Постанова № 21083314, 15.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2011 року 10:07 № 2а-11898/11/2670

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Лайн», м. Київ

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

суддя Смолій І.В.

секретар Колесник І.Ю.

представники :

від позивача : ОСОБА_1-п/к(дов.від 05.08.11р. №2)

від відповідача : ОСОБА_2 п/к(дов.від 22.08.11р. №74/10-021)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф Лайн»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Святошинському районі м. Києва №0001051710/34351603 від 28.07.2011р., №0000532200/0 від 04.08.2011р. та №0000542200/0 від 04.08.2011р.

Ухвалою суду від 22.08.2011р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 07.09.2011р.

В судовому засіданні 07.09.2011р. у справі оголошено перерву до 27.09.2011р.

27.09.2011р. в судовому засіданні оголошено перерву до 18.10.2011р. для отримання додаткових пояснень від відповідача.

В судовому засіданні 18.10.2011р. судом оголошено перерву до 08.11.2011р., в звязку із надходженням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

08.11.2011р. в судовому засіданні оголошено перерву до 17.11.2011р. для надання часу представнику позивача на підготування додаткових пояснень по справі.

В судовому засіданні 17.11.2011р. оголошено перерву до 08.12.2011р. для отримання судом додаткових пояснень від відповідача.

08.12.2011р., в судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.2011р.

В судовому засіданні 14.12.2011р. суд оголосив перерву до 15.12.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача.

15.12.2011р., в судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових обґрунтувань позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень посилався на обставини, викладені у письмових запереченнях на позов та додаткових поясненнях у справі.

Розглянувши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, а також заперечення на позов, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Наказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва №1572 від 20.05.11р. та направлення за №1760/22-ООП від 01.06.2011р., виданого ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Лайф Лайн»(надалі позивач) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.01.09р. по 31.03.11р.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №37/22-025/34351603 від 21.07.2011р., відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Лайф Лайн»:

- п.п. 4.2.9. «г»п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п.п. «а»п. 17.1. ст. 17, п.п. «а»п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в звязку з чим податковим повідомленням-рішенням №0001051710/34351603 від 28.07.2011р., позивачу визначено суму податкового зобовязання, за основним платежем 4011,45 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1002,85 грн., а всього на суму: 5014,30 грн.;

-п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в звязку з чим податковим повідомленням-рішенням №0000532200/0 від 04.08.2011р., позивачу визначено суму податкового зобовязання, за основним платежем 35000,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 6 751,00 грн., а всього на суму: 41 751,00 грн.;

-п.п. 2.3.1. п. 2.1. ст. 2, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 9.4. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 186, п.п. 196.1.3., п. 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України, в звязку з чим податковим повідомленням-рішенням №0000542200/0 від 04.08.2011р., позивачу визначено суму податкового зобовязання, за основним платежем 633622,22 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 140249,72 грн., а всього на суму: 773871,94 грн.

Вважаючи, прийняті податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та незаконними позивач звернувся до суду із позовом про їх оскарження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, щодо підставності позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновки щодо заниження позивачем грошових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб, а саме підприємством не оподатковано дохід виплачений 29.04.10р. субєкту господарської діяльності фізичній особі ОСОБА_3 в сумі 1923,00грн. та СГД ОСОБА_4 в сумі 11580,00гн. за надані агентські та страхові послуги, 30.11.09р. СГД ОСОБА_5 в сумі 11000грн. за послуги оренди та конференц-зали та СГД ОСОБА_6 в сумі 2240,00грн. за придбану сувенірну продукцію. У звязку із ненаданням до перевірки документації що свідчить про те на якій системі оподаткування перебувають зазначені СГД та яким видом діяльності займаються, тому податковим органом донараховано позивачу за перевіряє мий період податок з доходів фізичних осіб в сумі 4011,45грн.

Позивач в повній мірі не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки під час проведення перевірки господарської діяльності позивача документація щодо визначених у акті перевірки субєктів господарської діяльності перевіряючи ми не витребовувалась, крім того представник позивача вказав, що зазначені особи є фізичними особами підприємцями та перебуваються на спрощуй системі оподаткування.

В підтвердження правомірності позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001051710/34351603 від 28.07.11р. позивачем до матеріалів справи додано копію Свідоцтва про державну Реєстрацію ФОП ОСОБА_3, копію Реєстраційної картки ФОП ОСОБА_3, копію Довідки про взяття на облік та квитанції про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_3, копію Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_4, копію Свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_4, копію Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_5, копію Ліцензії на тур агентську діяльність ФОП ОСОБА_5, копію Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_6 та копію платіжного доручення про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_6 (т.1 а.с.99-108).

При цьому слід зазначити, що акт перевірки яким встановлено дане порушення не вістить відомостей щодо вимог податкового органу надання позивачем такої підтверджуючої документації, крім того представником відповідача не зважаючи на численні вимоги суду також не надано підтверджень цій обставині.

Натомість судом в повній мірі досліджено надані позивачем докази та встановлено, що дійсно всі субєкти господарської діяльності за виплату винагороди яким, податковим органом донараховано позивачу грошове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, є фізичними особами- підприємцями, перебувають на спрощеній системі оподаткування та самостійно сплачують свої податкові зобовязання. За таких обставин та з врахуванням норм чинного на час таких правовідносин Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у позивача відсутній обовязок щодо оподаткування доходів виплачених вказаним ФОП, за таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення №0001051710/34351603 від 28.07.11р. підлягає скасуванню.

