Рішення № 21114296, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/253 (28/180пн)11.01.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ»

доПублічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1

провизнання зобовязання припиненим та зобовязання вчинити дії

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_2. (представник за довіреністю); від відповідача ОСОБА_3. (представник за довіреністю);

від третьої особи не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Іліташ»(далі Товариство або позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(далі Банк або відповідач) про:

- визнання припиненими правовідносин (зобов'язань) між Товариством та Банком за договором іпотеки від 22 грудня 2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1. Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 5118 (далі Договір іпотеки);

- зобов'язання Банку провести дії по зняттю заборони відчуження майна, яке є предметом іпотеки, за Договором іпотеки, а саме: подати до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1. письмову заяву про вилучення обтяження об'єктів нерухомого майна з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме запису внесеного приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1. 25.12.2006 згідно з Договором іпотеки про накладення заборони на нерухоме майно приміщення площею 1315,7 кв.м. в адміністративній будівлі літ. А-5 з котельною літ. А-1, номер за РПВН:17170530, Донецька обл., м. Донецьк, проспект Полеглих Комунарів (проспект Павших Комунарів), будинок 7 за № 4280491.

Позовні вимоги мотивовані тим, що іпотека за Договором іпотеки є припиненою ще з 2007 року на підставі статті 17 Закону України «Про іпотеки», у звязку із припиненням основного зобовязання на забезпечення якого ця іпотека була надана. Проте, відповідач не зважаючи на дану обставину з 2007 року не вчинив жодних дій направлених на зняття заборони відчуження майна, яке є предметом вказаної іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2011 порушено провадження у справі №28/180пн, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.11.2011 справу №28/180пн надіслано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою суду від 18.11.2011 господарський суд прийняв справу до свого провадження та присвоїв їй номер №34/253 (28/180пн), розгляд справи призначив на 07.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 07.12.2011 з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 05.12.2011 перебував на лікарняному, з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), на підставі рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 ГПК України, справу №34/253 (28/180пд) передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою суду від 07.12.2011 розгляд справи відкладено на 21.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 15.12.2011 з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 15.12.2011 вийшов з лікарняного, з метою дотримання вимог ГПК України, на підставі вищезазначеного рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 та ст. 4-6 ГПК України, справу №34/253 (28/180пд) передано назад на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 21.12.2011 розгляд справи відкладено на 11.01.2012.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав. Його представник у судовому засіданні підтвердив факт відсутності заборгованості за Кредитним договором, заперечень проти позову не висунув.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід банк»(правопопередник Банка) та Товариством (Позичальник) було укладено кредитний договір №2006-294 (далі Кредитний договір), яким встановлювалися: мета, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в національній валюті України та/або в іноземних валютах з можливістю конвертації в національну валюту в межах загальної суми 1 300 000 доларів США на основі Додаткових угод про надання кредиту (траншу) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (далі Додаткові угоди); порядок та умови погашення (повернення) Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; види забезпечення зобов'язань Позичальника; порядок плати за кредити тощо.

У рамках вказаного Кредитного договору між ВАТ «Родовід банк»та Товариством були укладені додаткові угоди до Кредитного договору № 1 від 22.12.2006, № 2 від 09.01.2007, № 3 від 10.01.2007, № 4 від 11.01.2007, № 5 від 12.01.2007, № 6 від 15.01.2007, № 7 від 16.01.2007, № 8 від 18.01.2007, № 9 від 22.01.2007, № 10 від 24.01.2007, № 11 від 24.01.2007, № 12 від 25.01.2007, № 13 від 29.01.2007, якими передбачалися конкретні суми кредитів (траншів), валюти кредитів, строки їх погашення, розміри відсоткових ставок за користування цими кредитними коштами, номери рахунків на які погашаються суми кредитів (позичкові рахунки) та рахунки, на яких ведеться облік нарахування та погашення відсотків за користування кредитами.

З метою забезпечення виконання Товариством своїх зобовязань за Кредитним договором, 22 грудня 2006 року між ВАТ «Родовід банк»та Товариством був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого позивач передав в іпотеку відповідачу належне йому на праві власності майно приміщення площею 1315,7 кв.м. у адміністративній будівлі літ. А-5 з котельнею літ. А-1, що знаходяться за адресою: Донецька область, пр. Полеглих Комунарів (пр. Павших Комунарів), буд. 7.

На вказаний обєкт нерухомості 26.12.2006 було накладено заборону відчуження, про що зроблено відповідний запис в Єдиному реєстрі заборони відчуження обєктів нерухомого майна за № 4280491 реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_1.

Згідно із наказом тимчасового адміністратора від 05.06.2009 № 215 (зі змінами, внесеними наказом від 15.06.2009 № 225) найменування Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк». Останнє є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»(пункт 1.3 статуту Банку, затвердженого наказом тимчасового адміністратора АТ «Родовід Банк»від 06.10.2010 № 536, погодженого Національним банком України 26.10.2010).

Як убачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок з позичкових рахунків Товариства № 2063006294.840.001, №63006294.980.002 №063006294.980.013 за період з 22.12.2006-05.10.2011, 27-28 грудня 2007 року позивачем була погашена заборгованість за усіма 13-тьма кредитами, взятими за Додатковими угодами. Крім того, з банківських виписок за період з 22.12.2006-05.10.2011 із рахунків Товариства №068506294.840 та №068506294.980, на яких відбувався облік нарахованих та погашених процентів, вбачається, що позивачем станом на 29.12.2007 була погашена заборгованість за процентами у повному обсязі.

Відтак, станом на кінець грудня 2007 року заборгованість Товариства за Кредитним договором була погашена у повному обсязі.

Представником відповідача у судовому засіданні підтверджено, що на момент розгляду справи заборгованість у позивача за Кредитним договором відсутня.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічне положення закріплено і у частині 1 статті 202 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Пунктом 2.1 Договору іпотеки передбачено, що цей договір набирає сили з моменту його нотаріального посвідчення і припиняє свою дію після сплати Іпотекодавцем всієї суми заборгованості за Кредитним договором.

Таким чином, у звязку із погашенням заборгованості за Кредитним договором, зобовязанням за останнім були припиненні на підставі статті 599 ЦК України, статті 202 ГК України, а відтак, іпотека за Договором іпотеки також була припинена на підставі частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку».

За таких обставин, у відповідача відсутнє право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно позивача, передане в іпотеку за Договором іпотеки.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Виходячи з положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини 1, 3, 7).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що обтяження нерухомого майна за Договором іпотеки, що продовжує існувати після припинення дії Кредитного договору, є незаконним обмеженням у здійсненні права власності та порушує права та інтереси позивача.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі; припинення правовідношення (пункти 5, 7 абзацу 1 частини 2 статті 16 ЦК України).

Вказані положення статей 15, 16 ЦК України кореспондуються з частиною 2 статті 20 ГК України, якою передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: присудження до виконання обов'язку в натурі; припинення господарських правовідносин.

Порядок державної реєстрації іпотек регламентується Законом України «Про іпотеку»та Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 за № 410 (далі Тимчасовий порядок).

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України «Про іпотеку»обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація:.

Пунктом 2 Тимчасового порядку передбачено, що реєстраторами реєстру іпотек є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

З матеріалів справи вбачається, що на обєкт нерухомості, який є предметом іпотеки за Іпотечним договором, було накладено заборону відчуження, про що зроблено відповідний запис в Єдиному реєстрі заборони відчуження обєктів нерухомого майна за № 4280491 реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_1. (т.1, а/с 123).

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 25 Тимчасового порядку після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

Відповідно до пунктів 2, 6 Тимчасового порядку внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду. Таке повідомлення складається іпотекодержателем або уповноваженою ним особою також і з метою виключення запису з Реєстру.

Реєстр заборон діє на підставі положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за №364/3657).

Згідно з пунктом 1.5 вказаного Положення реєстраторами Реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з державним підприємством «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.

Відповідно до пункту 9 статті 34 Закону України «Про нотаріат»накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусами.

Пунктом 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882) передбачено, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту), або заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобовязання відповідача виконати покладений на нього Тимчасовим порядком обовязок про надіслання реєстратору письмового повідомлення про виключення з реєстру запису про обтяження іпотекою належного позивачу на праві власності майна.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивачем відповідачу надсилалися листи № 109/1 від 28.07.2011, № 109/1-10 від 12.08.2011 з вимогами вчинити дії направлені на зняття заборони відчуження переданого за Договором іпотеки нерухомого майна, проте відповідач не вжив таких заходів.

Також судом було враховано практику Вищого господарського суду України з розгляду зазначеної категорії спорів (постанови Вищого господарського суду України: від 17 жовтня 2010 року у справі № 2/129пн (за позовом фізичної особи-підприємця до ПАТ «Раффайзен Банк Аваль»про визнання відсутнім права, зобовязання вчинити дії, визнання зобовязання припиненим); від 19 січня 2011 року у справі № 46/287 (за позовом ПАТ «Інвестбудсервіс»до Національного банку України про визнання припиненим договору іпотеки); від 1 листопада 2011 року у справі № 4/271-6/83 за позовом ВАТ «Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301»до ПАТ «Універсал Банк»про визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки); від 27 грудня 2011 року у справі № 5004/1360/11 (за позовом ТОВ «Полтрекс»до ПАТ «Західінкомбанк»про зобовязання відповідача подати заяву до реєстратора про зняття заборони на предмет іпотеки) та інші).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати припиненими правовідносини (зобов'язання) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ»та Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»за договором іпотеки від 22 грудня 2006 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ»та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк»(правопопередником Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»), який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1. Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 5118.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»провести дії по зняттю заборони відчуження майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ»та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (правопопередником Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»), який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1. Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 5118, а саме подати до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1. письмову заяву про вилучення обтяження об'єктів нерухомого майна з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме запису, внесеного 25.12.2006 за №4280491 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1. згідно з договором іпотеки від 22 грудня 2006 року, про накладення заборони на нерухоме майно приміщення площею 1315,7 кв.м. в адміністративній будівлі літ. А-5 з котельною літ. А-1, номер за РПВН: 17170530, Донецька обл., м. Донецьк, проспект Полеглих Комунарів (проспект Павших Комунарів), будинок 7.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ»(83086, м. Донецьк, проспект Павших Комунарів, 7, ідентифікаційний код 23187892) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 20.01.2012.