Рішення № 21114508, 19.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року справа № 5020-1923/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1923/2011

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 32908852,36грн,

за участю представників:

позивача не зявився;

відповідача - ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність №7654 від 28.12.2011;

Суть спору:

05.12.2011 Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 32908852,36грн, у тому числі 28959825,03 грн основної борг, 2284286,81 грн пеня, 1182202,44 грн - інфляційне відшкодування, 482538,08 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.12.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.

У судовому засіданні 12.01.2012 оголошено перерву до 19.01.2012.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 19.01.2012 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав наявність заборгованості в сумі основного боргу в розмірі 28959825,03 грн та 3% річних в сумі 482538,08 грн, а також заявив клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню у звязку з тяжким фінансовим станом (арк.с.76-78).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін,

в с т а н о в и в:

20.12.2010 між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Постачальник, далі - позивач) та комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради (Покупець, далі - відповідач) укладений договір №06/10-2595 БО-40 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі Договір), згідно з яким позивач зобов`язується поставити відповідачеві імпортований природний газ, а відповідач прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 Договору. Газ, що постачається за Договором, використовується відповідачем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання. Використання газу відповідачем для інших потреб не є предметом Договору (арк.с.33-37). Відповідно до пункту 10.1 Договору та пункту 7 Додаткової угоди №1 від 28.01.2011 Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представника сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011 по 31.12.2011 включно, а у частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Згідно з Додатковою угодою №5 від 03.10.2011 Договір є припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 (арк.с.45).

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011 була змінена назва Договору на договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання (арк.с.41).

Згідно з пунктом 1.2 Договору позивач передає відповідачу в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 24791 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: січень 4561 тис.куб.м, лютий 4128 тис.куб.м, березень 4561 тис.куб.м, квітень 2 245 тис.куб.м, травень 58 тис.куб.м, червень 29 тис.куб.м, липень 58 тис.куб.м, серпень 58 тис.куб.м, вересень 58 тис.куб.м, жовтень 58 тис.куб.м, листопад 4416 тис.куб.м, грудень 4561 тис.куб.м.

Додатковою угодою №4 від 30.08.2011 до Договору сторони виклали пункт 1.2 Договору в наступній редакції: “Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 включно природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 25784,91 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м): січень 5803,992, лютий 5299,157, березень 4963,725, квітень 378,806, травень 172,834, червень 64,135, липень 75,528, з 1 по 5 серпня 9,733, вересень 0,000, жовтень 130,0, листопад 4416,0, грудень 4561,0. Постачання природного газу в період з 06.08.2011 по 30.09.2011 буде здійснюватися за окремим договором у звязку з набуттям чинності Закону України від 07.07.11 №3609-VI (арк.с.44).

Приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та відповідачем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого позивачем. Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, відповідач зобовязувався надавати позивачу для підпису два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою відповідача та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу. Разом з актом приймання-передачі газу відповідач в обовязковому порядку надає копію документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписує акт. Така копія повинна бути завірена підписом керівника або уповноваженою ним особою та скріплена печаткою підприємства з обовязковим зазначенням дати завіряння, яка має бути не раніше дати складення первинного документу (пункт 2.2 Додатку до Договору, пункту 2 Додаткової угоди №4 від 30.08.2011 до Договору арк.с.40, 44).

Відповідно до розділу 3 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2187,20 грн без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, ПДВ за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 234,00 грн, крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м природного газу 2464,94 грн, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2957,93 грн. Загальна вартість Договору на дату його укладання становить 61108327,54 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 73329993,05 грн.

Сторони домовились, що ціна за 1000,0 куб.м газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, Сторонами в обовязковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011 до Договору змінено ціну за 1000 куб.м природного газу - становить 2 282 грн без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб.м природного газу 2561,64 грн, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 3073,97 грн. Загальна вартість Договору складається із сум вартості місячних поставок газу (арк.с.41).

Додатковою угодою №2 від 04.04.2011 до Договору з 01.04.2011 пункт 3.1 викладено в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2553,20 грн без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, ПДВ за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 259,70 грн, крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м природного газу 2863,96 грн, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 3436,75 грн (арк.с.42).

Додатковою угодою №3 від 11.07.2011 до Договору з 01.07.2011 пункт 3.1 викладено в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3023,50 грн без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, ПДВ за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 285,00 грн, крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м природного газу 3368,97 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 4042,76 грн (арк.с.43).

Пунктом 4.1 Договору визначений наступний порядок проведення розрахунків:

-перша оплата в розмірі 34% відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, поставив відповідачу у період з січня по серпень 2011 року природний газ на загальну суму 51850012,62 грн, що підтверджується актами передачі-приймання від 31.01.2011, 28.02.2011, 31.03.2011, 30.04.2011, 31.05.2011, 30.06.2011, 31.07.2011, 31.08.2011 (арк.с.46-53).

Проте, як зазначив позивач, відповідач перерахував позивачу грошові кошти за поставлений природний газ в розмірі 22890187,59 грн (арк.с.16-32) та станом на день подачі позову його заборгованість перед позивачем склала 28959825,03 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Господарського кодексу України (далі ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною першою статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобовязання за Договором, однак вартість природного газу станом на 30.09.2011 відповідачем оплачена не у повному обсязі, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 28959825,03 грн.

Відповідачем визнана наявність заборгованості за Договором в розмірі 28959825,03 грн (арк.с.76-78).

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заборгованість з оплати поставленого позивачем природного газу протягом січня-серпня 2011 року в розмірі 28959825,03 грн на день прийняття рішення не погашена.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 28959825,03 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені за період з 29.05.2011 по 29.11.2011 у сумі 2284286,81 грн, інфляційне відшкодування за період з лютого по вересень 2011 року 1182202,44 грн, 3% річних за період з 11.02.2011 по 30.09.2011 482538,08 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки позивача інфляційного відшкодування та 3% річних (арк.с.6-11) визнані судом правильними, а тому позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційного відшкодування за період з лютого по вересень 2011 року 1182202,44 грн та 3% річних за період з 11.02.2011 по 30.09.2011 482538,08 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо необґрунтованого здійснення розрахунку інфляційного відшкодування за період з липня по вересень 2011 року суд відхиляє, оскільки в зазначених місяцях була відсутня інфляція, тому позивач правомірно не врахував ці місяці у розрахунок.

В силу частини другої статті 20 ГК України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3.1 Договору передбачено, що в разі порушення відповідачем умов пункту 4.1 Договору відповідач зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем (арк.с.3-5), визнав його правильним. Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неправильного розрахунку суми пені позивачем з огляду на те, що Договором сторони погодили, що строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю три роки та неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (пункт 9.3 Договору).

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи складне фінансове становище відповідача, що підтверджується матеріалами справи (арк.с.84-85), а також важливість сталого функціонування підприємства для теплопостачання у місті Севастополі, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та стягнути з відповідача пеню у сумі 1000000,00 грн.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, що документально встановлений та підтверджений матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково: 1000000,00 грн пеня, 1182202,44 грн - інфляційне відшкодування, 482538,08 грн 3% річних.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, р/р 26007945206831 в УСВ м. Севастополя, МФО 324195 або з інших рахунків, ідентифікаційний код 03358357) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 у ГОУ ПІБ України, МФО 300012 або на інші рахунки, ідентифікаційний код 31301827) заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 31624565,55 грн (у тому числі 28959825,03 грн основної борг, 1000000,00 грн пеня, 1182202,44 грн - інфляційне відшкодування, 482538,08 грн 3% річних), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 54256,62грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 1284286,81 грн відмовити.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 24.01.2012.