Рішення № 21118585, 25.01.2012, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 213/89/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"25" січня 2012 р.                     м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді                                         Кривенка Д. Т.                               за участю секретаря                                                                       Марчук Н.А.,                                        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств про визнання договору купівлі продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Липовецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств про визнання договору купівлі продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на майно.

          На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує в позовній заяві на те, що 30 березня 2003 року між нею, ОСОБА_1, та ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств, було укладено письмовий договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: однієї будівлі магазину «Продовольчі товари», позначеному літерою "А", загальною площею 77,3 кв.м., розташованого по вул. Пирогова, 34 м. Липовця, Вінницької області, який складається з тамбура площею 2 кв.м, двох складів відповідно 10 та 22,7 кв.м, торгової зали площею 42,6 кв.м. Вказаний магазин належав ОСОБА_2 райспоживспілці на підставі свідоцтва про право власності №31 від 27 березня 2003 року, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 27 березня 2003 року за №36. Вартість придбаного магазину становить 2670 грн., а договірна ціна, за якою вона його придбала становить 3000 грн..

На виконання умов договору 30 березня 2003 року вона готівкою в касу райспоживспілки, внесла зазначену суму, отримавши квитанцію до прибуткового касового ордера №68, та відповідно до акту приймання-передачі основних засобів прийняла приміщення вказаного магазину. Тобто вони, як сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу і в повному обсязі виконали умови цього договору. В даний час постало питання щодо виготовлення технічної документації на придбане майно на її ім'я, однак для цього потрібно щоб договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений, що не було зроблено ними під час його укладання. Відповідач від нотаріального посвідчення даного договору відмовляється, хоча і визнає його, посилаючись на відсутність коштів, а також відсутність даної умови в самому договорі. Просить суд визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна від 30.03.2003 року - дійсним та визнати за нею право власності на об'єкт нерухомості.

          В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_3 не з’явились, однак надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують, просять суд позов задовольнити, а розгляд справи проводити у їх відсутності.

          Відповідач ОСОБА_2 районна спілка споживчих товариств Вінницької облспоживспілки в судове засідання також не з’явились, проте надали суду заяву, в якій позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення, просять суд розгляд справи проводити в їх відсутності.

          Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом передбаченим ч.2 ст.158 ЦПК України, та надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

          Вивчивши та дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Частина 3 статті 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          30 березня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств Вінницької облспоживспілки було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна (а.с.8). Згідно якого ОСОБА_1 купила магазин "Продовольчі товари", загальною площею 77.3 кв.м., який складається з тамбура площею 2 кв.м, двох складів відповідно 10 та 22,7 кв.м, торгової зали площею 42,6 кв.м., що розташований в місті Липовець по вул. Пирогова 34, Вінницької області, та належав продавцеві - ОСОБА_2 районній спілці споживчих товариств Вінницької облспоживспілки на підставі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна від 27.03.2003 року за №31, виданого на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 27.03.2003 року за №36 (а.с.6) та зареєстрованого КП "ВООБТІ" 12.06.2003 року, на що вказує реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомого майна, які належать юридичним особам (а.с.7). На виконання п.ІІ умов договору купівлі - продажу, ОСОБА_1 внесла в касу кошти в сумі 3 000 гривень, що констатовано квитанцією до прибуткового касового ордера №68 від 30.03.2003 року (а.с.10), а продавець, ОСОБА_2 районна спілка споживчих товариств Вінницької облспоживспілки, відповідно п.3.1. "а" Договору - передали об'єкт нерухомого майна відповідно до акта передачі ОСОБА_1, що підтверджується актом приймання - передачі основних засобів від 30.03.2003 року (а.с.9). Тобто сторони домовились щодо всіх істотних умов договору купівлі - продажу нерухомого майна та в повному обсязі виконали умови цього договору, однак не дотримались встановленого законодавством порядку та не посвідчили його нотаріально. Відповідач від нотаріального посвідчення даного договору відмовляється, хоча і визнає його, посилаючись на відсутність коштів, а також відсутність даної умови в самому договорі.

          Враховуючи те, що сторони визнали обставини справи, тому у відповідності до приписів ст.61 ч.1 ЦПК України, обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню судом.

Правовідносини, що є предметом спору, регулюються ст.ст.209, 210, 220 ч.2, 328, 640, 657 ЦК України.

За таких обставин та у контексті наведених вище норм регулювання предмета спору, суд вважає, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується належними та допустимими доказами, і відбулось повне виконання умов Договору сторонами, проте відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, оскільки це не було його умовою, а тому суд вважає, що позивачем доведено всі обставини, що були предметом спору та визнає такий договір дійсним.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Суд вважає, що право власності на будівлю магазину позивачем набуто правомірно, незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому за позивачем слід визнати право власності на майно згідно Договору купівлі-продажу від 30.03.2003 року.

Крім того відповідач позов визнав.

На підставі ст. 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності на те законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, приймаючи до уваги, що відповідно до вимог діючого законодавства сторони виконали усі істотні умови договору та позивач набув правомірно право власності на нерухоме майно, суд приймає визнання відповідачами позову та виносить рішення про його задоволення.

В силу ст.88 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.182, 209, 210, 220 ч.2, 328, 640, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61 ч.1, 158 ч.2, 174 ч.4, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств про визнання договору купівлі продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на майно - задовольнити повністю.

          Визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 30 березня 2003 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств Вінницької облспоживспілки щодо купівлі - продажу однієї будівлі магазину "Продовольчі товари", позначеному в технічному паспорті під літерою "А", загальною площею 77,3 кв.м., що розташований по вул. Пирогова 34, в місті Липовець, Вінницької області.

          Визнати право власності за ОСОБА_1 на будівлю магазину "Продовольчі товари", позначеному в технічному паспорті під літерою "А", загальною площею 77,3 кв.м., що розташований по вул. Пирогова 34, в місті Липовець, Вінницької області, а саме: 1 тамбур площею 2.0. кв.м.; 2 склад площею 10.0 кв.м.; 3 склад площею 22.7. кв.м.; 4 торговий зал 42.6. кв.м.

          Право власності на зазначене майно підлягає державній реєстрації.

          Стягнути з ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств, місцезнаходження: м. Липовець, вул. Леніна 51, Липовецького району, Вінницької області, р/р 26003487469004, МФО 302689 Вінницької філії КБ "Приватбанк", код 01742590, на користь ОСОБА_1, жительки міста Липовець, вул. Пирогова 10, Вінницької області , судові витрати: судовий збір в сумі 214, 60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.          

          Після закінчення цього строку, рішення набирає законної сили, якщо не буде подано апеляційної скарги.                              

Суддя: ОСОБА_4