Постанова № 21083716, 13.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 січня 2012 року № 2а-12689/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення - рішення № 0001022380 від 14.04.2011 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001022380 від 14.04.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є платником збору за використання місцевої символіки, оскільки назва міста «Київ»використовується ним в назві виключно з метою визначення місцезнаходження, а не з комерційною метою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.10.2011.

Судове засідання 17.10.2011 було відкладено за клопотанням позивача.

У судових засіданнях 14.11.2011 та 01.12.2011 оголошувалась перерва.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2011 підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.

У судове засідання 22.12.2011 представник відповідача не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою. У судовому засіданні 01.12.2011 відповідачем були надані заперечення на адміністративний позов в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що за результатами проведеної перевірки було встановлено, що позивач є платником збору за право використання місцевої символіки, в тому числі за право використання слова «Київ»у назві підприємства, однак ним в порушення статей 1, 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори»№ 56-93 від 20.05.1993, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 39 від 15.01.1996 та пункту ІІІ Положення «Про збір за право використання символіки міста Києва», затвердженого рішенням Київської міської ради № 149/3240 від 09.03.2006, занижено збір за право використання місцевої символіки, у звязку з чим винесено податкове повідомлення рішення № 0001022380 від 14.04.2011. Також відповідач посилався на те, що використання слів «Київ» та похідних від нього для визначення місцезнаходження юридичної особи вважається у разі, якщо воно застосовується не у назві, а у найменуванні підприємства, а тобто поза лапками.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

В період з 01.03.2011 по 22.03.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі направлень №615/23-80П від 01.03.2011 та №692/23-8ОП від 15.03.2011 проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Київ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

Перевіркою повноти визначення збору за право використання місцевої символіки за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 встановлено порушення статей 1, 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори»№ 56-93 від 20.05.1993, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 39 від 15.01.1996 та пункту ІІІ Положення «Про збір за право використання символіки міста Києва», затвердженого рішенням Київської міської ради № 149/3240 від 09.03.2006, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 141427 грн. та порушення абзацу "б" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме, не подання 12 податкових розрахунки по збору за право використання місцевої символіки.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Київ»є платником збору за право використання місцевої символіки, в тому числі за право використання слова "Київ" у назві підприємства, оскільки воно використовує його з комерційною метою.

За результатами перевірки був складений акт № 65/23-80/33549796 від 29.03.2011.

05.04.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Київ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва були подані заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких листом "Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки" № 8352/10/23-824 від 11.04.2011 повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 65/23-80/33549796 від 29.03.2011 залишено без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022380 від 14.04.2011, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - збір за використання місцевої символіки на загальну суму 178 823, 75 коп., у тому числі штрафні санкції у сумі 37 396,75 грн.

26.04.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0001022380 від 14.04.2011, яку рішенням про результати розгляду скарги № 6622/10/25-214 від 22.06.2011 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

29.06.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації України скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0001022380 від 14.04.2011, яку рішенням про результати розгляду повторної скарги № 15297/6/25-0215 від 23.08.2011 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Київ»не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0001022380 від 14.04.2011 та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 "Про місцеві податки і збори" до місцевих податків і зборів належать, зокрема, збір за право використання місцевої символіки.

Статтею 12 зазначеного Декрету визначено, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом ІІІ Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 149/3240 від 09.03.2006 платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Підпунктом 1.2 пункту І зазначеного Положення встановлено, що до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 N 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі - Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції (крім найменувань, які слугують для визначення місцезнаходження); зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.

Відповідно до пункту 76 Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку, затвердженого розпорядження Київської міської державної адміністрації № 39 від 15.01.1996, до складу зазначеного переліку включено назву "Київ".

Таким чином, збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб, які використовують цю символіку, зокрема слово "Київ" з комерційною метою, а у випадку використання слова "Київ" підприємством, установою та організацією для визначення свого місцезнаходження, зазначений збір нею не сплачується.

Аналогічна позиція викладене в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.10.2011 у справі № К-26381/10.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 574 від 24.10.2007 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 13.09.2011, місцезнаходженням позивача є: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 136, офіс 34.

З наявної в матеріалах справи фотографії вивіски позивача вбачається, що слово "Київ" ним в її оформленні не використовувалось, а використовувались торгові знаки "SUBARU", "LADA", "CHERY" та інші.

У судових засіданнях представник позивача зазначив про те, що для отримання прибутку у комерційній діяльності позивачем використовується не місцева символіка, зокрема слово "Київ", а торгові знаки, зокрема, "FIAT", "LADA", "CHERY", а слово "Київ", у найменуванні зазначено ним виключно з метою визначення свого місцезнаходження.

Відповідачем на обґрунтування того, що позивачем слова "Київ" у назві використовується з комерційною метою, вказано лише про те, що воно зазначено безпосередньо у назві позивача, яка зазначена у лапках після організаційно - правової форми, водночас дане твердження не може бути належним доказом використання місцевої символіки з комерційною метою, а не з метою визначення місцезнаходження, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку юридичної особи використовувати слова для визначення свого місцезнаходження саме у найменуванні, як і не заборонено зазначати їх безпосередньо у назві.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідачем не надано належних доказів та обґрунтувань на підтвердження використання позивачем слова "Київ" у назві з комерційною метою, а не з метою визначення свого місцезнаходження, у той час, як позивачем надано документи на підтвердження того, що слово "Київ" у назві використовується ним з метою визначення свого місцезнаходження, а саме, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до яких місцезнаходженням позивача є місто Київ, та фотографію з якої вбачається, що слово "Київ" не використовується ним на вивісці, то суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факт того, що позивачем слово "Київ" використовується з комерційною метою, а отже й те, що позивач є платником збору за право використання місцевої символіки.

Таким чином, оскільки відповідач необґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач є платником збору за право використання місцевої символіки, то податкове повідомлення - рішення № 0001022380 від 14.04.2011 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" звернулося до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001022380 від 14.04.2011 - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001022380 від 14.04.2011.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов