Рішення № 21114284, 12.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/52112.01.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»

Простягнення 6862,07 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Голоднюк О.Г.

Від відповідача Бондаренко Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Плюс»6 862,07 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

В процесі розгляду справи суду доведено, що Відповідач змінив назву, належним Відповідачем по справі є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Райп».

Відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, поліс №АА/3065931 видано Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Райп», застрахований автомобіль державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність застрахована на водія ОСОБА_1.

Відповідач позовні вимоги не визнає, проте письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2010року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 008021/4005/0000002, за яким ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Сеат», державний номер НОМЕР_2.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ, 21.07.11 року в м. Мукачево на вул. Я. Мудрого сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Сеат», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно Постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.08.11р., 21.07.11р., ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, відчинив двері т.з. і зіткнувся частково з т.з. «Сеат», д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

22.07.2011р. Страхувальником було подано до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування.

З метою встановлення вартості матеріального збитку, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_3. Відповідно до Звіту № 114/07/11 від 21.07.2011 p., вартість матеріального збитку склала 7 939,37 грн.

Відповідно до зазначеного вище Звіту № 114/07/11 від 21.07.20 L1 р., ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 362,07 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 577,30 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 026053 від 08.09.2011р.

Як зазначає Позивач, ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати шкоду ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»в порядку регресу відповідно до ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»у розмірі 7 362,07 грн.

Проте, оскільки у ОСОБА_1 застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ТзДВ «Страхова компанія «Плюс», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3065931, згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик (Відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно Полісу №АА/3065931, ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, заподіяну майну складає 25 500 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.04, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності (заява-вимога про відшкодування шкоди в порядку регресу за вих. № 4917 від 15.09.2011), що підтверджується вхідним номером №845.

Відповідач в добровільному порядку відмовився здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до полісу №АА/3065931 обовязкового страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів», франшиза складає 500 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги, що становить вартість страхового відшкодування в розмірі 6862,07 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Твердження Відповідача, що позивачем надано не належні докази в підтвердження позовної суми, спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(03680, м. Київ, вул. Предславинська, 11, код ЄДРПОУ 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 6862 (шість тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 07 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 19.01.2012р.