Рішення № 21114041, 16.01.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.2012 Справа № 5008/1614/2011

10/5008/1614/2011 521/2012

За позовом ОСОБА_1, м.Рахів

до відповідача закритого акціонерного товариства „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання”, м.Рахів

про визнання недійсним спільного рішення спостережної ради та правління ЗАТ „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання”, оформленого протоколом від 15.11.2005 р.

Головуючий суддя - Івашкович І.В.

представники:

від позивача ОСОБА_1, позивач; ОСОБА_2, довіреність від 22.09.2010 р.

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність вих.№01/02-10 від 02.07.10

У судовому засіданні 11.01.12 за участю представників: від позивача - ОСОБА_1, позивач; ОСОБА_2, довіреність від 22.09.2010 р.; від відповідача - ОСОБА_3, довіреність вих.№01/02-10 від 02.07.10, оголошувалась перерва до 16.01.11 11:30 год.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1, м. Рахів звернувся з позовом до закритого акціонерного товариства „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання”, м.Рахів про визнання недійсним спільного рішення спостережної ради та правління ЗАТ „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання”, оформленого протоколом від 15.11.2005 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняття спірного рішення стосується визначення основних напрямів діяльності товариства та належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, що свідчить про перевищення спостережною радою та правлінням наданих їм повноважень. Позивач вважає, що спільним рішенням спостережної ради та правління ЗАТ „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання” порушено його корпоративне право, а саме, передбачене ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" право брати участь в управлінні справами товариства, зокрема, через участь у загальних зборах акціонерів та вирішення питань, які віднесені до їх компетенції. Стверджує, що відповідно до ст.41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства, що також передбачено п. 9.2.4 Статуту товариства. Вважає, що оспорюване рішення прийнято з перевищенням спостережною радою та правлінням наданих їх згідно з Законом України "Про господарські товариства" та Статутом ЗАТ "Рахівська ТОРП" повноважень. Вказує, окрім того, що ні законом, ні Статутом товариства не передбачено можливості спільних засідань наглядової ради (як контролюючого органу) та виконавчого органу. Обгрунтовує своє право, як акціонера товариства, на оскарження до суду рішень наглядової ради чи виконавчого органу товариства, що відповідає ст.55 Конституції України. Наводить посилання на правову позицію, викладену у п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.08.

Відповідач письмовим відзивом від 14.12.11та додатковими поясненнями від 22.12.11, від 16.01.11 заперечує проти позовних вимог.

Посилаючись на ст.47 Закону України "Про господарські товариства", п.9.4 Статуту товариства, відповідно до яких до компетенції виконавчого органу віднесено вирішення всіх питань діяльності товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції інших органів, вважає, що прийняття рішення про попередження працівників про звільнення працівників не є виключною компетенцією загальних зборів товариства, оскільки питання попередження про звільнення працівників є питанням поточної господарської діяльності товариства та відноситься до компетенції виконавчого органу товариства - Правління.

Посилаючись на ст.47 Закону України "Про господарські товариства", п.9.4 Статуту товариства вважає, що прийняття рішення про передачу майна товариства в оренду також не є виключною компетенцією загальних зборів, оскільки Статутом передбачено, що виключною компетенцією загальних зборів є затвердження угод на суму, що перевищує 50% від загальної вартості майна товариства, а Положенням про спостережну раду ЗАТ „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання” передбачено, що до компетенції спостережної ради відноситься погодження проведення операцій з розпорядження нерухомим майном товариства. Відповідач наголошує на відсутності доведеного позивачем його порушеного права у зв"язку з прийняттям оспорюваного рішення, а обгрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів товариства позивач не вправі. У підтвердження правомірності прийняття спірного рішення відповідач згідно з додатковими поясненнями від 22.12.11 посилається на рішення загальних зборів акціонерів, оформлене протоколом № 2 від 25.06.1998р. (додано копію), відповідно до якого всі рішення про відчудження майна товариства контролюються спостережною радою товариства.

Поданою письмовою заявою від 11.01.12 відповідач просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач звернувся до господарського суду з позовом в серпні 2011 року з пропуском строку позовної давності.

