розміщення Позивачем на рахунку АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” валютних цінностей в розмірі 123 450,20 USD) та 340 грн. (за не своєчасне надання повідомлення про переказування іноземної валюти за межі України у вигляді членських внесків і спонсорської допомоги підприємствам та організаціям Російської Федерації).

Що стосується накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 1 360 грн. (за порушення у 1-4 кварталі 2007р. порядку та строків декларування валютних цінностей) та 340 грн. (за не надання до управління НБУ в Сумській області звіту про рух коштів на рахунку № 2114508, відкритому у АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана”), то необхідно зазначити, що відповідачем було притягнено позивача до відповідальності за вказані правопорушення в межах строків, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України.

Так, порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей мало місце у 1-4 кварталі 2007р., рішення про застосування штрафних санкцій прийнято відповідачем 07.07.2008р., тобто в межах річного строку з моменту вчинення позивачем правопорушення та в межах піврічного строку з моменту виявлення під час перевірки позивача та фіксування такого правопорушення в Акті перевірки.

Не надання до управління НБУ в Сумській області звіту про рух коштів на рахунку № 2114508, відкритому у АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана” мало місце 15.09.2007р., так-як позивачем до 15 числа місяця, наступного за звітнім (звітнім місяцем є місяць отримання ліцензії, тобто серпень 2007р.) не надано до управління НБУ в Сумській області звіту про рух коштів по зазначеному вище рахунку. Враховуючи те, що вказане правопорушення було здійснено позивачем 15.09.2007р., а рішення про застосування штрафних санкцій прийнято 07.07.2008р., позивача було притягнено до відповідальності в межах річного строку з моменту вчинення позивачем правопорушення та в межах піврічного строку з моменту виявлення та фіксування такого правопорушення в Акті перевірки.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача по нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 360 грн. (за порушення у 1-4 кварталі 2007р. порядку та строків декларування валютних цінностей) та 340 грн. (за не надання до управління НБУ в Сумській області звіту про рух коштів на рахунку № 2114508, відкритому у АО „Народный Сберегательный Банк Казахстана”) необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Суми про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.08р. № 0000602201/49879 в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім.. М.В. Фрунзе» 623763 грн. 51 коп.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Д. Гудим

Повний текст постанови підписано 6.10.08р.