Рішення № 2109747, 02.06.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.08 Справа № 20/305/08

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш”, Запорізька область, м. Енергодар

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнітрейд”, Запорізька область м. Енергодар

про стягнення суми 39322,05 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Шестак О.Л. (дов. №2640 від 16.05.2008р.);

Від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 8323,57 грн. штрафних санкцій, суми 24746,53 грн. неустойка, суми 5639,73 грн. індексу інфляції та суми 612,22 грн. –3% річних на неустойку.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/305/08, судове засідання призначено на 02.06.2008р. 02.06.2008р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі договору, ст.ст..6,7,216,217,230,231 ГК України, ст.25 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” просить позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки продукції №20/206 (2) від 17.04.2007р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2007р. між ВП “Атоменергомаш” (покупець, позивач у справі) та ТОВ “Юнітрейд” (постачальник, відповідач у справі) був укладений договір поставки продукції №20/206(2), за умовами якого відповідач зобов’язався поставити позивачу у передбачені договором строки ( 2 квартал, 3 квартал, 4 квартал 2007р.) арматуру на загальну суму 164976,85 грн., в тому числі ПДВ. Крім того, для забезпечення виконання договору про закупівлю між позивачем та відповідачем (як переможцем торгів) був укладений договір неустойки № 20/207(2) від 17.04.2007р., згідно з яким відповідач зобов’язався у разі порушення встановлених договором строків поставки сплатити позивачу неустойку у розмірі 15% від загальної вартості договору поставки (п.п.1, 2,3.) .

Як свідчать матеріали справи, всього протягом 2007 року відповідач поставив позивачу продукцію на суму 124166,8 грн. в тому числі ПДВ. Поставка продукції на суму 40810,05 грн. не була здійснена, частина продукції поставлена з простроченням строків, що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5447 грн. 67 коп. (у частині поставки арматури діаметром 16 у кількості 1,5т за період з 01.01.2008р. по 06.05.2008р.; у частині поставки арматури діаметром 20 у кількості 2,96т за період з 01.07.2007р. по 17.07.2007р.; у частині поставки арматури діаметром 20 у кількості 7,49т за період з 01.01.2008р. по 06.05.2008р.), штрафу-2875 грн. 90 коп., неустойки - 24746,53 грн..

Згідно з ст.ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Пунктом 6.2 договору поставки №20/206(2) передбачено, що у разі порушення відповідачем строків поставки продукції, він сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п.1,4 договору неустойки у випадку порушення встановлених договором строків поставки учасник сплачує замовникові неустойку у розмірі 15% від загальної вартості договору поставки протягом 20 календарних днів після виникнення підстав для її сплати, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідач не надав суду доказів своєчасного виконання зобов’язання за договором поставки.

Факт порушення зобов’язання суд вважає доведеним, розрахунок пені, штрафу, неустойки судом перевірено та визнано правильним, тому позовні вимоги про стягнення відповідача пені в розмірі 5447 грн. 67 коп. (у частині поставки арматури діаметром 16 у кількості 1,5т за період з 01.01.2008р. по 06.05.2008р.; у частині поставки арматури діаметром 20 у кількості 2,96т за період з 01.07.2007р. по 17.07.2007р.; у частині поставки арматури діаметром 20 у кількості 7,49т за період з 01.01.2008р. по 06.05.2008р.), штрафу у сумі 2875 грн. 90 коп., неустойки у сумі 24 746,53грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми 5639,73 грн. індексу інфляції та суми 612,22 грн. –3% річних на неустойку, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що задоволенню не підлягають на наступних підставах.

Відповідно до ст.230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, тобто господарською санкцією, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Поняття неустойки визначено у ст.549 ЦК України, згідно з якою неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Із змісту ст.546 ЦК України слідує, що неустойка є видом забезпечення виконання зобов’язання.

Сплата індексу інфляції та 3% річних передбачена ст.625 ЦК України, яка встановлює відповідальність щодо сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми за порушення грошового зобов’язання. За умовами договору як поставки, так і неустойки, відповідач неналежно виконав зобов'язання по поставці товару, які не є грошовими, та не сплатив неустойку, яка є забезпеченням виконання зобов’язання. Таким чином, грошового зобов'язання, невиконання якого тягне наслідки, передбачені приписами ст.625 ЦК України, у відповідача не виникло. Крім того, приписами ч.2 ст.550 ЦК України встановлено, що проценти на неустойку не нараховуються.

На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, позов задовольняється в цілому частково.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне незалежно від наслідків розгляду справи покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнітрейд” (Юридична адреса: 71500, м. Енергодар, вул. Радянська, б. 35 кв.38. Поштова адреса: 71502, м. Енергодар, вул. Набережна, б.12 кв.4, п/р 2600200187 в Енергодарській філії ВАТ “Банк “Біг Енергія”, МФО 313764, ЄДРПОУ 30042888) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”(01011, м.Київ, вул. Вєтрова, 3, п/р 26009011085980 в банку “Фінанси та кредит”, м.Київ, МФО 300131, ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” (71503, м. Енергодар, Запорізька область, а/с 306 п/р 2600487590 в ЗОВ ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Запоріжжя, МФО 331827, ЄДРПОУ 26444970) суму 5447 грн. 67 коп. пені, суму 2875грн. 90 коп. штрафу, суму 24746 грн. 53 коп. неустойки, суму 393 грн. 22 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 11 .08.2008р.