Позивач письмовим поясненням від 16.01.12 заперечує заяву позивача про застосування строків позовної давності, оскільки у відповідності до п.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав. Стверджує, що за змістом ст. 100 ЦК України право участі у товаристві (корпоративні права) належить до категорії особистих немайнових прав, а отже на них позовна давність не поширюється. В зв"язку з цим вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки вона не поширюється на спірні правовідносини. Додано постанову Вищого господарського суду України від 22.06.11 по справі №2/186 із аналогічного спору, у якій наведено таку ж правову позицію щодо застосування позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач є акціонером ЗАТ "Рахівська ТОРП" і йому належить 525 простих іменних акцій товариства. Наведене підтверджується сертифікатом акцій НОМЕР_1 (додано копію) та Випискою вих.№08-13/2-01 від 11.01.12 про стан рахунків в цінних паперах на 11.01.12, за підписом уповноваженої особи Зберігача, скріпленим печаткою (додано копію).

15.11.2005р. відбулося спільне засідання спостережної ради та правління закритого акціонерного товариства „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання” з порядком денним "Про вирішення питання подальшої роботи ТОРПу". На вказаному засіданні прийнято рішення, оформлене протоколом від 15.11.05, про передачу всіх торгових підприємств ТОРПу в оренду, а також попередження працівників про їх звільнення за скороченням чисельності.

Відповідно до чинного на час прийняття оспорюваного рішення законодавства України (ст.97 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про господарські товариства") управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Нормами вказаних статей визначено коло питань, вирішення яких віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, а також встановлено, що статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути віднесено вирішення інших питань. Вказані правові норми містять також заборону передачі іншим органам товариства питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів.

Правові засади діяльності та повноваження інших органів акціонерного товариства (спостережної (наглядової) ради, виконавчого органу, ревізійної комісії) врегульовано нормами ст. ст. 46-49 Закону України "Про господарські товариства" ( у чинній на час прийняття спірного рішення редакції), ст. ст. 160, 161 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 4, 37 Закону України "Про господарські товариства", ст.154 Цивільного кодексу України відомості про склад і компетенцію органів управління акціонерного товариством та про порядок ухвалення ними рішень містить статут товариства.

У відповідності до вищенаведених правових норм Статутом ЗАТ "Рахівська торгівельна організація робітничого постачання" (нова редакція, затвердж. рішенням загальних зборів ЗАТ "Рахівська ТОРП", оформленим протоколом №1 від 26.08.04, зареєстр. 05.10.04, номер запису 13171050001000031) визначено структуру та повноваження органів управління ЗАТ (розд.9).

У п.9.2.4 Статуту визначено коло питань, які відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів як вищого органу ЗАТ. Серед таких повноважень, зокрема, передбачено визначення основних напрямів діяльності ЗАТ, затвердження його планів та звітів про їх виконання.

Натомість п.9.3 Статуту встановлено статус та повноваження Спостережної ради як органу ЗАТ, що створений з метою захисту інтересів акціонерів та здійснює контроль за діяльністю дирекції та інших органів ЗАТ. Пунктом 9.3.2 Статуту встановлено, що спостережна рада здійснює свої повноваження на підставі Положення про Спостережну раду ЗАТ.

Згідно з п.9.4 Статуту встановлено, що виконавчим органом ЗАТ, яке здійснює керівництво поточною діяльністю, є Дирекція ЗАТ. До компетенції Дирекції належать усі питання діяльності ЗАТ, крім тих, які належать до компетенції іншого органу.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

В даному випадку оспорюване рішення спільного засідання Спостережної ради та Правління ЗАТ "Рахівська ТОРП", оформлене протоколом від 15.11.05, прийнято з питань, що стосуються визначення подальшої діяльності товариства в цілому, про що свідчить формулювання порядку денного цього засідання, а також зміст прийнятого рішення щодо передачі в оренду усіх торгових підприємств, що належать товариству, та попередження працівників про їх звільнення.

Факт виконання спірного рішення та здійснення фактичної передачі в оренду нерухомого майна ( магазинів і складів) товариства підтверджено уповноваженим представником відповідача згідно з наданими ним поясненнями від 16.01.12.

