Рішення № 2109149, 29.09.2008, Господарський суд Чернігівської області

29.09.08

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

25 вересня 2008р. справа № 14/310/41

За позовом: Київського транспортного прокурора, вул.Володимирська,86, м. Київ, 01033, в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України (вул.Б.Хмельницького,4, м. Київ), в особі Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, Кловський узвіз 9/1 м. Київ, 01021

До відповідача: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України” „Чернігівнафтогазгеологія”, вул.Шевченка,15, м. Чернігів (м. Прилуки, вул. Польова, 112, кв.26)

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство „Укрнафта”, пров.Несторовський, 3-5, м. Київ, 04053

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрнафтогазінвест”, вул.Польова,112,кв.26, м. Прилуки

Про стягнення 44163грн. 37коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Сова Н.П. юрисконсульт довіреність №2-74 від 08.07.08р.р.

Від відповідача: Чередниченко О.М. представник, довіреність №19/23 від 21.01.08р.

Від третьої особи-1: не з’явився

Від третьої особи-2: Чередниченко О.М. представник, довіреність №6 від 05.03.08р.

Від прокуратури: Козакова І.М. прокурор відділу прокуратури Чернігівської області

СУТЬ СПОРУ:

Київським транспортним прокурором в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” подано позов до відповідача Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України” „Чернігівнафтогазгеологія”, що діє в інтересах спільної діяльності відповідно до договору від 12 липня 2002 року №1-СД/2002 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність між ДП НАК „Надра України” „Чернігівнафтогазгеологія”, ТОВ „Укрнафтогазінвест” і ВАТ „Укрнафта”, про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 24385,07грн. за надані послуги по зберіганню (закачуванню) газу та зберіганню залишку газу в ПСГ в сезоні 2007-2008 років згідно договору №117-317 від 31.07.07р., 390,31грн. пені за період з 21.05.07р. по 05.09.07р., 127,15грн. інфляційних збитків за період з 01.06.07р. по 31.07.07р., 77,06грн. 3% річних за період з 21.05.07р. по 05.09.07р. та 553,77грн. штрафу за період з 21.06.07р. по 21.08.07р.

Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України суд задовольнив клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство „Укрнафта” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрнафтогазінвест”, про що свідчить ухвала суду від 22.01.08р.

Представником позивача подано письмове пояснення по справі вих.№2114/6 від 18.02.08р., в якому підтримав позовні вимоги та заперечував проти зупинення провадження у справі.

У відзиві на позов №23-38 від 06.03.08р. відповідач частково заперечував проти позовних вимог, посилаючись на незаконну відмову позивача у передачі 881,000 тис.куб.м газу філії „Галс-Чернігів” згідно договору купівлі-продажу №01/07-Ф/СД, на наявність судового спору між сторонами стосовно передачі 881,000тис.куб.м газу (справа №42/372), та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за зберігання залишку газу 2007-2008 у розмірі 13798,21грн., в частині стягнення пені, інфляційних збитків, 3% річних та штрафу у розмірі 7%. В письмовому поясненні №23-39 від 06.03.08р. відповідач повідомив, що у відповідності до позовних вимог у справі №42/372 ДП „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” відмовило ТОВ „Укрнафтогазінвест” в передачі газу ТОВ „Галс-К ЛТД” в особі філії „Галс-Чернігів”, шляхом погодження акту прийому-передачі газу 881,000тис.м.куб від 30.01.07р., що даний обсяг газу 881,000тис.м.куб враховано позивачем при нарахуванні заборгованості по сплаті послуг по зберіганню газу у справі №14/310/41. Відповідач просив зупинити провадження у справі №14/310/41 до розгляду пов’язаної справи №42/372 Вищим господарським судом України, посилаючись на те, що у разі задоволення касаційної скарги у справі №42/372 відпаде підстава для стягнення коштів за зберігання в підземному сховищі газу 881,000тис.м.куб газу за період сезону 2007-2008р.

