Рішення № 21114363, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/47318.01.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіо-Альянс», м.Вінниця

до Відповідача: Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення

про: стягнення заборгованості у розмірі 834 740,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (дов. № 16-01/12 від 16.01.2012р.)

від Відповідача ОСОБА_2 (довір. № 11/30 від 16.12.2011р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудіо-Альянс», м.Вінниця (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 834 740,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 18.01.2012р.

В судовому засіданні 18.01.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсягу, надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав існування заборгованість, проте заперечив проти позову у звязку із скрутним фінансовим становищем.

Сторони у судовому засіданні клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений Договір № 35/58 від 03.12.2008р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобовязується здійснити поставку спеціального обладнання та програмного забезпечення системи офіційного телерадіомоніторингу (з передачею обладнання) та програмного забезпечення у власність Замовника із здійсненням його техналадки у відповідні строки (Додатки № 1, № 2, № 3, №4 до Договору), а Замовник зобовязується прийняти належно виконану роботу (Додаток № 5 до Договору) та здійснити оплату (п.2.2 Договору).

Згідно до п.2.1 Договору, за Договором Замовник сплачує виконавцеві у відповідності до календарного плану виконання робіт (Додаток № 1 до Договору), специфікацій (Додаток № 2 та Додаток № 3 до Договору) і калькуляції (Додаток № 4 до Договору) 1445000, 00 (один мільйон чотириста сорок пять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 240833,33 грн.

Як вбачається з п.2.2 Договору, розрахунки за Договором здійснюються на підставі актів виконаних робіт та видаткових накладних на спеціальне обладнання та програмне забезпечення системи офіційного телерадіомоніторингу.

Фінансування робіт здійснюється при наявності коштів на реєстраційному рахунку Замовника (п.2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.7. Договору, Відповідач - після належного та повного прийняття товару та робіт із технічного налаштування - надає Позивачу підписаний зі своєї сторони акт.

На виконання Договору, Позивач передав у власність Відповідача та здійснив технічне налаштування товару відповідно до вимог Договору належно, у повному обсязі. Перелік та опис товару щодо якого відбулась поставка та налаштування визначено видатковою накладною № 35/58-1 від 04.12.2008 р. та видатковою накладною № 35/58-2 від 12.12.2008 р. Поставка та налаштування товару відбулись відповідно 05 грудня 2008 р. та 15 грудня 2008 року, що підтверджується Актом виконаних робіт на створення програмного забезпечення від 05.12.2008 р. та Актом виконаних робіт на поставку спеціального обладнання від 15.12.2008 р.

17.12.2008 року, Відповідач частково оплатив вартість поставленого програмного забезпечення у сумі 24 700 грн. 00 коп.

Позивач акцептував пропозицію Відповідача щодо зменшення обсягу поставки, у зв'язку з чим, між Сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору за № 1 від 25.12.2008 року.

Відповідності до п. 2 Додаткової угоди внесено зміни до п. 2.1. Договору, внаслідок чого загальна вартість поставленого товару за Договором складає 859440,00 грн.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем зобовязань щодо поставленого товару, Позивач звернувся до останнього з претензією № 267/58 від 07.11.2011р., відповідно до якої просив оплатити поставлений товар у сумі 834740,00 грн.

У відповідь на претензію, Відповідач направив Позивачу лист № 16/2558 від 05.12.2011р., відповідно до якого визнав існування заборгованості, проте вказав, що заборгованість буде погашена при виділенні капітальних видатків на 2012р з Державного бюджету України.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов, визнав існування заборгованості, проте, заперечив проти позову посилаючись на скрутне фінансове положення.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №35/58 від 03.12.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання Договору, Позивач передав у власність Відповідача та здійснив технічне налаштування товару відповідно до вимог Договору належно, у повному обсязі. Перелік та опис товару щодо якого відбулась поставка та налаштування визначено видатковою накладною № 35/58-1 від 04.12.2008 р. та видатковою накладною № 35/58-2 від 12.12.2008 р. Поставка та налаштування товару відбулись відповідно 05 грудня 2008 р. та 15 грудня 2008 року, що підтверджується Актом виконаних робіт на створення програмного забезпечення від 05.12.2008 р. та Актом виконаних робіт на поставку спеціального обладнання від 15.12.2008 р.

17.12.2008 року, Відповідач частково оплатив вартість поставленого програмного забезпечення у сумі 24 700 грн. 00 коп.

Позивач акцептував пропозицію Відповідача щодо зменшення обсягу поставки, у зв'язку з чим, між Сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору за № 1 від 25.12.2008 року.

Відповідності до п. 2 Додаткової угоди внесено зміни до п. 2.1. Договору, внаслідок чого загальна вартість поставленого товару за Договором складає 859440,00 грн.

Судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 834740,00 грн.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем зобовязань щодо поставленого товару, Позивач звернувся до останнього з претензією № 267/58 від 07.11.2011р., відповідно до якої просив оплатити поставлений товар у сумі 834740,00 грн.

У відповідь на претензію, Відповідач направив Позивачу лист № 16/2558 від 05.12.2011р., відповідно до якого визнав існування заборгованості, проте вказав, що заборгованість буде погашена при виділенні капітальних видатків на 2012р з Державного бюджету України.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, а й визнається Відповідачем, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 834 740,00 грн.

Суд не приймає заперечення Відповідача з посиланням на недофінансування з Державного бюджету України та скрутне фінансове становище з огляду на таке:

Згідно 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України, причому за приписами статті 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України “Про виконавче провадження”.

Слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобовязання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобовязання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобовязань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязань, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Крім того, при вирішенні спору судом враховані посилання відповідача на наявність недофінансування коштів з бюджету на капітальні видатки, однак наведене не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобовязань по оплаті поставленого товару, оскільки вказані положення договору передбачають саме порядок розрахунків, а строки розрахунків сторонами чітко визначені у п.п. 2.1 та 2.2 договору.

Проведення оплати поставлених за договором товарів є обовязком замовника (п. 2.1, 2.2 договору), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобовязань замовника не є предметом даного спору, такі відповідно, не можуть вирішуватись в межах заявленого позову. Обовязок виконання договору не залежить від наявності вини щодо неможливості його виконання тощо.

Отже, відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України „Про виконавче провадження” способів виконання рішення суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіо-Альянс», м.Вінниця задовольнити повністю.

2.Стягнути з Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ідентифікаційний код 00063928 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіо-Альянс»ідентифікаційний код 20111517, основну суму боргу у розмірі 834 740,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ідентифікаційний код 00063928 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіо-Альянс»ідентифікаційний код 20111517 судовий збір у розмірі 16694,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.01.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева