Вирок № 21109199, 30.01.2012, Новоселицький районний суд Чернівецької області

30.01.2012

Справа № 1-31

за 2012 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2012 року місцевий Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

при секретарі Каптар Г.В.

з участю прокурора Романюка П.І.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, молдованина, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2011 року близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_2, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Головній в АДРЕСА_1, зі сторони центру вказаного населеного пункту в напрямку с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області із перевищенням допустимої швидкості руху, допустив порушення п.п. 2.1 «а», 2.3 «б», 10.1, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху в Україні у звязку з чим не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість в своїх діях, не впевнився у безпечності виконаних ним маневрів та неправильно застосував прийоми керування автомобіля, допустив занос транспортного засобу, в результаті чого він виїхав за межі проїзної частини вліво та заїхав на насип гравію, після чого допустив перекидання керованого ним автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на лобі справа, по задній поверхні у верхній третині, по внутрішньо-бічній поверхні у нижній третині лівого стегна, на корені статевого члену, рани по внутрішньо-бічній поверхні у верхній третині лівої гомілки, крововиливу в лівій тьмяно-скроневій ділянці волосяної частини голови, субдуральної гематоми в передній черепній ямці та субарахноїдального крововиливу в лівій півкулі головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх виникнення, а пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого ліктьового паростку зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоровя.

Підсудний винним себе визнав повністю і пояснив, що дійсно 08 листопада 2011 року близько 11 години 30 хвилин рухався на автомобілі НОМЕР_1 по вулиці Головній в с. Рокитне Новоселицького району Чернівецької області, із пасажирами ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Близько будинку № 68 не врахував дорожню обстановку та проявивши самовпевненість, не справився із керуванням автомобіля, внаслідок чого допустив занос транспортного засобу та його перекидання. В результаті пригоди пасажири отримали тілесні ушкодження в результаті яких тривалий час лікувалися в медичних закладах. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що 08 листопада 2011 року він їхав разом із ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1, яким керував підсудний. Рухаючись по трасі в с. Рокитне Новоселицького району Чернівецької області, підсудний не справився з керуванням автомобіля та допустив його перекидання, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження. Претензій до підсудного не має, оскільки останній відшкодував повністю завдану шкоду.

Потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що внаслідок допущеної підсуднім 08 листопада 2011 року дорожньо-транспортної пригоди, його син ОСОБА_3, який був пасажиром автомобіля, отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких лікувався в Новоселицькій лікарні. Під час лікування, його син помер від пневмонії. Підсудний відшкодував йому завдану шкоду, у звязку із чим претензій до нього не має.

Потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що не має претензій матеріального та морального характеру до підсудного та просила не позбавляти його волі.

Враховуючи, що підсудний свою вину визнав повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку ст. 299 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорюються.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину повністю доведена і його дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 286 ч.2 КК України, оскільки здійснені ним 08 листопада 2011 року порушення п.п. 2.1 «а», 2.3 «б», 10.1, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху в Україні, спричинили ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження та ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Зокрема, що підсудний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, вчинив злочин у молодому віці, потерпілі не мають до нього претензій.

Суд визнає обставинами, які помякшують покарання підсудного добровільне відшкодування ним завданих злочином збитків та його щире каяття, яке виразилось у тому, що він повністю визнав свою вину та щиро жалкує про скоєння ним злочину, засуджує свою протиправну поведінку, відшкодував завдану злочином шкоду та в процесі досудового та судового розгляду справи давав правдиві показання, які сприяли органам правосуддя встановити істину по справі.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, у вчиненому щиро розкаявся та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, шкоду добровільно відшкодував, потерпілі не мають претензій до нього та просять не позбавляти його волі при призначенні кримінального покарання, суд вважає за доцільне призначити підсудному міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням. Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.

Відповідно до розяснень, викладених у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд не вправі призначити покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не має вказаного права.

Приймаючи до уваги, що відповідно до наявної у справі довідки УДАІ УМВС України у Чернівецькій області за № 8/5181 від 15 грудня 2011 року підсудному посвідчення водія не видавалось, то суд вважає за необхідне не призначати підсудному додаткове покарання у виді позбавлення його права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом одного року і шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому до набранням вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЄКЦ УМВС України в Чернівецькій області, р/р № 31256272210002 в УДК в Чернівецькій області МФО 856135 код 25575279, судові витрати за проведення судових авто-технічних експертиз в розмірі 562 (пятсот шістдесят двох) гривень 80 копійок.

Речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання Новоселицького ВДАІ УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, після вступу вироку в законну силу, повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області протягом пятнадцяти діб через райсуд з моменту його проголошення.

Суддя: