Постанова № 21083149, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2011 року< Час проголошення >№ 2а-13963/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б. , суддів Аблова Є.В. Амельохіна В.В. вирішив адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "БТЛ Україна"

доКиївська обласна митниця

Державної митної служби України

третя особаГоловне управління державного казначейства у м. Києві

провизнання нечинним рішення

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛТ Україна»(далі по тексту Позивач) з позовом до Київської обласної митниці (далі по тексту Відповідач-1), Державної митної служби (далі по тексту - Відповідач-2), третя особа Головне управління державного Казначейства у м. Києві про визнання нечинною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125120105/1/00376 від 29.09.2011 року; визнання нечинним Рішення про визначення коду товару від 14.09.2011 р. № КТ-125-2630-2011; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна»суму неправомірно отриманого податку на додану вартість у розмірі 61 004,16 грн. та мита у розмірі 5 427,42 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36257851, п/р № 26002010053417 в АТ «Укрексімбанк»МФО 322313); зобов'язання відповідача видати нове Рішення про визначення коду товару так, щоб дане обладнання було занесене в єдину систему митної служби під кодом 9018908500; зобов'язання відповідача відшкодувати моральну шкоду, завдану безпідставним стягненням коштів в розмірі 20% від суми сплачених платежів за період від оплати платежів до моменту повернення коштів; визнання нечинним наказу Київської обласної митниці № 593 від 12.08.2011; зобов'язання Державної митної служби України провести протягом 30 днів від вступу в силу даного рішення аналіз всіх підзаконних актів, інструкцій та роз'яснень, та відмінити дію тих, які порушують законодавство України, які розширюють компетенцію органів митної служби, порушуючи рамки компетенції передбаченої законодавством України та дискримінуються суб'єктів ЗЕД в процесі митного оформлення; згідно ст. 162/2/8 КАСУ позбавлення Державної митної служби України права компетенції змінювати рішення по класифікації товарів, які мають походження із інших країн учасниць міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 1986 року, ратифікованої Указом Президента України від 17 травня 2002року N466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів», без авторизованого рішення на основі механізмів передбачених Конвенцією; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна»державне мито у сумі 1703,40 грн. (з урахуванням змін позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем-1 під час митного оформлення у відділі номенклатури виникли сумніви в класифікації устаткування, яке було задекларовано під кодом УКТЗЕД 9018908500 та не взяті до уваги надані документи, а саме, експортна декларація відправника, імпортні декларації партнерів відправника в країнах сусідах.

З цих підстав позивач звернувся до начальника Державної митної служби України, внаслідок чого було прийнято рішення відділу контролю митної вартості та класифікації товарів за кодами 854370900 та 9013200000, позивачем отримано картку відмови в прийнятті вантажної декларації 125120105/2011/194316 та сплачено ПДВ у сумі 49127,04 грн., мито у сумі 5434,41 грн. при поданні нової митної декларації.

Представник Відповідача 2 та Представник третьої особи до суду не зявився, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БТЛ-Україна»28 серпня 2001 року заключило зовнішньо - економічний контракт №0311К під назвою «Проект 10-точок»з чеською компанією KROSS S.R.O. про поставку обладнання для естетичної медицини. При підготовці до поставки обладнання для естетичної медицини позивач звернувся до МОЗ України для отримання розяснення чи необхідно реєструвати дані вироби, як вироби медичного призначення. Розяснення надано Українським медичним центром сертифікації, у висновку якого зазначалось, що відповідні апарати є медичними виробами і підлягають реєстрації в МОЗ як медичне обладнання, що відповідає коду 9018908500.

У березні 2011 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою класифікувати дані апарати і видати попереднє рішення.

У червні 2011 року позивач розпочав процес реєстрації апаратів в МОЗ України, яке пройшло всі необхідні експертизи, а також 5 серпня 2011 року ним отримано реєстраційне свідоцтво на апарати та санітарно-епідеміологічний висновок МОЗ України з відповідним кодом УКТЗЕД.

Під час поставки обладнання для естетичної медицини позивач задекларував його під кодом УКТЗЕД 9018908500. Під час митного оформлення у відділі номенклатури виникли сумніви в класифікації устаткування/наслідком звернення до начальника Департаменту класифікації товарів Державної митної служби України Пісарчука Ю.М., а згодом до начальника Державної митної служби України стало прийняття рішення відділу контролю митної вартості та класифікації товарів за кодами 854370900 та 9013200000, картка відмови в прийнятті вантажної декларації 125120105/2011/194316 та сплата ПДВ у сумі 49127,04 грн., мито у сумі 5434,41 грн. при поданні нової митної декларації.

Виходячи з аналізу матеріалів справи та заявлених позовних вимог до Київської обласної митниці та Державної митної служби України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 7 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи.

Відповідно до ст. 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, а саме Державна митна служба України. В свою чергу, ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 №2371 -III (із змінами та доповненнями).

На підставі відповідної норми Державна митна служба України наказом від 30.12.2010 № 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби»затвердила «Пояснення до УКТЗЕД»з метою забезпечення єдиного тлумачення термінів, використовуваних в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. З метою недопущення методологічних помилок при застосуванні пояснень до УКТЗЕД Державна митна служба України доводить до митних органів України офіційну позицію їх застосування.

Обєктом класифікації в УКТЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі. УКТЗЕД базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (далі ГС) і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського Союзу. В УКТЗЕД дотримано принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань, що дозволяє віднести кожний товар тільки до одного класифікаційного угрупування. Це досягається завдяки Основним правилам інтерпретації УКТЗЕД, приміткам до розділів, груп.

Згідно з Указом Президента України від 17.05.02 № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації»Україна з 26.07.02 стала Договірною Стороною Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації. Конвенція набрала чинності для України з 01.01.04. Статтею 3 Конвенції визначено, що кожна Договірна Сторона Конвенції зобовязується використовувати всі товарні позиції і субпозиції ГС, а також стосовні до них цифрові коди без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати Основні правила класифікації для тлумачення ГС, а також усі примітки до розділів, груп та субпозицій і не змінювати обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій ГС; зберігати порядок кодування, прийнятий у ГС.

Таким чином, класифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до УКТЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів, груп. Примітки до розділів, груп є невідємною частиною УКТЗЕД і мають юридичну силу.

У своїх запереченнях щодо позовних вимог відповідач-1 зазначає, що 12.08.2009 особою уповноваженою на декларування ТОВ «БТЛ Україна»було подано вантажну митну декларацію від 06.09.11 №125120105/2011/194316 (далі ВМД) та додано пакет документів, перелік яких зазначений у гр. 44 ВМД.

Згідно гр. 33 ВМД №125120105/2011/194316 декларантом було заявлено товар «прилади, що використовуються в медицині»за кодом 9018908500 згідно з УКТЗЕД.

В процесі митного оформлення було прийнято рішення про визначення коду товару від 14.09.2011 №КТ-125-2630-2011 (далі - Рішення), згідно якого змінено коди на товари «Система », «Фізіотерапевтичний комплекс ЕАТ», «Фізіотерапевтичний комплекс No-Needle Mesotherapy 600 LipoKontour». На зміну кодів згідно з УКТЗЕД вплинули наступні характеристики даних товарів.

В наданих до митного оформлення документах (інформаційний пакет на систему ») зазначено, що Exilis це неінвазивна система терапії для направленого коригування визначених місць відкладання жиру. Система призначена для ефективного коригування фігури шляхом зниження обєму жиру і підтяжки; терапія за допомогою Exilis призводить до помітного покращення кольору шкіри, її еластичності і структури.

Згідно наданих документів фізіотерапевтичний комплекс ЕАТ»призначений для боротьби з результатами старіння і допомагає регенерації та омолодження ушкодженої мякої тканини. Використовується для неінвазивного, швидкого, ефективного та унікального лікування дряблості шкіри, целюліту, рубців, розтяжок.

Відповідно до інструкції, фізіотерапевтичний комплекс No-Needle Mesotherapy 600 LipoKontour»призначений для стимуляції тканин лазерним випромінюванням з довжинами хвиль двох діапазонів червоної та інфрачервоної. При цьому збільшується швидкість обмінних процесів та покращується кровообіг. Використання електричних імпульсів змодельовано таким чином, щоб активувати різні види транспорту субстанцій речовин, що відновлюють структуру шкіри та підшкірно-жирової клітковини. Окрім того, даний прилад може бути використаний в будь-яких клініках, салонах та медичних спа-центрах.

Отже, виходячи з назви та опису товарів, зазначених в товаро-супровідних документах та інструкцій на вироби, встановлено, що дане обладнання призначене для підтяжки шкіри, усунення целюліту, усунення зморщок, корекції фігури. Таким чином, дане обладнання не призначене для лікування будь-яких хвороб людини, а тому не може вважатися таким, що використовується в медицині.

Таким чином, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД 1, 3, 6, вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 21.12.10 №2829-VI "Про Митний тариф України", та Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.10 № 1561, коди та опис товарів було змінено на зазначені у Рішенні.

Також відповідач-1 звертає увагу суду на те, що Експертний висновок, про який зазначається у позовній заяві датований 07.07.2011р. на момент митного оформлення (06.09.2011) він не був наданий, що підтверджується відсутністю його найменування у графі 44 ВМД від 06.09.2011 №125120105/2011/194316. Крім того, звертаємо увагу суду на те, що висновок ТОВ «Експерт»ґрунтується лише на документах, наданих замовником. Також, даний висновок носить консультативний характер в якості орієнтовної довідкової інформації при прийнятті рішення по коду товару, остаточне ж рішення, відповідно до Митного кодексу України, приймається посадовою особою митного органу.

Виходячи з інформації виробника товару, яка зазначена в Посібнику користувача, вимог УКТЗЕД, пояснень до товарної позиції 8543, пункту 6 Додаткових пояснень до товарних категорій, а також, дослідивши митні декларації, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що апарати, які поставлялись позивачем є деталями для пристроїв, а не цілісним механізмом, та які не призначені для встановлення діагнозу, профілактики чи лікування хвороб, а використовується в естетичній медицині для неінвазивного ліфтингу (підтягування) шкіри, усунення целюліту, морщин, корекції фігури та не можуть бути класифікованими у товарній позиції 9018.

Суд вбачає за доцільне зазначити, що позовна вимога про зобов'язання Державної митної служби України провести протягом 30 днів від вступу в силу рішення аналіз всіх підзаконних актів, інструкцій та роз'яснень, та відмінити дію тих, які порушують законодавство України, які розширюють компетенцію органів митної служби, порушуючи рамки компетенції передбаченої законодавством України та дискримінують суб'єктів ЗЕД в процесі митного оформлення є необґрунтованою та безпідставною, оскільки позивач не зазначає жодного конкретного нормативно-правового акту, яким було порушено його права чи законні інтереси.

Стосовно визначення меж компетенції, то згідно статті 4 Митного кодексу України вiд 11.07.2002 № 92-IV митне регулювання здійснюється на основі ряду принципів, зокрема виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; законності; єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, Митного кодексу та законів України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що дії митниці щодо визначення коду товару є законними, вчиненими в межах наданих повноважень та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, а отже заявлені позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог до Державного казначейства України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Державного казначейства України суму сплаченого позивачем податку на додану вартість у розмірі 61 004,16грн та мита у розмірі 5 427,42 грн. в результаті прийняття нової митної декларації, однак Головне управління Державного казначейства у м. Києві є третьою особою по даній справі, а не співвідповідачем, тому заявлені позовні вимоги позивача не можуть бути взяті до уваги суду.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Головуючий Суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов В.В. Амельохін