Постанова № 21083492, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-16638/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробничо наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0001752307 від 01.11.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Виробничо наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001752307 від 01.11.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що припущення перевіряючих про безпідставне віднесення позивачем до валових витрат у 2009 році та ІІ кв. 2010 року сум, які були сплачені на користь контрагентів ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини- 2009», ТОВ «ТК «Альянс», які на думку перевіряючи мають ознаки фіктивності і зумовлюють нікчемність укладених право чинів, не відповідає дійсності. Крім того, позивач посилається на те, що під час перевірки перевіряючим були надані всі первинні документи, а отже, позивач не порушив пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З огляду на зазначене, представник позивача просить суд скасувати оспорюване податкове повідомлення рішення.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що перевіркою зроблено висновок, що позивачем, в порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток підприємства за 2009 рік та ІІ квартал 2010 року на загальну суму 200889 грн., внаслідок чого винесене оскаржуване податкове повідомлення рішення №0001752307 від 01.11.2011р., яким збільшено суму грошового зобовязання на загальну суму 251 11,25 грн., яке вважає правомірним.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Виробничо наукового підприємства «Укрзооветпромпостач»(код ЄДРПОУ 23524007) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Електропроммаш»(код ЄДРПОУ 30330862), ПП «Колос Кіровоградщини 2009»(код ЄДРПОУ 3679511), ТОВ «Агрорегіон Трейд -7»(код ЄДРПОУ 37168134), ПП «Протосс»(код ЄДРПОУ 31146026), ТОВ «Ресірс Агро Кіровоград»(код ЄДРПОУ 35192935), ТОВ «КМ Сервісбуд»(код ЄДРПОУ 33635167), ТОВ «Реал Альянс»(код ЄДРПОУ 34728755), ТОВ «Модуль Монтаж Груп»(код ЄДРПОУ 35309531), ТОВ «Фронект»(код ЄДРПОУ 35919231), ТОВ «ТК Альянс»(код ЄДРПОУ 34694328), ТОВ «Фортексбуд»(код ЄДРПОУ 36086721), ТОВ «Енерджігрупп»(код ЄДРПОУ 35234215), ТОВ «Фірма Теплий Дім»(код ЄДРПОУ 35744840), ТОВ «Енергія Лімітед»(код ЄДРПОУ 36125786), ТОВ «УТК «Аргумент»(код ЄДРПОУ 34619880), ТОВ «Ін-Буд-Київ»(код ЄДРПОУ 36925136) за період з 01.01.2008р. по 30.06.2011р. та складений акт перевірки від 14.10.2011р. №492/1-23-70-23524007.

Висновками акту перевірки від 14.10.2011р., зокрема, встановлені порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряє мий період у сумі 200889,00 грн., у тому числі:

за І квартал 2009 року на суму 32800,00 грн.;

за ІІ квартал 2009 року на суму 71466,00 грн.;

за ІІІ квартал 2009 року на суму 17625,00 грн.;

за ІV квартал 2009 року на суму 50591,00 грн.;

за ІІ квартал 2010 року на суму 28407,00 грн.;

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва винесене оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «Р»від 01.11.2011р. №001752307, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 25111,25 грн.

Підставою для висновку податкового органу про заниження податку на прибуток за 2009 рік та ІІ квартал 2010 року на загальну суму 200889 грн., було те, що провочини між підприємством ПРАТ «ВНП «Укрзооветпростач»з ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «Фронект», ТОВ «Модуль Монтаж Груп», на думку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, є нікчемними, отже, керуючись вимогами Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», первинні бухгалтерські документи ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «ТК Альянс», ТОВ «Фронект», ТОВ «Модуль Монтаж Груп», надані до перевірки, не прийняті перевіряючими до уваги.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що вищевказане порушення призвело до завищення валовий витрат підприємства у період 2009 рік та ІІ квартал 2010 року на суму 803 558,00 грн., та заниження податку на прибуток за той же період в сумі 200889,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки з огляду на те, що всі необхідні первинні документи в підтвердження правильності формування валових витрат у вказаний період були надані перевіряючим.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Протягом періоду, що вплинув на формування валових витрат у перевіряємому періоді, позивач перебував у взаємовідносинах з такими постачальниками - контрагентами:

ПП «Електропроммаш»(код ЄДРПОУ 30330862);

ПП «Колос Кіровоградщини 2009»(код ЄДРПОУ 3679511);

ТОВ «ТК Альянс»(код ЄДРПОУ 34694328).

Як свідчать матеріали справи, між ВАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач»та ТОВ «ТК «Альянс»були укладені ряд договірів, а саме:

1. Договір про виготовлення та поставку поліграфічної продукції від 05.02.2009 р. № 92. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковою накладною від 30.03.2009 р. № 300302, податковою накладною від 30.03.2009 р. № 300302, платіжними дорученнями від 09.04.2009 р. № 1561, від 10.04.2009 р. № 3050 та від 13.04.2009 р. № 3051. В підтвердження фінансово-господарських відносин із ТОВ «ТК «Альянс»позивачем до матеріалів справи надані зразки поліграфічної продукції.

2. Договір на поставку гофроящиків від 06.04.2009 р. № 139. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковою накладною від 30.04.2009 р. № 300404, податковою накладною від 30.04.2009 р. № 300404, платіжними дорученнями від 05.04.2009 р. № 42053 та від 09.06.2009 р. № 42055.

3. Договір поставки №95 від 16.04.2009 р. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковою накладною від 26.05.2009 р. № 260503 податковою накладною від 26.05.2009 р. № 260503 та платіжними дорученнями № 3480 від 16.06.2009 р., № 42143 від 16.06.2009 р., № 3497 від 18.06.2009 р., № 3506 від 19.06.2009 р., № 42194 від 23.06.2009 р., № 3515 від 22.06.2009 р.

4. Договір № 103 від 03.08.2009 р. поставки гофроящиків. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковою накладною від 31.08.2009 р. № 310819, податковою накладною від 31.08.2009 р. № 310819 та платіжними дорученнями № 3978 від 29.09.2009 р., № 43346 від 30.09.2009 р.

5. Договір № 124 від 21.10.2009 р. поставки гофроящиків. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковою накладною від 29.10.2009 р. № 291003, податковою накладною від 29.10.2009 р. № 291003 та платіжними дорученнями № 4402 від 19.11.2009, № 44034 від 18.11.2009 р., № 4405 від 20.11.2009 р.

Вартість за поставлений товар по контрагенту ТОВ «ТК «Альянс»була віднесена Позивачем до складу валових витрат на суму 646 315,00 грн., а саме: за І кв. 2009 року у сумі - 131 200,00 грн., II кв. 2009 року -285 865,00 грн., III кв. 2009 року у сумі -70 500,00 грн., IV кв. 2009 року у сумі - 158 750,00 грн.

Оплата за виконані роботи та поставлений товар була здійснена ПрАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач»на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК «Альянс», на загальну суму 775 578,00 в т.ч. ПДВ- 129 263,00 грн.

Також, між підприємством Буковинська філія ПАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач»та ПП «Електронпроммаш»було укладено договір №б/н від 24.11.2009р. купівлі-продажу шроту соняшникового. Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджено накладною від 24.11.2009р. №25/1, податковими накладними від 24.11.2009р. №25/1 та від 25.11.2009р. №25/2, платіжними дорученнями від 24.11.2009р. №298 та від 25.11.2009р. №299, банківськими виписками за 24.11.2009 р. та за 25.11.2009 р. і актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2009 р. по 31.08.2011 р.

Крім того, між підприємствами Буковинська філія ПАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач»та ПП «Колос Кіровоградщини - 2009»була укладена усна домовленість на поставку шроту соняшникового. Фактичне виконання домовленості сторонами підтверджується рахунком від 07.04.2010р. № 15, накладною від 07.04.2010р. № 15, податковою накладною від 07.04.2010р. № 15, рахунком - фактурою від 07.05.2010р. № 31, накладною від 07.05.2010 р. № 31, податковою накладною від 07.05.2010р. № 31, банківськими виписками за 07.04.2010р. та за 07.05.2010р. і актом звірки взаємних розрахунків. Кредиторська/дебіторська заборгованість по розрахункам з ПП «Колос Кіровоградщини - 2009»відсутня, що підтверджується перевірячими в Акті.

Отже, судом не приймаються посилання відповідача на відсутність у ПАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач»первинних документів в підтвердження правильності формування валових витрат позивача у період 2009 р. ІІ кВ. 2010р., з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше :

або дати списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки судом встановлено здійснення позивачем господарських операцій, підтвердження валових витрат відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо неправомірності формування валових витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході проведення перевірки податковий орган виходив з того, що підприємства ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «ТК Альянс»мають ознаки фіктивності та посилається в акті на наявність кримінальних справ відносно керівників цих підприємств за ознаками складів злочину, передбаченого ст. 250 КК України, а тому у позивача відсутні підстави для формування зобовязань за господарськими операціями укладеними з такими контрагентами.

В даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва не погоджується з позицією Відповідача та бере до уваги доводи Позивача з огляду на наступне.

В акті перевірки відповідач в обґрунтування своє позиції посилається на постанову слідчого з ОВС СВПМ ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_4, від 09.08.2011 р. про проведення документальної перевірки, відповідно до якої у провадженні СВ ПМ ДПА у Кіровоградськівй області знаходиться кримінальна справа № 57-481 по обвинуваченню гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ч. 3. ст. 27, ч. 2. ст. 28, ч. 2 ст.205, ч. З ст. 27, ч. З ст. 212 КК України за фактом фіктивного підприємництва за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, яке виражається в створенні суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності як ПП «Електропроммаш»(код ЄДРПОУ 30330862), ПП «Колос Кіровоградщини 2009»(код ЄДРПОУ 36793511), з метою прикриття незаконної діяльності, в тому числі з умисного ухилення від сплати податків діючих суб'єктів господарювання, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Вказує Відповідач також і постанову слідчого прокуратури Добровеличківського району Бугаєнко В.В. від 22 квітня 2011 року про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Колос Кіровоградщини 2009», з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, являючись організаторами злочинів, за попередньою змовою групою осіб, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.27 ч. З, ст.28 ч. 2, 4.2 ст.205 КК України та інформацію викладену в ній, зокрема щодо допитів свідків.

Також в акті зазначено про наявність порушеної кримінальної справи за ознаками ст. 250 КК України відносно невстановлених осіб, які діяли від імені ТОВ «ТК «Альянс».

Проте, суд не погоджується з позицією Відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів на проведення робіт/надання послуг, за даних обставин, з огляду на наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до ст. 71 КАСУ він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Зокрема, відповідачем в ході судового розгляду справи не надано інформацію про наявність вироку у вищевказаних кримінальних справах відносно посадових осіб контрагентів, які зазначені в Акті перевірки.

Протокол допиту свідка не є допустимим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з положеннями ст.323 Кримінально процесуального кодексу України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Постанова про порушення кримінальної справи не є підставою для звільнення від доказування відповідно до ч.3. ст.72 КАС України, натомість, обовязок доказування правомірності свого рішення покладений саме на відповідача, як на субєкта владних повноважень ( ст.71 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Отже, виходячи з вищенаведеного, станом на час розгляду справи в судовому засіданні не було встановлено наявність умислу у позивача на укладення угод з контрагентами ПП «Електронпроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ТОВ «ТК Альянс», спрямованих на ухилення від сплати податків.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України під час розгляду справи по суті, зворотнього, з посиланням на належні та допустимі докази, не наведено.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав Відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підприємства, по зазначеним господарським операціям видали позивачу податкові накладні. Вартість отриманого позивачем товару сплачена в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки підприємств, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Отже, при фактичному здійсненні оподатковуваних операцій, наявності у позивача первинних документів, що супроводжували дані операції, у т.ч. податкових накладних, підстав для невизнання права позивача на спірні суми валових витрат немає.

В даному випадку відповідачем не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» унеможливлювали або ставили під сумнів законність формування позивачем спірних сум валових витрат за вищезгаданими операціями.

При цьому, суд наголошує на тому, що обовязок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, можливі порушення, допущені одним платником податків (наприклад, контрагентом позивача) у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати), чого в даному випадку також не доведено відповідачем, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставними, надані відповідачем обґрунтування заперечень на позов суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ПАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач»в даному випадку підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001752307 від 01.11.2011 року Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович