Постанова № 21083091, 19.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-17720/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стадіс»

про стягнення заборгованості в розмірі 4 250 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва (надалі ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стадіс»(надалі ТОВ «Стадіс», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 250 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2011 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 19 грудня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У звязку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Стадіс»зареєстроване Дніпровською районною у м.Києві державною адміністрацією 25.06.2008 р. за № 1067102 0000 012944 та взято на податковий облік до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 27.06.2002 р. № 17008, за місцезнаходженням 02660, м.Київ, вул. М. Раскової, буд. 19.

Матеріалами справи підтверджується, що на час розгляду справи у ТОВ «Стадіс»існує заборгованість перед бюджетом, загальна сума податкового боргу становить 4 250 грн.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову, службу в Україні»від 04.12. 1990р. № 509 (зі змінами та доповненнями) Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності. За результатами перевірки складено Акт № 745-15/35976640, яким встановлено, зо відповідач порушив пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181-ІІІ), а саме не подано Декларації з податку на подану вартість з січня по грудень2010 року та за січень 2011 року. На підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закон №2181-ІІІ, 14.03.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0034101520/0, яким нараховано суму грошового зобовязання у розмірі 2 210 грн.

Також, позивачем 22.04.2011р. була проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено Акт № 2067-15/35976640, яким встановлено, що відповідачем порушено вимоги п.пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ та 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України (далі по тексту ПК України), а саме: відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р. На підставі п. 120.1 ст. 120 розділу V ПК України, 24.06.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0020721520, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 1020 грн.

Також, позивачем 12.05.2011р. була проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено Акт №2415-15/35976640, яким встановлено, що відповідачем порушено вимоги п.пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ та 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України (далі по тексту ПК України), а саме: відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 р. На підставі п. 120.1 ст. 120 розділу V ПК України, 07.07.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0022511520, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 1020 грн.

Згідно з облікових карток платника податків податкових повідомлень-рішень, відповідач на день звернення до суду податкова заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на загальну суму 4250 грн.

Відповідно до п. 20.1.17 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи не надано доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПКУ передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу податкову вимогу від 11.04.2011 р. № 907 на суму 2210 грн., яка не була отримана відповідачем та повернулась на адресу відправника із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», відповідно до чого був складений Акт про невручення.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Враховуючи те, що грошове зобовязання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що узгоджена сума заборгованості з податку на додану вартість станом на дату розгляду справи набули статусу податкового боргу підприємства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 4 250 грн. у відповідності до ст. ст.20, 87, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стадіс»(02002, м.Київ, вул. М. Раскової, буд. 19, код ЄДРПОУ 35976640) на користь Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м.Києва, ідентифікаційний код 24258039, банк одержувача ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, р/р 3412299970005) податкову заборгованість у розмірі 4 250 грн. (чотири тисячі двісті пятдесят грн. 00 коп.) за рахунок активів боржника.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.С. Винокуров