Наведене є переконливим свідченням винесення на спільному засіданні Спостережної ради та правління ЗАТ "Рахівська ТОРП" рішення від 15.11.05, яке стосується питань визначення основних напрямів подальшої діяльності товариства, що згідно з вищезгаданими положеннями п.9.2.4 Статуту віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Нормами ст. 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства" закріплено право учасників господарського товариства брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями Статуту ЗАТ "Рахівська ТОРП" передбачено права акціонерів брати участь і голосувати на загальних зборах особисто або через своїх представників (п.5.2.2), а також встановлено порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів, прийняття ними рішень (п.п.9.2.5-9.2.13).

Законодавчо встановлене право акціонерів на участь в управлінні товариством спрямовано на забезпечення акціонерам товариства можливості вирішувати найважливіші питання діяльності товариства, що може бути реалізовано через участь у загальних зборах акціонерів. Рішення з таких питань повинні прийматися вищим органом товариства - загальними зборами акціонерів, що закріплено у ст.41 Закону України "Про господарські товариства", а також положеннями 9.2.4 Статуту ЗАТ "Рахівська ТОРП".

Доводи відповідача про те, що Спостережна рада товариства згідно з рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №2 від 1998р., наділена повноваженнями здійснення контролю за усіма рішеннями про відчудження майна, а також щодо передбачених Положенням про Спостережну раду ЗАТ "Рахівська ТОРП" повноважень Спостережної ради на погодження проведення операцій з розпорядження нерухомим майном товариства, не заслуговують на увагу.

В даному випадку оспорюване рішення стосується вирішення питань подальшої діяльності усього товариства, а не проведення окремих операцій з розпорядження майном.

Як слідує з вищевикладених обгрунтувань, вирішення такого питання, як визначення подальшої діяльності товариства, віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів та згідно із імперативними приписами ст.159 Цивільного кодексу України не може бути передано на вирішення іншим органам товариства.

Таким чином, рішення спільного засідання Спостережної ради та Правління ЗАТ "Рахівська ТОРП", оформлене протоколом від 15.11.05, прийнято вказаними органами товариства з перевищенням наданої їм згідно із законом та Статутом товариства повноважень.

Кожному акціонеру, як власнику товариства, має бути забезпечено реалізацію його право вирішувати найважливіші питання діяльності товариства шляхом забезпечення його права участі у загальних зборах акціонерів незалежно від кількості та виду належних йому акцій ( ст.41 Закону України "Про господарські товариства", ст.159 Цивільного кодексу України).

Вирішення таких питань іншими органами товариства є обмеженням права акціонера на участь в управлінні товариством, що згідно зі ст.55 Конституції України надає йому підстави для звернення до суду за захистом свого порушеного права. Таку правову позицію наведено у п. п. 38, 39 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.08 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Відповідно до ст.100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі.

За змістом ст.269 Цивільного кодексу України ознакою особистих немайнових прав є відсутність у них економічного змісту. Право акціонера на управління акціонерним товариством є таким, що позбавлене економічного змісту, зокрема, не може окремо (без продажу акцій) відчужуватися (передаватися), тобто бути предметом цивільного (господарського) обігу, як i особисті немайнові права. Таке право не має грошової оцінки, тобто фактично має ознаки особистого немайнового права (статті 269, 271 Цивільного кодексу).

Відповідно до пункту 1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, безпідставними слід визнати доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Таку ж правову позицією висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 22.06.11 по справі 2/186 з аналогічного спору.

Виходячи з вищенаведених мотивів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення спостережної ради та правління ЗАТ „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання”, оформленого протоколом від 15.11.2005 р. Позов підлягає задоволенню повністю.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 85,00 грн. та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним рішення спостережної ради та правління ЗАТ „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання”, оформлене протоколом спільного засідання Спостережної ради та правління ЗАТ "Рахівська ТОРП" від 15.11.2005 р.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання” (Закарпатська область, м.Рахів, вул. Карпатська 8а, і.к. 00275530) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 321,00 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Повний текст рішення складено 23.01.12