Рішення № 21099415, 25.08.2011, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2022/2-31/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25 серпня 2011 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого Вовк Л.В.

з участю секретаря Богодущенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

22 квітня 2010 року позивач звернувся до Краснокутського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди в розмірі 8073,60 грн., спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 3 лютого 2007 року на 127 км. автодороги Київ-Харків, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkwagen Passat, НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ДайпнерКрайслер, НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 В результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Volkwagen Passat, власником якого являється ТОВ „Дебют”. Вказаний транспортний засіб був застрахований згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 07855 від 4 липня 2006 року. Згідно вказаного договору страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.

Відповідно до рахунку-фактури вартість відновлюваного ремонту автомобіля складає 7173,60 грн. Також до суми страхового відшкодування були додані витрати страхувальника в сумі 900,00 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ЗАТ СК „ВУСО” 26 квітня 2007 року.

23 грудня 2009 року ВАТ „Інвестиційно фінансовий консалтинг” набуло належне ЗАТ СК „ВУСО” право вимоги відшкодування шкоди в порядку регресу. Добровільно відшкодувати завдану шкоду відповідач відмовляється

Викладені обставини змусили позивача звернутися до суду.

У відкрите судове засідання представник позивача за довіреністю не з”явилася, однак надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала та прохала суд задовольнити їх в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у відкрите судове засідання повторно не з”явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та в установлений законом строк. Згідно ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У відповідності до ст.ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач про слухання справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання повторно не зявився, про причину неявки суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з”ясувавши обставини справи, прийшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що 3 лютого 2007 року на 127 км. автодороги Київ-Харків, водій автомобіля ДайпнерКрайслер, НОМЕР_2, ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.2.3 Правил дорожнього руху, не перевірив перед виїздом технічний стан автомобіля та комплектність транспортного засобу, в результату чого під час руху від автомобіля відокремився кронштейн акумуляторної батареї та спричинив пошкодження автомобілю Volkwagen Passat, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який рухався позаду в попутному напрямку.

Постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 19 березня 2007 року, водій ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні даного правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Вказана постанова не була оскаржена та набрала законної сили.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пошкоджений автомобіль VW Passat, який належить ТОВ „Дебют”, був застрахований відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту за № 07855, укладеного між ЗАТ СК „ВУСО” та ТОВ „Дебют” 4 липня 2006 року. Виходячи з умов даного договору, страхувальник, в разі настання страхового випадку, має право на відшкодування збитків. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку. Підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.

Відповідно до рахунку № 9 від 9 лютого 2007 року підприємця ОСОБА_3, який проводив ремонт автомобіля, вартість відновлюваного ремонту становить 8150,10 грн. З вказаної суми було виключено вартість робіт, які не пов”язані з даним страховим випадком та додано витрати, пов”язані з буксировкою автомобіля. Таким чином, сума, яка підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за договором страхування становить 8073,60 грн.

Виплата страхового відшкодування була здійснена на підставі заяви ТОВ „Дебют” про виплату страхового відшкодування від 5 лютого 2007 року та страхового акту № 1275-02 від 26 квітня 2007 року.

Підтвердження того, що страхове відшкодування було виплачено в повному обсязі є платіжне доручення № 3649 від 26 квітня 2007 року.

Ст. 1191 ЦК України передбачає право зворотної вимоги (регресу) особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з договором відступлення права вимоги, укладеного 23 грудня 2009 року між ЗАТ СК „ВУСО” та ВАТ „Інвестиційно фінансовий консалтинг”, позивач набув належне ЗА”ВУСО” право вимоги від ОСОБА_1 відшкодування завданої шкоди.

Добровільно відповідач не відшкодував виплачене ТОВ „Дебют” страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобовязана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач довів та документально підтвердив свої вимоги, натомість належним чином повідомлений відповідач не з”явився до суду та не надав своїх заперечень проти позову та аргументів на їх підтвердження. Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що позивач поніс судові витрати по пред”явленню позову , а саме сплатив державне мито в сумі 80,73 грн. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 120 грн., які підлягають стягненню з відповідача, так як в силу ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 10,11,60,209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” з а д о в о л ь н и т и.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” п/р 26004000100561 в Донецькій філії ТОВ УКБ „КАМБІО”, МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667, завдану майнову шкоду в розмірі 8073 (вісім тисяч сімдесят три) грн. 60 коп. та сплачені судові витрати в розмірі 200 (двісті) грн. 73 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя:Л. В. Вовк