Третя особа-2 в письмовому поясненні №26 від 06.03.08р. підтримала позицію відповідача викладену у відзиві та письмовому поясненні, та просила зупинити провадження по справі до розгляду пов’язаної справи №42/372 Вищим господарським судом України, відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу за зберігання залишку газу 2007-2008р. у сумі 13798,21грн., нарахованих пені, інфляційних збитків, 3% річних та штрафу у розмірі 7%.

Клопотання третьої особи-1 про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України судом відхилено про що вказано в ухвалі суду 06.03.08р.

Ухвалою суду від 06.03.08р. провадження по справі було зупинено до розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р. по справі №42/372. Ухвалою суду від 28.08.08р. провадження у справі поновлено.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.08р. надав письмове пояснення №111 від 04.09.08р., в якому зазначив, що заборгованість відповідача у сумі 24385,07грн. за надані послуги по закачуванню та зберіганню природного газу у сезоні 2007-2008р. була сплачена повністю згідно платіжного доручення №43. Відповідач вказує на те, що не може реалізувати своє право на продаж газу, так як фактично газ не може бути проданий третій особі, а передати газ для потреб населення не має можливості оскільки НАК „Нафтогаз України” даний газ відмовляється придбати. Відповідач стверджує, що несе збитки, оскільки вимушений сплачувати послуги по зберіганню газу, що знаходиться в складному матеріальному становищі, та просить застосувати ч.1, ч.2 ст.233 ГК України. Відповідач не погоджується з посиланнями позивача на ст.22 ГК України щодо нарахування штрафу 7%, вважаючи їх безпідставними, оскільки Кабінет Міністрів України не визначив перелік суб’єктів господарювання, які відносяться до державного сектору економіки, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних збитків, 3% річних, та штрафу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прокурор та представник позивача в судовому засіданні 09.09.08р. надали спільну заяву №1808вих від 08.09.08р. про збільшення позовних вимог, в якій просили стягнути з відповідача 44163,37грн., з яких 25745,62грн. основного боргу, який виник у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків щодо оплати наданих на кінець сезону 2007-2008р. послуг зі зберігання газу, 7998,21грн. інфляційних збитків за період з 01.06.07р. по 30.06.08р., 1197,88грн. три проценти річних за період з 21.05.07р. по 05.09.08р., 7419,47грн. пені за період з 21.05.07р. по 05.09.08р., 1802,19грн. сім відсотків штрафу. Суд прийняв збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 1360,55грн., пені на суму 7029,16грн., інфляції на суму 7871,06грн., 3% річних на суму 1120,82грн., штрафу на суму 1248,42грн., про що зазначено в ухвалі від 09.09.08р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні надали спільну заяву про уточнення позовних вимог №1924вих/08 від 24.09.08р., в якій зазначили, що в заяві про збільшення позовних вимог №1808вих. від 08.09.08р. в розрахунках сум пені та 3% річних помилково нараховано більші суми та просили суд стягнути з відповідача 25745,62грн. основного боргу, 3950,25грн. пені за період з 21.05.07р. по 05.09.08р., 7998,21грн. інфляційних збитків за період з 01.06.07р. по 30.06.08р., 1160,53грн. три проценти річних за період з 21.05.07р. по 05.09.08р. та 1802,19грн. сім відсотків штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №10526/6 від 24.09.08р., в якому зазначив, що відповідач передав позивачу на зберігання в сезоні 2007-2008 років 2383,853тис.куб.м природного газу, в тому числі 1277,612тис.куб.м як залишок газу в ПСГ з сезону зберігання 2006-2007 років та 1106,241тис.куб.м. газу закачаного до ПСГ за квітень –грудень 2007р., що вартість наданих позивачем послуг по зберіганню газу в ПСГ ДК „Укртрансгаз” на кінець 2007-2008р. становить 25745,62грн. В поданому поясненні позивач наводить обґрунтування щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків, 3% річних, пені, 7% штрафу.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив сплату відповідачем боргу у сумі 25745,62грн. в добровільному порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив №23/124 від 25.09.08р. на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій повідомив про сплату заборгованість у сумі 24385,07грн. за надані послуги по закачуванню та зберіганню природного газу у сезоні 2007-2008р. згідно платіжного доручення №43 від 02.09.08р., про сплату заборгованості у сумі 25745,62грн. з урахуванням збільшення розміру позовних вимог за надані послуги по зберіганню природного газу у сезоні 2007-2008р. згідно платіжного доручення №49 від 24.09.08р. Також відповідач підтримав раніше викладені заперечення стосовно заявлених до стягнення інфляційних, 3% річних, пені та штрафу.

