Рішення № 21114618, 18.01.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2012 Справа № 5024/2511/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак", м. Цюрупинськ Херсонської області

про стягнення 291986 грн. 60 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1 дов. № 68 від 23.06.2011 р.

від відповідача - генеральний директор Круглова О. А. протокол № 16 від 02.11.2001 р., наказ № 33 від 02.11.2001 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак" (відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 291986 грн. 60 коп.

В подальшому 16.01.2012 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог. Суд не приймає до уваги зазначену заяву, оскільки позивачем не надано доказів надсилання даної заяви відповідачу.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає частково надав докази погашення боргу в сумі 50000 грн. та просить надати відстрочку платежу на шість місяців.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю Богдан-Лізинг та товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак" 31 липня 2008 року був укладений договір фінансового лізингу № 034/08 - АВТ з додатками до договору №1 та №2, де ТОВ "Богдан-Лізинг" виступає лізингодавцем, а ТОВ "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак" - Лізингоодержувачем. Згідно зазначеного договору позивач зобов'язався надати в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу майна, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) для підприємницьких цілей відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

В подальшому сторонами до Договору фінансового лізингу № 034/08 - АВТ від 31.07.08 року додатковою угодою № 1 від 24.11.2009 р., додатковою угодою № 2 від 05.02.2010 р., додатковою угодою № 3 від 26.05.2010 р., додатковою угодою № 4 від 26.05.2010 р., додатковою угодою № 5 від 28.04.2011 р., додатковою угодою № 6 від 22.08.2011 р. та додатковою угодою № 7 від 05.09.2011 р. були внесені зміни.

Згідно п. 1.6. договору вартість предмета лізингу на момент його передачі лізингоодержувачу становить у тому числі з ПДВ 399 916 грн. 70 коп.

Строк користування предметом лізингу становить 84 місяці та починає свій перебіг з моменту прийняття майна лізингоодержувачем, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі майна (п. 1.8. Договору).

На виконання п. 1.1. договору, позивачем у межах своїх зобов'язань було передано відповідачу у користування наступне майно: автобуси "Богдан А-09212", реєстраційні номери АА0901АА, АА0902АА, АА0903АА, АА0904АА, АА0905АА, АА0906АА, АА0907АА, АА0908АА, АА0910АА, АА0911АА.

Право власності позивача на вищевказані транспортні засоби (предмет лізингу) підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу виданими УДАІ ГУ МВС України м. Києва. Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором з передачі майна підтверджується актом приймання-передачі майна № 1 до договору від 10.09.2008 року. Пунктами 3.1. та 3.4. договору фінансового лізингу сторони визначили, що відповідач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в додатку 1 до договору - графіку сплати лізингових платежів.

Перший розрахунковий період визначається рівним періоду від дати підписання акту приймання-передачі майна в лізинг до останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в додатку 1 до договору.

Лізингові платежі включають за п. 3.1.1 договору - винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 3.4 договору, за п. 3.1.2. платежів по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Пункт 3.1.1 договору фінансового лізингу відповідає нормам чинного законодавства. Зокрема, згідно частини 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Частиною 2 ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Позивачем до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставлялись відповідачу рахунки на оплату лізингового платежу на наступний розрахунковий період за №СФ-03534 від 02.03.2011 р., СФ-03686 від 01.04.2011 р., СФ-04206 від 01.08.2011 р., СФ-04383 від 01.09.2011 р., СФ-04573 від 03.10.2011 р., СФ-04740 від 01.11.2011 р., СФ-04898 від 01.12.2011 р.

Відповідно п. 3.13. та п. 4.4.3. договору, відповідач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, та вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за цим договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви, навіть з причин пошкодження та/або неможливості експлуатації майна.

Відповідач зобов'язаний вчасно й у повному обсязі виплачувати лізингодавцеві лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів та умов даного договору.

Згідно п. 3.7. договору, якщо термін сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний або святковий) день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний або святковий) день.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання умов договору фінансового лізингу після підписання акта приймання-передачі майна відповідачем проводилось перерахування лізингових платежів на розрахунковий рахунок позивача, але в неповному обсязі й з порушенням графіку сплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за період з 05.03.2011р. по 05.12.2011р. в сумі 155218 грн. 86 коп.

Оглядом матеріалів справи встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом відповідач частково здійснив лізингові платежі в сумі 50000 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №11 від 29 грудня 2011 року та №1 від 05 січня 2012 року. На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна в сумі 105218 грн. 86 коп., в частині стягнення 50000 грн. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, суд припиняє провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, згідно п. 3.1.1 договору позивач нарахував відповідачу винагороду (комісію) лізингодавця за отримане у лізинг майно в сумі 79708 грн. 43 коп. та згідно п. 3.4 договору коригування на зміну курсу гривні до дол. США в сумі 56518 грн. 01 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми. Позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 541 грн. 30 коп.

Перевіривши правильність вищезазначених нарахувань, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов просить надати відстрочку виконання рішення на шість місяців.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до Розяснення ВАСУ від 12.09.1996р. за № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст.121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обставини справи у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання відстрочки виконання судового рішення посиланням на складне фінансове становище, але документального підтвердження зазначених обставин відповідачем-2 не надано.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку поясненням відповідача в сукупності з викладеними доводами у заяві про відстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність відстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 241 986 грн.60 коп. В частині стягнення 50000 грн. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна припинити провадження.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак" (75100 Херсонська обл. м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 107 Б, р/р 26008122223 у ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 24960822) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (місцезнаходження: 04176 м. Київ, вул. Електриків,26, корп. 87, факт. адр.: 04655 м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, б. 7, оф. 1020, р/р 26508011603789, в ПАТ "МІБ", МФО 380582, код ЄДРПОУ 32960732) 105218 грн. 86 коп., винагороду (комісію) у розмірі 79708 грн. 43 коп., нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 05.11.11 по 05.12.11 у сумі 56518 грн. 01 коп., нарахування індексу інфляції в сумі 541 грн. 30 коп., в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору 5839 грн. 73 коп.

3. Відмовити ТОВ СП "Ямак" в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення 20.01.12

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України