Рішення № 2111379, 15.09.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.08 Справа № 18/112

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

про стягнення 12 496 671 грн. 84 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Бережний Р.В., дов. № 213/10 від 29.12.07;

від відповідача –Рисістих І.А., дов. № 38-д від 15.07.2008;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: заявлені вимоги про стягнення з відповідача 12 496 671 грн. 84 коп., в тому числі: основний борг –8 095 876 грн. 66 коп., пеня - 865 335 грн. 87 коп.; інфляції - 3 059 424 грн. 18 коп.; 3% річних - 476 035 грн. 13 коп.

Відповідач надав до суду клопотання про зменшення пені та доповнення, за якими позовні вимоги визнав частково у сумі основного боргу, інфляційних нарахувань, 3% річних. В той же час відповідач клопоче перед судом про зменшення пені.

Також відповідач повідомляє, що він є підприємством теплової комунальної енергетики і належить до територіальної громади м. Луганська.

В той же час відповідач повідомляє, що загальна сума кредиторської заборгованості на складає 139 633, 4 тис. грн., що значно перевищує дебіторську заборгованість., яка станом складає 100 709, 1 тис. грн. де населення –90339,7 тис. грн.

Також відповідач вказує на те, що вказана заборгованість утворилась через здійснення державою тарифної політики, сукупність витрат на виробництво теплової енергії протягом тривалого часу перевищувала доходи підприємства від реалізації теплової енергії.

Також відповідач надав до суду докази сплати основного боргу у сумі 8 095 876 грн. 66 коп. за платіжним дорученням №5 від 13.08.08. (тобто після подачі позову до суду).

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.

29.12.2006 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»(Покупець) був укладений договір № 06/06-1207 ТЕ-20 про постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, з додатковими угодами до нього.

Пунктом 1.1 договору визначено, що позивач зобов’язується передати у власність відповідача природний газ, а останній – прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Пунктом 3.3. договору сторони визначили, що приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та про транспортованого газу.

Згідно п.6.1 договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов вказаного договору позивач у період січень –вересень 2007 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 45 760 551 грн. 80 коп., що підтверджується актами приймання-передачі (арк. справи 38-49). Відповідач отриманий газ оплатив частково, у зв’язку з чим за ним залишилась заборгованість у сумі 8 095 876грн. 66 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Окрім цього, за несвоєчасне виконання умов договору позивачем нарахована пеня у сумі 865 335 грн. 87 коп. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні у сумі 3 059 424 грн. 66 коп. та 3% річних у сумі 476 035 грн. 13 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав частково та надав до суду докази сплати боргу у сумі 8 095 876 грн. 66 коп.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами 29.12.07 укладено договір № 06/06-1207 ТЕ-20 про постачання природного газу, на виконання умов договору якого ДК "Газ України" передав відповідачу протягом січня - вересня 2007 р. природний газ в обсязі 66 707,513 тис. куб. м на загальну суму 45 760 551 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними актами прийому - передачі природного газу.

Згідно п.6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем грошовими коштами, шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання – передачі до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставлених обсягів природного газу виконав частково, у зв’язку з чим за ним залишилась заборгованість у сумі 8 095 876 грн. 66 коп., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Разом з цим матеріалами справи підтверджено, що відповідач після порушення провадження у даній справі вказана заборгованість сплачена у повному обсязі. У зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід припинити на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які за розрахунком позивача за період лютий 2007 – травень 2008 р. склали 3 059 424 грн. 18 коп. та 476 035 грн. 13 коп. відповідно.

Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних слід задовольнити.

Щодо нарахування пені за період з 04.01.08 по 04.07.08 у сумі 865 335 грн. 87 коп. слід визначити таке.

Пунктом 7.2 договору визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати у строки, визначені договором відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі цього, позивачем за несвоєчасне виконання зобов’язань щодо оплати збоку відповідача була нарахована пеня у сумі 865 335 грн. 87 коп. Нарахування вказаної суми є обґрунтованим та відповідає обставинам справи, але відповідно до ст. 83 п.3 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням викладених вище доводів відповідача, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Приймаючи до уваги викладене, а також те що відповідач є комунальним підприємством, суд частково задовольняє клопотання відповідача, у зв’язку з чим суму пені слід зменшити і стягнути з відповідача пеню у сумі 432 667 грн. 93 коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо пені слід відмовити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування у сумі 3 059 424 грн. 18 коп., 3% річних у сумі

476 035, 13 грн. , пеню в сумі 865 335, 87 грн. Щодо вимог про стягнення боргу у сумі 8 085 876 грн. 66 коп. –провадження у справі слід припинити на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись п.1.1 ст. 80 ГПК України, ст.ст. 44,49, 82,83,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23 «а», код 2404779, на користь:

- Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України», м. Київ, вул. Полуденка, буд. 1, код 31301827, інфляційні нарахування у сумі 3 059 424 грн. 18 коп., 3% річних у сумі 476 035 грн. 13 коп., пеню у сумі 865 335 грн.87 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп. , витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108 грн. 16 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Щодо вимог про стягнення боргу у сумі 8 085 876 грн. 66 коп. провадження у справі припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання .

Дата підписання рішення: 17.09.2008.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть