Єдиний державний реєстр судових рішень 26.01.2012 Справа № 2а/2570/45/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2012 р.
м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Тищенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Млибор» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
05.01.2012 Публічне акціонерне товариство «Млибор» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом (зі змінами) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 17.11.2011 № 005522320, № 005532320 та від 26.12.2011 № 0006352320. Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки останнім не порушувались вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі ПК України) та Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) та ДПІ у м. Чернігові помилково зроблено висновок про завищення/заниження позивачем податкового кредиту, який сформований за рахунок операцій придбання на митній території України.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що ДПІ у м. Чернігові проведено перевірки позивача, в ході яких встановлено порушення вимог ПК України, Закону про ПДВ та Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон від 22.05.1997 № 283/97-ВР) та правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач 25.01.1996 зареєстрований в якості юридичної особи Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області.
Відповідно до копії статуту позивача, предметом діяльності товариства в тому числі є оптова, роздрібна, в тому числі агентська, комісійна, консигнаційна та виїзна торгівля товарами та виробами вітчизняних та іноземних виробників; закупівля сільгосппродукції і продуктів її переробки у населення та інших виробників за готівку та за інших умов (а.с.200-206).
Судом встановлено, що на підставі направлень від 07.10.2011 № 3758, 3759, від 14.10.2011 № 3847, виданих ДПІ у м. Чернігові, ст. ст. 20, 77, 82 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 03.11.2011 № 3229/23/14226133 (далі акт перевірки від 03.11.2011) (а.с. 10-69).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 6.1 ст. 6, п. 16.4 ст. 16 Закону від 22.05.1997 № 283/97-ВР, «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 № 2275-УІ, в результаті чого позивачем занижено відємне значення з податку на прибуток на загальну суму 13536,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року (актом камеральної перевірки № 719/15-124 від 26.09.2011 позивачу зменшено збитки 2010 року на 4557897,00 грн.);
п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3, п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196, п. 198.4 ст. 198, п.п. 199.1, 199.2 ст. 199 ПК України, п.п. 5.3.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», п.п. 3.4 розділу в Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, в результаті чого занижено нарахування ПДВ до сплати всього у сумі 1171464,00 грн., у тому числі за жовтень 2010 року в сумі 214165,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 228983,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 200688,00 грн., за січень 2011 року в сумі 507346,00 грн., за березень 2011 року в сумі 20636,00 грн. та завищено за травень 2011 року в сумі 354,00 грн., завищено бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2011 року в сумі 5180,00 грн. та занижено бюджетне відшкодування за травень 2011 року в сумі 1133000,00 грн.
На підставі акта перевірки від 03.11.2011 ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.11.2011 № 0005522320, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ розмірі 48 080,00 грн. (за основним платежем 38464,00 грн. за штрафними санкціями 9616,00 грн.) (а.с. 70) та № 0005532320, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 5181,00 грн. (за основним платежем 5180,00 грн. за штрафними санкціями 01,00 грн.) (а.с. 71).
Також, на підставі направлення від 05.12.2011 № 4756, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України, наказу від 05.12.2011 № 5936 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», за результатами якої складено акт перевірки від 16.12.2011 № 3651/23/14226133 (далі акт перевірки від 16.12.2011) (а.с. 72-83).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2011 року на суму 270569,00 грн.
На підставі акта перевірки від 16.12.2011 ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 № 0006352320, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ розмірі 405 854,00 грн. (за основним платежем 270 569,00 грн. за штрафними санкціями 135 285,00 грн.) (а.с. 84).
Судом встановлено, що відповідно до договору поставки № 85/2 від 31.10.2010, ТОВ «Бурат-Агро» зобовязується передати в обумовлені строки, а позивач прийняти й оплатити товар (кукурудза вартістю з ПДВ 1296000,00 грн.) на умовах даного Договору (а.с. 103-104). Відповідно до додаткової угоди від 30.11.2010 до даного Договору поставки, ТОВ «Бурат-Агро» зобовязується передати в обумовлені строки другій стороні у власність, а позивач прийняти й оплатити товар на умовах даного Договору (кукурудза вартістю з ПДВ 2 646000,00 грн.) (а.с.105).
Згідно договору № З-85/4 складського зберігання зерна від 31.10.2010 позивач передає на зберігання зерновому складу належну йому сільськогосподарську продукцію, а зерновий склад приймає для зберігання на умовах, визначених цим договором (кукурудза в кількості 720 тонн, на термін, до 31.12.2010) (а.с. 91-92).
31.03.2011 між ТОВ «Бурат-Агро» (постачальник) та позивачем укладено договір поставки № 18/1, відповідно до якого постачальник зобовязується передати в обумовлені строки у власність, а позивач прийняти й оплатити товар (зерно сої, кількістю 31,6 тони, вартістю з ПДВ 120080,00 грн.) на умовах даного Договору (а.с. 127).
Відповідно до договору № 18/2 складського зберігання зерна від 31.03.2011 позивач передає на зберігання ТОВ «Бурат-Агро» (зерновий склад) належну йому сільськогосподарську продукцію, а зерновий склад приймає для зберігання на умовах, визначених цим договором (зерно сої в кількості 31,6 тонн, на термін, до 30.04.2011) (а.с. 94-95). Виконання даного договору підтверджується актом прийому-передачі зерна сої на зберігання від 31.03.2011 (а.с.96).
Також, позивач придбав у ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» картоплю вартістю з ПДВ 222258,00 грн. (договір купівлі-продажу № 667 від 30.08.2011) (а.с. 172). Відповідно до договору № 677 складського зберігання картоплі від 30.08.2011 позивач передає, а ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» (Зберігач) приймає на зберігання на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію картоплю (товар) та зобовязується в установлений даним договором строк повернути його позивачу (а.с. 179).
Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних стали підставою для віднесення зазначених в податкових накладних сум ПДВ до податкового кредиту (а.с. 110-111, 123-124, 128, 137, 141, 144, 153, 157-161, 170-171, 176-178, 184).
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.4. статті 198 ПК України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПК України якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.
Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III ПК України.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Постачання товарів згідно з підпунктом 14.1.191 статті 14 ПК України - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Продаж (реалізація) товарів згідно з підпунктом 14.1.202 статті 14 ПК України - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до підпункту 196.1.2 статті 196 ПК України не є обєктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику.
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що операція з передачі товарів у схов та операція з повернення товарів зі схову не є операціями, за якими передається право власності на такі товари (в договорах складського зберігання чітко прописані умови щодо того, що переданий на зберігання товар залишається власністю позивача, а зберігач не має права користуватись та розпоряджатись вказаним товаром), а також те, що зазначені операції не відповідали визначенню постачання товарів.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, позивачем правомірно в податкових деклараціях з ПДВ відображалися операції тільки з поставки товарів (послуг) відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, а саме: рядок 3 «Операції, що не є об'єктом оподаткування» заповнювалися платником у тому випадку, якщо платник здійснював операції з поставки товарів (послуг), які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, як частину в загальному обсязі поставки.
При передачі товару на відповідальне зберігання поставка не відбувається, право власності на товар не переходить.
Отже, з урахуванням вищезазначеного позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ у звязку з придбанням товарів за договороми. При цьому факт подальшої передачі позивачем придбаного майна для зберігання ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» та ТОВ «Бурат-Агро» на підставі відповідного договору протягом конкретно визначеного строку не є безумовним підтвердженням факту придбання платником податку товарів для їх подальшого використання в операціях, які не є обєктом оподаткування або звільняються від оподаткування, що відповідно до п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ унеможливлює включення суми сплаченого податку до складу податкового кредиту такого платника.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові, як субєктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 17.11.2011 № 005522320, № 005532320 та від 26.12.2011 № 0006352320.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 17.11.2011 № 005522320, № 005532320 та від 26.12.2011 № 0006352320.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя:підпис О.М.Тихоненко
З оригіналом згідно
Постанова суду від 19.01.2012 не набрала законної сили.
Суддя: О.М. Тихоненко
<Поле для вводу тексту >
Судове рішення № 21082438, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/45/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: