Рішення № 2111815, 24.09.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.08 р. Справа № 40/124

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання ДомановаЮ.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м. Макіївка

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю” ОРІС” м. Макіївка

про стягнення 11 707 грн. 32 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Оксаниченко А. С. - старший юрисконсульт

від відповідача не з’явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ОРІС” з вимогами про відшкодування збитків, заподіяних його підприємству в зв’язку з неповерненням майна в сумі 5 919 грн. та стягнення штрафу в сумі 5 919 грн. в розмірі 100% заставної вартості обладнання згідно договору суборенди № 22 від 26.11.06р.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України судом забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю” Сладкая жизнь”, далі Орендар, та відкритим акціонерним товариством „ Сан Інтербрю України” , далі Орендодавець, 01.01.06р. укладено договір оренди обладнання для розливу пива №8, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю” Сладкая жизнь” отримало пивну установку для розливу пива з кегів модель V – 100, заводський номер 4006. заставною вартістю 5 919 грн.15 коп.

Поряд з цим, 29.11.06р. між товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, далі Орендар, та товариством з обмеженою відповідальністю “ОРІС”, далі Суборендар, був укладений договір суборенди обладнання № №22 від 09.06.06р.,

Відповідно до пункту 1.1 договору Орендар передав Суборендарю в тимчасове платне користування пивну установку для розливу пива модель V – 100, заводський номер 4006, далі Обладнання.

Як це передбачено пунктом 1.2 договору суборенди, обладнання належить Орендарю на праві користування згідно договору №8 від 01.01.06р. укладеного з Орендодавцем - відкритим акціонерним товариством „ Сан Інтербрю”, яке до пункту 1.2 договору належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 2.1 договору передача майна - пивної установки для розливу пива з кегів здійснюється за актом прийому-передачі, що підписується сторонами.

Факт передачі Обладнання підтверджено актом прийому-передачі підписаного між сторонами 29.11.06р.

Заставна вартість пивної установки для розливу пива з кегів становить 5 919 грн. 15 коп., що передбачено умовами договору та акті прийому - передачі.

Відповідно до п. п. 3.2 договору в разі припинення його дії з підстав, передбачених п.п. 4.11,11.2, 11.3,11.5, Суборендар зобов’язаний повернути Орендарю Обладнання за актами прийому-передачі не пізніше 3 ( трьох) календарних днів з моменту припинення договору.

Пунктом 6.4.6 договору визначено обов’язок Суборендаря надавати на першу вимогу представникам Орендаря або власнику, можливість огляду приміщення, в яких знаходиться Обладнання.

У січні 2008р. представники позивача декілька разів намагалися перевірити наявність та стан переданого у суборенду Обладнання, однак у порушення умов п. п. 4.3, 4.4, 6.4.6 договору їх не було допущено охоронцями підприємствами відповідача, у зв’язку з чим було складено акт від 08.02.08р.

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Винна сторона відшкодовує іншій стороні причинені збитки, як це передбачено у пункті 7.1 договору.

Строк дії договору визначений у пункті 11.1 та діє з моменту його підписання по 31.12.06р. За приписами пункту 11.7 договору він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не менш ніж за 10 ( десять) календарних днів письмово не попередить іншу сторону про намір о припиненні дії договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення яке мало місце підчас дії договору.

Керуючись вказаними пунктами договору, Орендар прийняв рішення про припинення дії договору оренди, та надіслав на адресу Суборендаря повідомлення від 15.02.08р. з вимогою повернути або компенсувати заставну вартість переданого у суборенду Обладнання.

У випадку неповернення Суборендарем Обладнання в строк передбачений п.3.2 договору Обладнання вважається втраченим Суборендарем, при цьому він сплачує Орендарю штраф, передбачений абзацом другим пункту 7.3 договору , що становить 100% заставної вартості Обладнання і дорівнює 5 919 грн.15 коп.

Стаття 224 ГК України, яка повинна застосовуватися у спірних правовідносинах суб’єктів господарювання визначає поняття збитків.

Натомість, згідно з п. 1 ст. 225 ГК України у склад збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, входять: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена у відповідності з вимогами законодавства.

Отже, відповідачем було порушено зобов’язання встановлене договором, так як Обладнання не було повернуто позивачу у встановлений договором строк, тому позивач намагається стягнути з відповідача штраф за неповернуте майно в сумі 5 919 грн.15 коп.

До прийняття рішення по справі, позивач використовуючи своє право передбачене ст. 22 ГПК України зменшив розмір своїх позовних вимог, та намагається стягнути з відповідача вартість втраченого заставного Обладнання в сумі 5 853 грн.66 коп. та штрафу в розмірі 100% заставної вартості Обладнання.

Оскільки ці дії не суперечать законодавству, зменшення розміру позовних вимог прийнято судом, у зв’язку з чим відповідно до вимог ст. 55 ГПК України, ціна позову становить 11 707 грн. 32 коп.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди майна.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638 ЦК України.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у учасників судового процесу відповідно до ГК України господарських зобов’язань, передбачених статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 772 ЦК України передбачено, що наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Звичайно збитки (ризик) у зв’язку з загибеллю чи псуванням речі несе її власник, але сторони можуть установити в договорі інший порядок, наприклад, що ризик випадкової загибелі майна чи випадкового псування відчужуваної речі переходить на покупця (орендаря, суборендаря тощо) до передачі речі з моменту сплати її вартості.

Пунктом 7.3 договору встановлені умови відповідальності Суборендаря на час загибелі чи псування або неповернення майна переданого у користування.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків за неповернуте Обладнання в сумі 5 853 грн.66 коп. за втрачене майно, згідно договору суборенди № 22 від 29.11.06р. обґрунтовані та підлягають стягненню на користь позивача, на тих підставах, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем у мов договору суборенди, складову збитків. Відповідач докази відсутності вини в розумінні ст. 614 ЦК України у заподіяних позивачеві збитках суду не надав.

Оскільки існує основне зобов’язання щодо несвоєчасного повернення майна, позивач з посиланням на абзац 2 та 3 пункту 7.3 договору намагається стягнути з відповідача штраф у розмірі 100% заставної вартості Обладнання, який складає 5 853 грн.66 коп.

Факт неповернення Обладнання відповідачем встановлено фактичними обставинами справи та доказами на їх підтвердження, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмір 100% заставної вартості неповернутого Обладнання в сумі 5 853 грн. 66 коп. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У задоволенні решти частини позову щодо стягнення з відповідача збитків за неповернуте Обладнання в сумі 65 грн. 49 коп. та штрафу у розмірі 100% заставної вартості цього Обладнання в сумі 65 грн. 49 коп. слід відмовити.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 225, 629, 638, 759, 772 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 175, 180, 181, 193, 224, 225, 283 ГК України, ст. ст.4-2, 4-3, 4-4, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 55, 81-1, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю ”ОРІС” , 86060, м. Авдіївка, вул. Воробйова, 5/21, ід. код 2585816704, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, 86152, м. Макіївка, Гірницький р-н, вул. Полтавська, ід. код 30936954, р/р 26008198050701 у ДФ ВАТ “Кредит промбанк” м. Донецьк, МФО 335593, збитки в сумі 5 853 грн.66 коп ., штраф в сумі 5 853 грн.66 коп., витрати по держмиту в сумі 117 грн. 07 коп. витрати по забезпеченню судового процесу в розмірі 116 грн. 69 коп. видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків в сумі 65 грн. 49 коп. за неповернуте Обладнання відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмір 100% заставної вартості неповернутого Обладнання в сумі 65 грн. 49 коп. відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя