Ухвала суду № 21114678, 19.01.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

______________

У Х В А Л А

"19" січня 2012 р. Справа № 5024/2451/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укрінбанк", ідентифікаційний код 23411102, пр. Леніна, 135, м.Миколаїв,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит", ідентифікаційний код 30960086, пров. Підстанційний, 1, смт. Велика Олександрівка Херсонської області,

про визнання банкрутом,

за участю представників сторін:

від кредитора: ОСОБА_1, довіреність від 31.01.2011 р.;

від боржника: директор - Прокіпець Н.В., представник ОСОБА_2., доручення № 01/10 від 01.10.2011 р.;

в с т а н о в и в:

Ухвалою від 14.12.2011 року порушено справу про банкрутство на загальних підставах, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою від 28.12.2011 року господарським судом за заявою кредитора вжито додаткові заходи до забезпечення вимог кредиторів, встановлено заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Автосервісне підприємство "Оксамит" здійснювати дії щодо відчуження майнових активів боржника - нерухомого майна та основних засобів виробництва - рухомого майна.

Відповідно до заяви Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", далі кредитор або ПАТ "Укрінбанк", кредитор стверджує, що у нього є грошові вимоги до боржника в загальній сумі 1368127,18 грн., з яких безспірними вважає грошові вимоги на суму 607174,72 грн., що не виконані боржником протягом трьох місяців з дня настання строку для їх виконання. Відповідно до заяви кредитор зазначає, що в забезпечення виконання своїх зобовязань за кредитним договором боржником було надано майнові активи в заставу, вартістю яких повністю забезпечувалося зобовязання, але в даний час вартості майна боржника не достатньо для задоволення вимог кредитора, вважає, що сума незабезпеченого зобовязання становить більше трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, вважає боржника не спроможним виконати грошові зобовязання перед кредитором без застосування процедур, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні 19.01.2012 року представник кредитора підтримав вимоги ПАТ "Укрінбанк" до боржника з підстав, зазначених у заяві про порушення справи про банкрутство, просить визнати боржника неспроможним та ввести процедуру розпорядження майном для подальшого руху справи. Своє наполягання на розгляді господарським судом справи про банкрутство представник пояснює тим, що кредитор не взмозі звернути стягнення на заставлене майно через державну виконавчу службу. Представником кредитора надано для залучення до справи лист ВДВС В.Олександрівського РУЮ від 12.09.2011 року про вартість рухомого майна, що перебуває в заставі, на загальну суму 101456,95 грн. та лист Херсонської філії АТЗТ "Експоцентр-Одеса" від 29.10.2007 року про повернення матеріалів щодо реалізації (продажу) обєктів нерухомості, належних ТОВ "Автосервісне підприємство "Оксамит" оціночною вартістю 142896,60 грн., вартість яких визначалася станом на вересень 2006 року. Зазначені листи представник вважає доказами того, що вартість заставленого майна не забезпечує вимог кредитора.

Боржник надав суду відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, в якому заперечує можливість порушення справи про банкрутство відносно боржника та його подальше провадження, оскільки безспірні зобов'язання боржника перед кредитором повністю забезпечені заставою майна боржника. Боржник не заперечує наявності грошових зобовязань перед кредитором, але вважає, що кредитором неправильно визначається вартість предмета застави, надав до суду акт опису і арешту майна від 28.07.2011 року, а також звіти про незалежну оцінку нежитлових приміщень та рухомого майна (сільськогосподарського устаткування), якими забезпечено зобовязання перед кредитором від 29.12.2011 року і висновки про вартість майна від 12.01.2012 року.

Представники боржника в судовому засіданні підтримали правову позицію боржника, просять припинити провадження у справі.

Заслухавши представників учасників провадження, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі з наступних підстав.

Як встановлено судом, між кредитором та боржником 09.04.2003 року був укладений кредитний договір № 12-030418, згідно якого боржникові було надано кредитні кошти, безспірна заборгованість за кредитом на думку кредитора складає 607174,72 грн.

Для забезпечення виконання зобовязань боржника за кредитним договором між сторонами було укладено договори від 02.06.2003 року, від 27.08.2003 року, від 02.09.2003року застави майбутнього урожаю боржника. Зобовязання за даними договорами припинені у звязку з загибеллю врожаю, для забезпечення зобовязань боржника укладено нові договори застави (іпотеки).

Так, між боржником та кредитором укладено договір застави від 09.04.2003 року, відповідно до якого заставлено рухоме майно, а саме сільськогосподарську техніку в кількості 16 одиниць загальною вартістю 435714,00 грн.

Також, 17.02.2004 року укладено договір іпотеки, за умовами якого передано в заставу нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Херсонська область, селище Велика Олександрівка, пров.Підстанційний, 1 з обладнанням загальною вартістю 398500,00 грн.

Виконавче провадження із звернення стягнення на заставлене майно за виконавчими написами нотаріуса не закінчені, стягнення на заставлене майно не звернено.

Суд зауважує, що між сторонами не існує спору щодо наявності та безспірності частини заборгованості. Фактично між сторонами виник спір щодо вартості заставленого майна, яким забезпечено вимоги кредитора, який вони намагаються вирішити через порушення справи про банкрутство. При цьому кредитор використовує докази про вартість заставленого нерухомого майна, що складені станом на 2007 рік, вартість рухомого майна доводить листом органу ДВС. Відповідно до наданих боржником звітів про незалежну оцінку та висновку про вартість майна від 12.01.2012 року, обєкти нерухомого майна оцінені в 792630,00 грн. Вартість устаткування становить 83998,00 грн., а вартість чотирьох заставлених тракторів становить 124181,00 грн. Загальна сума - 1000809,00 грн. без ПДВ.

Суд зазначає, що згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів обставин, які покладено в основу позову (заяви) покладається на кожну сторону, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У разі, коли вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою, суд відмовляє у прийнятті заяви кредитора, справа про банкрутство не порушується (ст. 8 Закону).

Згідно ч. 9 ст. 11 Закону кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Суд вважає, що кредитор, використавши у якості доказів листи про вартість заставленого нерухомого майна, що складені станом на 2007 рік, та лист ВДВС про вартість рухомого майна, не довів юридичного факту, що вартості заставленого майна не достатньо для задоволення вимог кредитора.

За наявності виконавчого провадження та спору між сторонами виконавчого провадження щодо вартості предмета застави цей спір підлягає вирішенню в межах виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Кредитор, таким чином, помилково скористався правом на заявлення вимоги про порушення справи про банкрутство.

Як зазначено у п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" у випадках, коли виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Відповідно до п. 8.2 Рекомендацій Президії ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

У разі якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених статтею 1 та частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.

За таких обставин кредитор не довів, що боржник є неплатоспроможним, а розмір безспірних вимог, що не забезпечені заставою майна боржника перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.1, ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 1-1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження у справі - припинити.

2. Дію мораторію, введеного ухвалою суду від 14.12.2011 року та заборон, накладених ухвалою від 28.12.2011 року - припинити.

3. Ухвалу надіслати державному реєстратору.

Суддя П.Д. Пригуза