В Акті перевірки, Відповідач дійшов до висновку, що в порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем завищено валові витрати на суму 140000,00 грн.

Згідно з пунктом 5.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати ) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Висновки Відповідача базуються на твердженні, що позивачем не надано до перевірки документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат суму винагороди за інформаційно-консультативні послуги виплаченої приватним підприємцям.

Судом встановлено, що між ФО-П ОСОБА_9 (Виконавець) та ТОВ «Лайф Лайн»(Замовник) укладено Договори про інформаційно-консультативне обслуговування за № 01 від 01.02.2010р. та № 03 від 01.01.2011р.

Відповідно до п. 3.1 вказаних Договорів, щомісячна договірна ціна, за надані послуги встановлюється у розмірі 10000, 00 грн. на підставі акту приймання-надання послуг.

Відповідно до Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), укладених між ФО-П ОСОБА_9 та ТОВ «Лайф Лайн»були надані інформаційно-консультативні послуги, а також проведені заходи були надані Замовнику належним чином, у повному обсязі та в строк у відповідності до Договору і прийняті Замовником без жодних зауважень та застережень.

Договори про надання інформаційно-консультативних послуг, які укладалися між TOB «Лайф Лайн»та ФОП ОСОБА_9 за своїм юридичним змістом відносяться до Договорів доручення, вимоги до яких регулюються главою 68 ЦК України.

Згідно ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним., створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Договір доручення є одним із договорів про надання послуг. Предметом таких договорів є послуга - діяльність, яка в силу своїх корисних властивостей здатна задовольнити певні потреби. В тому числі й на надання інформаційно-консультативних послуг.

Договори про надання інформаційно-консультативних послуг, які укладалися між TOB «Лайф Лайн»та ФО-П ОСОБА_9 в п. 1.1. містять предмет договору - перелік юридичних дій, які належить вчинити повіреному.

Таким чином Договори про надання інформаційно-консультативних послуг, які укладалися між TOB «Лайф Лайн»та ФО-П ОСОБА_9 повністю відповідають вимогам встановленим чинним законодавством до договорів доручення, до яких він відноситься і незважаючи на відсутність в ньому порядку визначення вартості наданих послуг не може вважатися неукладеним чи недійсним.

Суд приходить до висновку, що у позивача були документи, які підтверджують факт надання послуг та дають право на віднесення зазначених в них сум до складу валових витрат.

Таким чином, Позивачем було правомірно відображено у складі валових витрат витрати в сумі 140000,00 грн. за договорами про інформаційно-консультативне обслуговування за № 01 від 01.02.2010р. та № 03 від 01.01.2011р., а висновки Відповідача про завищення Позивачем валових витрат та порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

В Акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. встановлено заниження податку на додану вартість на суму 633622,22 грн.

Відповідач прийшов до висновку, що Позивач зобовязаний був зареєструватися платником податку на додану вартість та включити до оподаткованого обороту ПДВ суми отримані за комісійні винагороди отримані від ЗАТ «СК », АТ «СК Форте Лайф»та ЗАТ «Ренесанс Життя».

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори зі страховими компанія з надання агентських послуг: Договір Доручення №20060601/1 від 01.06.2006, укладений між ТОВ «Лайф-Лайн»та ЗАТ «СК «ТАС», Договір №12-3-126/09 від 21.09.2009, укладений між ТОВ «Лайф-Лайн»та ЗАТ «Ренесанс Життя»та Договір Доручення №013/10 від 01.10.2010, укладений між ТОВ «Лайф-Лайн»та АТ «СК «Форте Лайф».

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України «Про страхування»страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом. (ч. 2 ст.15 Закону України «Про страхування»)

Податковий орган, в акті перевірки посилається на п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно п.п. 3.2.3 п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є обєктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст. 196.1.3. Податкового кодексу України не є обєктом оподаткування надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Судом встановлено, що позивач отримував комісійну винагороду виключно за рахунок страхових платежів, що надходили страховикам від страхувальників за договорами, укладеними за його участю. Інших видів діяльності, крім надання послуг Страхового Агента ЗАТ «СК », АТ «СК Форте Лайф»та ЗАТ «Ренесанс Життя» Позивач за перевіряємий період не здійснював.

Враховуючи зазначені норми та умови вищезазначених Договорів, укладених між позивачем та страховими компаніями, суд приходить до висновку, що послуги, які надавало ТОВ «Лайф-Лайн»є послугами, повязаними з послугами страхування, співстрахування або перестрахування, які надавалися страховим компаніям ЗАТ «СК », АТ «СК Форте Лайф»та ЗАТ «Ренесанс Життя»2 кожен з яких має ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Таким чином Позивачу не потрібно реєструватися платником податку на додану вартість та включати до оподаткованого обороту ПДВ суми отримані за комісійні винагороди отримані від ЗАТ «СК », АТ «СК Форте Лайф»та ЗАТ «Ренесанс Життя», а висновки Відповідача про заниження Позивачем податку на додану вартість є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0001051710/34351603 від 28.07.2011р., №0000532200/0 від 04.08.2011р. та №0000542200/0 від 04.08.2011р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове рішення-повідомлення №0001051710/34351603 від 28.07.2011р., прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м.Києва.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове рішення-повідомлення №0000532200/0 від 04.08.2011р., прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м.Києва.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове рішення-повідомлення №0000542200/0 від 04.08.2011р., прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м.Києва.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій

Суддя І.В. Смолій