Від третьої особи -1 та третьої особи –2 заяв та клопотань не надходило. Третя особа –1 уповноваженого представника в судове засідання не направила. Неявка представника третьої особи –1 не перешкоджає розгляду справи по суті та прийняття рішення за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, третьої особи-2 та прокурора, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд розцінює подану прокурором та представником позивача заяву про уточнення позовних вимог №1924вих/08 від 24.09.08р. як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 3469,22грн., в частині стягнення 3% річних на суму 37,35грн.

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 3469,22грн., в частині стягнення 3% річних на суму 37,35грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Суд продовжує розгляд справи з урахуванням зави про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Дочірня компанія „Укртрансгаз” є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, сто відсотків акцій якої належить Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України №747 від 25.05.01998р.). Таким чином, позивач здійснюючи свою статутну діяльність уклав з відповідачем договір зберігання природного газу № 117-317 від 31.07.2007р.

Відповідно до п.1.1. договору зберігач (позивач по справі) зобов’язується за плату, протягом строку встановленого даним договором, зберігати в підземних сховищах газу (ПСГ) природний газ, в тому числі страховий запас газу, переданий йому поклажодавцем (відповідачем по справі), і повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов’язується внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки.

Відповідно до п.2.1. договору поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання в тому числі страховий запас газу, в таких обсягах: 2500,000тис.куб.м –обсяг газу, що закачується в ПСГ в сезоні 2007р.-2008р., 1000,000тис.куб.м. –обсяг газу, який поклажодавець приймає в ПСГ від третіх осіб. У випадку наявності в ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу поклажодавця з сезону зберігання 2006-2007років, останній залишає його в ПСГ зберігача на зберігання в сезоні 2007-2008 років, що оформляється сторонами у відповідності до п.2.15 договору.

Відповідно до п.2.6. договору строк зберігання газу поклажодавця в ПСГ в сезоні зберігання газу 2007-2008 років визначається з моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15.04.08р. Сторони домовились (п.2.7. договору), що відбір газу із ПСГ, в тому числі страхового запасу газу, і передача його зберігачем поклажодавцю здійснюється в період відбору газу. Період відбору газу з ПСГ починається з 15.10.07р. і закінчується 15.04.08р.

Відповідно до п.2.12. договору обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печатками до 15 числа, наступного за звітним місяцем закачування або відбору газу в/із ПСГ. В актах прийому-передачі газу вказується обсяг газу, в тому числі обсяг страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти прийому-передачі газу є підставою для проведення розрахунків поклажодавця зі зберігачем.

На виконання умов договору протягом квітня-грудня 2007р. відповідач закачав в ПСГ позивача 1106,241тис.м.куб. газу, що підтверджується актами закачки природного газу в ПСГ ДК „Укртрансгаз” №20 (01) від 30.04.07р. (обсяг газу 123,144тис.куб.м), №44(01) від 31.05.07р. (обсяг газу 142,044тис.куб.м), №61(01) від 30.06.07р. (обсяг газу 134,355тис.куб.м.), №101(01) від 31.07.07р. (обсяг газу 135,146тис.куб.м.), №106(01) від 31.08.07р. (обсяг газу 136,740тис.куб.м), №153(01) від 30.09.07р. (обсяг газу 124,581тис.куб.м), №118(03(2) від 31.10.07р. (обсяг газу 124,928тис.куб.м), №145(03(2) від 30.11.07р. (обсяг газу 126,072тис.куб.м), №174(03(2) від 29.12.07р. (обсяг газу 59,231тис.куб.м).

На момент завершення періоду відбору - 15 квітня 2007 року на зберігання в ПСГ позивача знаходився газ відповідача в обсязі 1277,612тис.куб.м., як невикористана частина (залишок) в сезоні зберігання 2006-2007 років, що підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи копіями актів закачки природного газу за липень-грудень 2006 року та січень-березень 2007 року.

Відповідно до п.4.1. договору поклажодавець (відповідач) сплачує послуги по закачуванню газу в ПСГ надані зберігачем (позивачем) шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу. Відповідно до п.4.2. договору поклажодавець сплачує послуги по відбору газу з ПСГ надані зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем відбору газу.

Пунктами 3.1.-3.3. договору передбачено, що тариф на закачування 1000куб.м газу в ПСГ встановлюється в розмірі 9,00грн., тариф на зберігання 1000куб.м газу в ПСГ встановлюється в розмірі 21,60грн., тариф на відбір 1000куб.м газу в ПСГ встановлюється 9,00грн.

Відповідач сплачує послуги по відбору газу з ПСГ надані зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем відбору газу (п.4.2. договору).

Відповідно до п.2.15 договору у випадку, якщо по завершенню сезону зберігання 2006-2007 років в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу поклажодавця, останній залишає його в ПСГ зберігача на зберігання в сезоні 2007-2008років. Поклажодавець зобов’язується оплатити послуги по зберіганню зазначеного в даному пункті договору залишку газу в сезоні 2007-2008років згідно п.4.3. договору

Відповідач відповідно до п.4.3. договору зобов’язується протягом 15-ти днів з моменту укладання договору сплатити позивачу послуги по зберіганню газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ по завершенню сезону зберігання 2006-2007 років.

Пунктом 2.16 договору передбачено зобов’язання відповідача оплатити послуги по зберіганню в сезоні 2007-2008 років залишку газу в ПСГ згідно п.4.4 договору.

Згідно п.4.4 договору відповідач зобов’язався до 20 травня 2008 року сплатити позивачу послуги по зберіганню газу, що залишився в ПСГ на момент завершення періоду відбору –15 квітня 2008р. Вартість послуг по зберіганню невикористаної частини (залишку) обсягу газу відповідача в сезоні 2007-2008 років визначається на підставі 50,0% тарифної ставки на зберігання газу, зазначеної в пункті 3.2. даного договору.

З огляду на викладене, вартість наданих позивачем послуг по зберіганню газу в ПСГ ДК „Укртрансгаз” на кінець сезону 2007-2008 років становить 25745,62грн., які заявлені позивачем та прокурором до стягнення згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.08р. по справі №42/372 касаційну скаргу ТОВ „Укрнафтогазінвест” залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 09.10.07р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.07р. у справі №42/372 залишено без змін, відповідно до яких ТОВ „Укрнафтогазінвест” відмовлено у зобов’язанні Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Галс-К ЛТД” в особі філії „Галс-Чернігів” природний газ в обсязі 881,00тис.м.куб.

Таким чином, відповідач у відповідності до умов договору № 117-317 від 31.07.2007р. зобов’язаний оплатити як вартість послуг по зберіганню (закачуванню) обсягу газу в сезоні 2007-2008р., так і вартість послуг по зберіганню залишку газу в ПСГ в сезоні 2007-2008р., а всього у сумі 61447,42грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач згідно платіжного доручення №43 від 01.09.08р. перерахував на рахунок позивача 35701,80грн. за надані позивачем послуги по договору №117-317 від 31.07.07р.

Після прийняття судом спільної заяви прокурора та позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідач здійснив повне погашення боргу у сумі 25745,62грн, що підтверджується платіжним дорученням №49 від 24.09.08р. та визнається позивачем.

Оскільки, основна заборгованість відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25745,62грн. підлягає припиненню.

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог та зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 7998,21грн. інфляційних збитків за період з 01.06.07р. по 30.06.08р., 1160,53грн. три проценти річних за період з 21.05.07р. по 05.09.08р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 7998,21грн. інфляційних за період з 01.06.07р. по 30.06.08р., 1153,23грн. три проценти річних за період з 21.05.07р. по 05.09.08р., оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань. В решті стягнення 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку із допущеними позивачем арифметичними помилками при здійсненні нарахування.

Умовами договору, а саме пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг, у строки зазначені у п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 05,%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач просить стягнути з відповідача 3950,25грн. за період з 21.05.07р. по 05.09.08р розраховану від суми заборгованості за кожний місяць наданих послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку що пеня за період з 21.05.07р. по 05.09.08р. підлягає нарахуванню в сумі 3721,84грн., оскільки позивачем допущені арифметичні помилки.

Відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов’язання –за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У відповідності до ч.2 ст.22 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину , яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Позивачем подано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.05р. за №64-р „Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки”, в додатку 1 („Перелік підприємств державного сектору економіки”) якого значиться Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Згідно довідки №2602 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Дочірня компанія „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” за формою власності віднесено до державної власності.

Аналіз приписів ст. 231 Господарського кодексу України свідчить про те, що вказана стаття не містить застереження щодо незастосування штрафних санкцій передбачених частиною 2 у зв’язку з не визначенням Кабінетом Міністрів України загального переліку суб’єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки.

З огляду на викладене заперечення відповідача щодо застосування штрафу у розмірі 7% згідно ч.2 ст.231 Господарського кодексу України судом не приймаються.

Позивач просить стягнути з відповідача 1802,19грн. Суд, розглянувши цю вимогу, визнав її обґрунтованою та такою, що відповідає наданому розрахунку.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи обставини справи, фінансовий стан відповідача, розмір штрафних санкцій, які належать до сплати відповідачем, ступінь добровільного виконання відповідачем зобов’язання по оплаті наданих послуг на час розгляду справи в суді, суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 90%. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 372,18грн., в частині стягнення штрафу в сумі 180,22грн.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання своєчасно не виконав, за надані послуги розрахувався в повній сумі тільки під час розгляду справи, суд враховуючи подані заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення пені в сумі 372,18грн., трьох процентів річних в сумі 1153,23грн., в частині стягнення інфляції в сумі 7998,21грн., штрафу в сумі 180,22грн. Провадження по справі в частині стягнення 25745грн.62коп. боргу підлягає припиненню В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету 404,21грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.525, 526, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.27, 33, 34, 49, 77, п.1-1 ст.80, 82, п.3 ст.83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення боргу на суму 25745грн.62коп. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України” „Чернігівнафтогазгеологія” (м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, р/р 26003301716008 в ПІБ м.Прилуки, МФО 353423, код 01431535) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Кловський узвіз 9/1 м. Київ, р\р 26005001200016 в ОПЕРУ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 300023, код 30019801) 372грн. 18коп. пені, 1153грн. 23коп. три проценти річних, 7998грн. 21коп. інфляції, 180грн. 22коп штрафу.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України” „Чернігівнафтогазгеологія” (м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, р/р 26003301716008 в ПІБ м.Прилуки, МФО 353423, код 01431535) в доход Держаного бюджету (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, код 22825965) 404грн.21коп. державного мита.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України” „Чернігівнафтогазгеологія” (м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, р/р 26003301716008 в ПІБ м.Прилуки, МФО 353423, код 01431535) в доход Державного бюджету м. Чернігова (р/р 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050000, код ЄДРПОУ 22825965) 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

6. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 29.09.08р.

Суддя Н.Ю.Книш